Головна Новини та публікаціїНапрямки роботиАналітикаПро насКонтакти
» » Проміжний звіт за результатами довготермінового спостереження Громадянської мережі ОПОРА під час позачергових виборів Президента України 2014 року (березень – 8 квітня)

Проміжний звіт за результатами довготермінового спостереження Громадянської мережі ОПОРА під час позачергових виборів Президента України 2014 року (березень – 8 квітня)

Проміжний звіт за результатами довготермінового спостереження Громадянської мережі ОПОРА під час позачергових виборів Президента України 2014 року (березень – 8 квітня)

Коротко про спостереження

В рамках кампанії моніторингу ОПОРА проводить довго- та короткотермінове спостереження за позачерговими виборами Президента України, проміжними парламентськими (83 округ) та позачерговими місцевими виборами, залучаючи до цього спостерігачів у кожній області України. У 2014 році 190 довготермінових спостерігачів аналізуватимуть перебіг виборчої кампанії від офіційного старту та до оголошення переможців. У день голосування (в кожному з турів) до них долучиться ще дві тисячі короткотермінових спостерігачів. Крім того, ОПОРА забезпечить 500 короткотермінових спостерігачів 25 травня в місті Київ. На основі зібраних даних ОПОРА готуватиме періодичні звіти щодо роботи комісій, висування кандидатів, агітації, використання адмінресурсу, перебігу голосування, підрахунку голосів тощо. Окрім цього, будуть оприлюднені результати швидкого статичного підрахунку (PVT), який є репрезентативним та має вкрай незначну похибку, порівняно з іншими дослідженнями. ШСПГ (PVT) проводитиметься для президентських та столичних виборів (київського міського голови, київської міської ради за списком політичних партій).

ОПОРА успішно використовує найсучасніші методики та інструменти спостереження, а також новітні засоби поширення інформації про його результати, інфографіку та інтерактивну карту порушень. У день голосування організація проводить швидкий статистичний підрахунок. Цей метод підрахунку ґрунтується на зібранні фактичних результатів голосування з дільниць країни, обраних відповідно до соціологічної вибірки. Спостерігачі мережі ОПОРА працюють на виборчих дільницях, систематично надаючи інформацію щодо явки, виявлених порушень та результатів голосування в центральну базу даних.

Висновки організації базуються виключно на загальновизнаних принципах та критеріях щодо організації і проведення демократичних виборів. Ці стандарти відображено в Кодексі належних практик у виборчих справах Венеціанської комісії, Документі Копенгагенської конференції та Зобов’язаннях країн-учасниць ОБСЄ щодо організації демократичних виборів.

У 2014 році ОПОРА забезпечить роботу 2-х унікальних веб-ресурсів: дистанційний курс навчання для громадських активістів, журналістів і спостерігачів, а також, мапу порушень, як форму візуалізації перебігу виборів у країні. Навчальний компонент забезпечуватиме всі практичні потреби громадян і міжнародних місій, які спостерігатимуть за кампанією, а мапа порушень дозволить ефективно систематизовувати дані про виборчі інциденти.

Політична ситуація в Україні в контексті виборів

Вперше за історію незалежної України президентська виборча кампанія відбувається у настільки складних умовах. У той час, як офіційно непереборних перешкод для проведення позачергових виборів Президента наразі немає, велика кількість загрозливих факторів – як внутрішніх, так і зовнішніх, – ускладнює та робить непрогнозованим подальший перебіг виборчого процесу. Потенційним викликом для українського народу загалом та для долі дострокових виборів Президента України зокрема залишається небезпека подальшої військової інтервенції Російської Федерації на українську територію. Загрозлива концентрація військових сил РФ біля україно-російських кордонів, небажання визнавати легітимність нового українського уряду та інша риторика та дії РФ, спрямовані на втручання у внутрішні справи України вказують на те, що Російська Федерація і надалі усіма силами буде створювати перешкоди проведенню дострокових виборів Президента у травні 2014 року та визнанню їхніх результатів. Нагадаємо також і те, що у разі початку активних військових дій та введення надзвичайного чи військового стану в Україні, позачергові вибори буде скасовано.

