Моніторинг виборів

Освітня політика

Житлово-комунальна політика

Ефективне використання ресурсів

Аналітика

ДП1

Одномандатний виборчий округ	35
Тип висування	Самовисування
Номер та дата реєстрації документів в ЦВК	10501 від 13.08.2012
Номер та дата рішення про реєстрацію кандидатом	438 від 16.08.2012
Відомості про кандидата	народилася 14 сiчня 1980 року в місті Нікополь Дніпропетровської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, тимчасово не працює, безпартійнa, проживає в місті Києві, судимість відсутня, самовисування.

Передвиборча програма

кандидатав народні депутати України по виборчому округу № 35

Лучинської Алли Михайлівни

Вибори в нашій країні проходять дуже часто і від гасел і обіцянок кандидатів до рад різних рівнів просто рясніє в очах, але проаналізувавши більшість з них, розумієш, що ці гасла «про все і ні про що», ніби як «Миру-мир!» або «Україна – вперед!». Реальних і потрібних пропозицій немає взагалі. Чи варто дивуватися, що прийшовши до влади, вчорашні кандидати нічого  не роблять, адже по суті вони нічого і не обіцяли. Я сама кожні вибори сподівалася, що з'явитися кандидат, який грамотно і розважливо, а головне чесно і сумлінно буде вносити логічні і по справжньому необхідні законопроекти у Верховну Раду, але таких немає. Тому, я прийняла дуже складне і досить накладне для моєї родини рішення, як кажуть: «Якщо гора не йде до Магомета - Магомет піде до гори», я стала кандидатом у депутати Верховної Ради України, і сподіваюся, що вивчивши мої пропозиції, виборці мене зрозуміють і підтримають. Я багато працювала, отримуючи дві вищі освіти і накопичуючи досвід на державній службі, сподіваюся, що мій професіоналізм зможе послужити вірою і правдою не тільки мені і моїй родині, а й іншим українцям, які як і я, намагаються внести свій посильний внесок у становлення нашої держави. Держави, якою би ми з вами пишалися, і в якій нам з вами було б комфортно жити.

Я, як кандидат у народні депутати України, Лучинська Алла Михайлівна, вважаю, що основними приорітетами у моїй діяльності повинні бути принципи добра і справедливості, на чому і грунтується вся моя передвиборча програма. Тому, вважаю, що в нашій країні і нашому законодавстві потрібно зробити наступне:

1.В політичній сфері: Україна – багатонаціональна держава і всі народи України повинні бути рівні, а для того, щоб ми жили дружно, єдиною  офіційною  державною мовою має бути українська. Оскільки ми є громадянами України, ми повинні поважати нашу державу і вимагати такого ж ставлення і від інших. Вільно ж спілкуватися рідною мовою, повинен мати право кожен громадянин нашої країни.

2.В економічній сфері:  В основі будь-якої економічної політики, право власності є наріжним каменем. У нашій країні, що пережила понад 70 років комунізму, право власності підсвідомо сприймається багатьма, як щось протизаконне і злочинне. Гасло комуністів «Все відняти і поділити!», Сприймається більшістю, як те, що у поганого, десь щось заберуть і просто так роздадуть простим хорошим людям. На практиці це гасло працює абсолютно по іншому: у хороших простих людей все заберуть (як це було в 1917-1920гг, 1932-1934гг ,1946-1947рр ,1989-1991рр), а правляча верхівка комуністичної партії поділить це між собою. Навіть сьогодні, лідер компартії живе в таких хоромах, про які звичайні люди навіть не мріють, і просуваючи гасла «Відібрати в багатих-роздати бідним», не поспішає поділитися з однопартійцями своїм багатством, продовжуючи обманювати добродушних громадян.

Я ж наполягаю на тому, що право власності кожного має захищатися державою найсуворішим чином. Це дасть нам можливість залучити інвестиційний капітал в нашу країну (адже який інвестор стане вкладати гроші і створювати робочі місця в країні, де у нього в будь-який момент можуть все відняти?). Накопичення ж власного капіталу громадян призведе до процвітання нашої країни і буде найкращим захистом від бідної старості.

Так само я вважаю, що було б справедливим звільнити дрібний бізнес від податків взагалі. Наша країна нічим цим людям не допомагає, але ж часто це самозайняте населення, яке намагається самостійно себе утримувати, годувати своїх дітей і допомагати батькам. І якщо держава фінансово не здатна підтримати цих людей, нехай хоч не заважає їм виживати.

3.В соціальній сфері: я як мама двох діток, вважаю, що основна увага держави повинна приділятися  молодому поколінню, адже вони наше майбутнє.  І як ми їх виростемо, яку освіту їм дамо, як навчимо заробляти собі на життя, таку старість вони нам і забезпечать. Вже зараз пенсійна проблема гостро стоїть у всьому світі і логічне рішення цієї проблеми - це освічена, розумна, працьовита молодь, яка буде в змозі подбати і про своїх дітей і про своїх батьків. Адже всім відомо, які принизливі пенсії отримують наші пенсіонери, а накопичення на ощадкнижках вкрадені комуністами, ті ж виплати, які проводять зараз, так звані «Юлині і Вітіни тисячі», знецінені в рази і вистачає хіба що на деякі ліки. І ніхто не може гарантувати більш молодим поколінням, що вони не опиняться на місці нинішніх пенсіонерів, не дивлячись на величезні побори в пенсійний фонд  з усіх хто працює. Єдиний гарантований захист від бідної і хворий старості – це наші діти.

4. Що ж стосується інших сфер, я думаю, що потрібно виділити таку сферу як боротьбу зі злочинністю. Тут я хочу зазначити, що я просто обурена наявністю статей в Кримінальному Кодексі про перевищення самооборони. Тобто якщо Вас грабують або б'ють, ця стаття забороняє Вам дати логічний відсіч, оскільки Ви можете відразу стати злочинцем, а нападник жертвою. Але ж всі знають, як важко в стані шоку дати відсіч нападнику, і в той самий час пильнувати цілісність його здоров'я. І вже точно не відомо, як оцінить судмедексперт ваші дії. Підсумок такий, якщо на Вас напали, потрібно не опиратися, а потім роками шкодувати про те, що Ви були живі в той день. Я вважаю, що подібні статті потрібно негайно прибрати з Кримінального кодексу, і дати можливість людям захистити себе і своїх рідних всіма доступними і законними методами.

Я вважаю, що принцип добра і справедливості – це єдине вірне рішення, і тільки він може допомогти нам зробити нашу Батьківщину для нас матір'ю,  а не мачухою.