У контексті президентської кампанії джерелом занепокоєння залишається ситуація з окупованими російськими військами Автономною Республікою Крим та містом Севастополь, які юридично залишаються територією України. Військова окупація цих земель становить серйозні перешкоди для вільного і безперешкодного волевиявлення частини українських громадян та створює непересічний прецедент у контексті організації виборчого процесу. ЦВК та законодавчі органи влади ще не виробили остаточне рішення з приводу того, у який спосіб забезпечити реалізацію виборчих прав жителів окупованих територій. Ухвалення відповідного законодавчого акту є нагальною потребою та очікується найближчим часом.Зовнішньополітична загроза з боку РФ національному суверенітету та територіальній цілісності України підсилюється активною діяльністю сепаратистських сил на Сході країни, які захопили і утримують низку адміністративних будівель, закликають до федералізації України та іншими способами домагаються державного розколу (як приклад, шляхом створення так званої Донецької народної республіки). У разі, якщо конфліктна політична ситуація та небезпека реалізації «кримського сценарію» в нестабільних східних регіонах триватиме і надалі, зокрема до дня виборів, це може у кінцевому рахунку поставити під загрозу зриву процес голосування, підрахунку голосів та інші передбачені законом процедури.

Загалом, виборча кампанія, яка офіційно триває уже більш ніж місяць (стартувала 25 лютого 2014 року) досі не перейшла в активну фазу, більше того, на тлі вищезазначених загроз постає питанням другорядного плану.

Головною особливістю цьогорічних дострокових виборів став млявий старт та майже повна відсутність будь-яких проявів передвиборчої кампанії на місцевому рівні. Лише деякі кандидати відносно активно включилися до кампанії, проте в більшості випадків ця підготовка ще не пройшла внутрішньоорганізаційний етап. Виборчі штаби кандидатів по всіх областях України ще не є остаточно укомплектованими, доволі часто досі функціонують без керівників, у терміновому порядку займаються добором кадрів, орендою приміщень, розподілом повноважень, пошуком ресурсів тощо. Найбільш чисельний склад і розгалужена структура у штабів тих кандидатів, яких підтримують партії, що мають розвинену мережу регіональних осередків (ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», ПП «УДАР Віталія Кличка» в якості структур, що сприяють кампанії кандидата Петра Порошенка). Загалом, найбільш активними у розгортанні своїх штабів по регіонах України є Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Олег Тягнибок, Дмитро Ярош, Анатолій Гриценко, Василь Куйбіда, Олег Ляшко і Ольга Богомолець.

Такі види передвиборчої агітації, як розміщення агітаційних наметів з друкованою продукцією на користь кандидатів, проведення спортивних, екологічних та благодійних заходів, публікація рекламних матеріалів у ЗМІ тощо використовуються у поодиноких випадках. Характерно, що станом на початок квітня 2014 року практично відсутня агітація на зовнішніх носіях реклами (білборди, сіті-лайти тощо).

Кандидати у Президенти досі не розпочали, за невеликим виключенням, свої передвиборчі «турне» регіонами країни. Виключенням є візити на свої «виборчі оази» (О. Ляшка на Чернігівщину, П. Порошенка на Вінниччину), презентація своїх програм і команд журналістам та студентам у Києві (Ю. Тимошенко, П. Порошенко, М. Маломуж), візити, продиктовані суспільно-політичною необхідністю (відвідування Ю. Тимошенко і Д. Ярошем Донецької області, О. Ляшком Луганської області) та деякі інші (як приклад, візит О. Богомолець до Херсону).

У той час, як загальною тенденцією є тимчасове ігнорування кандидатами засобів прямої  агітації, О. Ляшко – єдиний, хто активно включився у безпосередню роботу з виборцями. Станом на початок квітня 2014 р. цей політик здійснив низку візитів до різних областей, його команда організовує публічні акції та заходи, зовнішня реклама О. Ляшка (з лозунгом «Смерть окупантам») чи не першою з’явилася на вулицях українських міст. Порівняно активним з візитами у регіони та зустрічами з виборцями, зокрема під час мітингів ВО «Свобода», є також і О. Тягнибок.

Варто відзначити, що напередодні дострокових виборів по всій Україні продовжується процес кардинального оновлення керівництва ОДА і РДА, а нові посади отримують переважно представники колишньої опозиції, зокрема, ВО «Батьківщина». У той самий час кадрові ротації серед голів районних та обласних рад проходить повільніше і нерідко зі значними перепонами (відсутність кворуму під час голосування про відставку або нове призначення, супротив самих очільників різними методами (лікарняний, відпустка) тощо). Попри значні кадрові ротації загальноукраїнського масштабу, в регіонах  ще не зафіксовано жодного прецеденту, коли б посадові особи місцевих органів влади використовували свої повноваження, з метою розгортання агітації за будь-кого з кандидатів у Президенти.

Станом на початок квітня 2014 р. ЗМІ приділяють мінімальну увагу передвиборчим перегонам, що можна пояснити відсутністю інформаційних приводів з боку кандидатів на представників їхніх штабів. Наявні лише поодинокі випадки подання недостовірної інформації, що стосується виборів (на Чернігівщині), друку агітаційних матеріалів у ЗМІ, розповсюдження провокативних листівок без вихідних даних (Чернігівська, Чернівецька області).

У зв’язку з окупацією Криму військами РФ, організувати виборчий процес на території автономної республіки виявилося неможливим. Жодна передвиборча діяльність та агітація у цьому регіоні не проводиться. Ознайомитися з інформацією про поточний перебіг президентських перегонів жителі Криму мають можливість лише через мережу Інтернет, адже мовлення загальноукраїнських та більшості місцевих українських теле- та радіоканалів було примусово припинене в цьому регіоні.  

У підсумку, ускладнена військовою загрозою та важким суспільно-політичним становищем виборча кампанія стартувала досить мляво, а основні її учасники досі не провели усіх необхідних для повноцінної участі у президентських перегонах підготовчих заходів.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Кандидатам в Президенти та політичним партіям

  • Кандидати та політичні партії-суб’єкти виборчого процесу повинні максимально уникати риторики, дій чи використання закликів, що підбурюватимуть сепаратистські настрої, роздмухуватимуть протистояння між громадянами та шкодитимуть цілісності держави. Виборча кампанія повинна бути максимально конструктивною та сприяти виходу з політичної кризи, зменшувати напругу між громадянами та органами влади;
  • Кандидати повинні бути відкритими і готовими підписати з ініціативи громадськості меморандум щодо добросовісної поведінки під час виборів, дотримання принципів законної та конкурентної боротьби, відповідальності за порушення з боку власних виборчих штабів.

Верховній Раді України

  • Необхідно підготувати та якнайшвидше розглянути проект змін до ЗУ «Про вибори Президента України», або ж спеціального Закону «Про організацію голосування для громадян, що проживають на тимчасово окупованих територіях АР Крим». Ініціатива сприятиме інтеграції кримського населення до політичних процесів у державі Україна та слугуватиме довготерміновій меті відновлення статусу Криму де-факто;
  • Посилити відповідальність за вчинення порушень виборчого процесу, зокрема, внести зміни до Кримінального Кодексу України щодо організації відповідальності за організацію купівлі та продаж голосу, фальшування виборчої документації і зловживання службовим становищем посадовими особами, з метою надання переваг та преференцій окремим кандидатам (адміністративний ресурс).

РНБО, УМВС, СБУ та Прикордонній службі

  • Розробити та погодити повноцінний план щодо застосування підвищених заходів безпеки, недопущення провокацій, силового протистояння, втручання третіх країн, з метою захисту виборців та кампанії в цілому. Оголошення військового чи надзвичайного стану призведе до загострення конфлікту всередині країни та з державою-сусідом, тому, вище вказані органи влади зобов’язані виконувати службові обов’язки на високому професійному рівні та бути активними щодо зовнішніх та внутрішніх загроз, направлених на зрив виборчого процесу;
  • Інформувати в допустимих межах громадськість через ЗМІ про виконання плану та проводити просвітницькі кампанії щодо запобігання провокаціям, поведінці в ситуації силового протистояння тощо;
  • Прийняти адекватні кадрові рішення щодо бездіяльності правоохоронних органів на місцях під час сепаратистських акцій, побиття протестувальників, захоплення державних та комунальних будівель. На жаль, поглиблення проблеми може мати негативні наслідки для виборів в цілому.

Передвиборча активність кандидатів на пост Президента України

Протягом березня – початку квітня  передвиборча активність кандидатів у всіх регіонах України не була насиченою. Кандидати на пост Президента України не поспішали розгортати повномасштабні агітаційні заходи, що відрізняє старт цих виборів від попередніх кампаній. ЦВК завершила  реєстрацію кандидатів (зі звітом ОПОРИ щодо етапу реєстрації кандидатів можна ознайомитися тут) на пост Президента України 4 квітня, і лише після цього в регіонах почали з’являтися зовнішні прояви передвиборчої кампанії. Найбільш активно розгортають виборчі штаби та інші організаційні структури кандидати Петро Порошенко, Юлія Тимошенко та Олег Тягнибок.  Передвиборча агітація поки не набула масового  характеру, що може бути пояснено низкою обставин. З одного боку, кандидати продовжують вирішувати підготовчі задачі. З іншого, в умовах складної суспільно-політичної ситуації та можливих проявів військової агресії з боку Росії, кандидати утримуються від масованої агітації, побоюючись неоднозначної реакції виборців. Кандидати на пост Президенти України почали відвідувати регіони з агітаційними візитами (найактивніше: Олег Ляшко, Юлія Тимошенко, Олег Тягнибок). У той же час анексія Автономної Республіки Крим та м. Севастополь з боку Російської Федерації унеможливлює проведення передвиборчої кампанії на цих територіях.

Спостерігачі ОПОРИ відзначають, що кандидати на пост Президенти ще не завершили процес формування власних виборчих структур у територіальних виборчих округах, інтенсивно продовжується підбір персоналу, презентуються керівники регіональних передвиборчих кампаній. Фактично кандидати займаються підготовчою роботою вже в умовах агітаційної кампанії. Враховуючи обставини оголошення позачергових виборів та  строки основних етапів виборчого процесу, більшість кандидатів не встигли заздалегідь вирішити  організаційні проблеми. 

За даними офіційних спостерігачів ОПОРИ,  станом на 08.04.2014 р. найбільш активно працювали над розгортанням  виборчих штабів у регіонах кандидатиЮлія Тимошенко, Петро Порошенко, Олег Тягнибок. Менш інтенсивно працювали над мережею оргструктур кандидати Олег Ляшко,  Анатолій Гриценко, Ольга Богомолець, Петро Симоненко. У окремих регіонах зафіксовано діяльність із формування виборчих штабів Дмитра Яроша, Сергія Тігіпка, Михайла Добкіна, Василя Куйбіди,  Олександра Клименка.  Активності інших кандидатів у цьому аспекті кампанії не було зафіксовано. Таким чином, 12 кандидатів у тій чи іншій мірі представлені в регіонах організаційними структурами, 11 – ще не розпочали відповідної роботи.

Після усунення з посади Віктора Януковича, формування нової більшості в парламенті та нового Уряду суттєво змінилася політична ситуація в областях України. Відбуваються масштабні ротації у місцевих органах влади та партійних осередках, знижується впливовість колишньої партії влади – Партії регіонів. Рішення лідера партії «УДАР» Віталія Кличка підтримати Петра Порошенка на президентських виборах та внутрішній розкол у Партії регіонів також впливають на місцеві політичні еліти. Ці обставини визначають партійний та кадровий склад виборчих штабів кандидатів. До прикладу, виборчі штаби Петра Порошенкаформуються з представників «УДАРу», колишніх членів Партії регіонів та ВО «Батьківщина», позапартійних активістів. У Закарпатській області до складу виборчих штабів Порошенка входять представники партії «Єдиний центр».

До складу місцевих організаційних структур Юлії Тимошенко, Олега Тягнибока, Олега Ляшка, Петра Симоненка, як правило, входять представники місцевих організацій партій, які очолюють ці кандидати. Натомість рішення всеукраїнського з’їзду Партії регіонів про підтримку Михайла Добкіна спричинило розкол у партійних лавах цієї політичного сили. Кандидати Сергій Тігіпко та Михайло Добкін одночасно планують залучати повноважних чи колишніх членів Партії регіонів до організації власних передвиборчих кампаній. Наприклад, у Кіровоградській області обласний виборчий штаб Сергія Тігіпка очолює колишній кандидат у народні депутати України від Партії регіонів у одномандатному виборчому окрузі № 99, екс-керівник Головного управління з суспільно-політичних питань Адміністрації Президента Януковича Олександр Шаталов. Натомість виборчий штаб Михайла Добкіна в цьому ж регіоні очолює міський голова Олександрії, член Партії регіонів Степан Цапюк.

ОПОРА відзначає низьку активність проведення передвиборчої агітації в абсолютній більшості регіонів.

Станом на 08.04.2014 р. спостерігачі зафіксували поодинокі випадки розповсюдження матеріалів передвиборчої агітації, матеріалів у ЗМІ, зовнішню рекламу лише в 13 регіонах України (Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Херсонській, Харківська, Черкаська, Чернівецька обл.) У всіх інших областях або взагалі відсутні будь-які прояви агітації, або лише відбулися епізодичні зустрічі виборців з кандидатом чи його представниками. Найбільш активно проводять агітацію виборчі штаби кандидатів Олега Ляшка, Юлії Тимошенко, Олега Тягнибока. Мова йде про розповсюдження партійних газет із положеннями передвиборчих програм кандидатів, розміщення матеріалів передвиборчої агітації в ЗМІ, зовнішню рекламу. Спостерігачі відзначають нечисленну агітацію на зовнішніх носіях реклами. Враховуючи поточні тенденції кампанії, можна констатувати, що широкі маси виборців поки не охоплені активною передвиборчою агітацією.

Важливим елементом передвиборчої агітації є особисті зустрічі кандидатів із виборцями та їх візити до різних областей України. Протягом березня – початку квітня найбільшу кількість регіонів відвідали кандидати Олег Ляшко, Юлія Тимошенко, Михайло Добкін, Олег Тягнибок[1]. Деякі кандидати пояснювали власні візити до окремих регіонів не передвиборчими цілями, а необхідністю розібратися із обставинами захоплення сепаратистами адміністративних будівель (Юлія Тимошенко в Донецькій та Луганській обл.)  Із 23 кандидатів лише 11 осіб мали візити до окремих областей.

«Відвідування кандидатами на пост Президента України різних регіонів України: (березень – початок квітня 2014 р.)»

Кандидати

Кількість регіонів, які відвідав кандидат

Перелік регіонів, які відвідав кандидат

Олег Ляшко

9

Вінницька, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Луганська, Тернопільська, Чернівецька, Чернігівська області

Юлія Тимошенко

6

Вінницька, Черкаська, Донецька, Луганська, Хмельницька області, м. Київ

Олег Тягнибок

6

Житомирська, Київська, Рівненська області

Михайло Добкін

5

Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Луганська, Волинська області

Олег Царьов

4

Миколаївська, Донецька, Дніпропетровська, Одеська області

Анатолій Гриценко

3

Львівська, Миколаївська, Черкаська області

Ольга Богомолець

2

Херсонська область, м. Київ

Наталя Королевська

2

Одеська, Миколаївська області

Василь Куйбіда

1

Львівська, Черкаська області

Микола Маломуж

1

м. Київ

Дмитро Ярош

1

Донецька область

Конфлікти та публічні інциденти, пов’язані з майбутньою виборчою кампанією

Протягом березня – початку квітня 2014 року виборча кампанія супроводжувалася низкою конфліктів, пов’язаних із висуванням кандидатів на пост Президента України, ротацій у місцевих органах влади та непорозуміннями під час формування виборчих штабів. Дестабілізуючим фактором  для виборчої кампанії залишаються сепаратистські виступи в Донецькій, Харківській, Луганській, Миколаївській областях та меншою мірою в інших регіонах Південно-Східної України. Агресивні  акції проросійських сил та озброєні захоплення сепаратистами адміністративних будівель ускладнюють проведення передвиборчої агітації в окремих регіонах.

Найбільшого резонансу отримала ситуація, яка склалася із висуванням членів  Партії регіонів на пост Президента України.  На поточний момент у виборах шляхом самовисування беруть участь чотири представники цієї політичної сили (Михайло Добкін, Юрій Бойко, Олег Царьов, Сергій Тігіпко). Натомість всеукраїнський з’їзд Партії регіонів, який відбувся 29 березня 2014 року, офіційно підтримав лише  Михайла Добкіна. Це рішення Партії регіонів викликало протест значної частини регіональних організацій, які не погодилися із вибором однопартійців. Опоненти нинішнього керівництва Партії регіонів не приховують, що вони вважають більш обґрунтованою підтримку Сергія Тігіпка. Конфлікт поглибився після рекомендації президії партії політичній раді припинити повноваження керівників Київської міської (Анатолій Голубченко), Вінницької (Іван Мовчан),  Житомирської (Сергій Рижук), Київської (Юрій Бойко), Кіровоградської (Сергій Ларін), Одеської (Микола Скорик) та Чернівецької (Михайло Папієв) обласних організацій, які не мають намір підтримувати Добкіна. Політична рада партії підтримала рекомендацію президії, а також виключила з партійних лав кандидатів-самовисуванців Юрія Бойка, Сергія Тігіпка та Олега Царьова. 

У знак протесту проти останніх рішень Партії регіонів голова Одеської обласної ради Микола Тиндюк та голова фракції Партії регіонів Віктор Волков у цій раді вийшли з лав колишньої провладної сили.  Певне невдоволення з’їздом Партії регіонів висловили і представники тих місцевих організацій партій, які зберігають єдність. Зокрема, Макіївський міський голова, лідер міської організації Партії регіонів Олександр Мальцев (Донецька обл.) висловив сумнів щодо демократичності підходів, які застосовувалися при підготовці та проведенні всеукраїнського з’їзду. 

В окремих регіонах зафіксовано конфлікти, пов’язані із формуванням місцевих виборчих штабів кандидатів на пост Президента України. Зокрема, у Закарпатській області зафіксовано конфлікти між представники місцевих партій «Єдиний центр» та «УДАР», які мають намір підтримувати Петра Порошенка на позачергових виборах Президента України. Подібна ситуація склалася і на Кіровоградщині, де представники партії «Єдиний центр»,  громадських організацій «Фронт Змін» та «Спільна дія», активісти місцевого Євромайдану не знайшли порозуміння щодо керівного складу обласного виборчого штабу Порошенка. У м. Дніпродзержинськ та Павлоград відбувається протистояння, пов’язане із формуванням виборчих штабів Юлії Тимошенко. У цих громадах представники різних політичних сил та громадських рухів заявляли про створення паралельних штабів. Натомість активісти Долинської молодіжної організації партії «Наша Україна» не підкорилися рішенню Івано-Франківської обласної організації  партії щодо підтримки кандидата Ольги Богомолець та заявили про прихильність до кандидатури Петра Порошенка.

У низці областей відбуваються резонансні процеси, пов’язані із ротаціями в місцевих органах влади та перерозподілом партійних впливів. Зокрема, голова Донецької обласної ради Андрій Шишацький склав повноваження, підкорюючись позиції місцевих лідерів Партії регіонів. Після усунення з посади Віктора Януковича Шишацький, який раніше очолював облдержадміністрацію, був обраний головою обласної ради, хоча не на тривалий час. Місцевий політик заявив про вихід із лав Партії регіонів, що викликало незадоволення колишніх однопартійців. На Львівщині загострюються політичні непорозуміння між головою обласної організації ВО «Батьківщина» та центральним апаратом партії, що пов’язано із рішенням про включення кадрових призначень у регіоні до квот ВО «Свобода». Як відомо, головою Львівської облдержадміністрації було призначено представницю ВО «Свобода» Ірину Сех. Протистояння між ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода» відбувається і навколо призначення голови Дрогобицької райдержадміністрації (Львівська обл.) На Рівненщині розгортається конфлікт між лідером регіональної організації ВО «Батьківщина» Миколою Кучеруком та головою обласної ради Михайлом Кириловим. Останній вийшов з лав ВО «Батьківщина», заявивши про антидемократичні принципи управління партійною організацією. Прикладу Кирилова послідували чотири депутати обласної ради та член виконкому Рівненської міської ради. У той же час 26 депутатів Енергодарської міської ради Запорізької обл. вийшли з фракції Партії регіонів, висловлюючи незгоду із політикою нового керівництва обласної організації цієї політичної сили. 

Процес формування виборчих штабів супроводжувався і деякими інформаційними провокаціями. До прикладу, невідомі запросили до офісу ВО «Демократи», яке очолює голова Дніпропетровського обласного штабу Петра Порошенка Андрій Павелко, колишніх членів виборчих комісій від ВО «Батьківщина».  Громадян було дезінформовано щодо можливості отримання грошової нагороду за роботу на попередніх виборах, що викликало обурення з їхнього боку. Натомість народний депутат України, в.о. голови Чернігівської обласної організації ВО «Батьківщина» Валерій Дубіль був змушений  спростовувати інформацію щодо підтримки ним Петра Порошенка. Таку інформацію розповсюджував його колега по парламенту, колишній член фракції Партії регіонів Владислав Атрошенко, який зараз залучений до передвиборчої кампанії Порошенка.

В окремих областях акції прямої дії партійних та громадських організацій, виникнення яких пов’язане із подіями Євромайдану, опосередковано впливають на перебіг передвиборчої кампанії  (Хмельницька, Тернопільська та деякі інші області).

Організація голосування на окупованих територіях АР Крим

Організація виборів Президента України на тимчасово окупованій території АР Крим не є можливою. Зважаючи на політичний вплив Російської Федерації на півострів, незаконної присутності військового контингенту іноземної держави, позазаконних дій самопроголошеної місцевої влади, відсутності свободи слова та ЗМІ, численні факти фізичного насилля над інакодумцями, належний виборчий процес можливий лише за умови відходу російських військ. Крім того, будь-яке голосування на території Криму сприйматиметься значною частиною континентальної України з недовірою, адже жодного контролю за виборчими комісіями з боку ЗМІ та спостерігачів не здійснюватиметься вільно та без обмежень, судова система на місцях не зможе розглядати виборчі спори відповідно до законодавчого поля держави, а можливість провести повноцінну агітаційну кампанію теоретично зможуть лише проросійсько налаштовані кандидати.

Таким чином, реалізувати конституційне активне виборче право (обирати) громадяни України зможуть лише за умови лібералізації та спрощення процедури тимчасової зміни місця голосування і організації спеціальних виборчих дільниць у межах Херсонської області. Україна зобов’язана створити належні умови для голосування виборців півострова в нових умовах, залучити їх до політичного життя держави, сприяти волевиявленню.

Якщо ж спроби організувати голосування на території АР Крим будуть здійснені, то вони призведуть до таких проблем: 1) неможливо доставити списки виборців, бюлетені та іншу виборчу документацію під належною охороною та з усіма засобами безпеки; 2) не вдасться утворити ОВК в порядку, передбаченому Законом України «Про вибори Президента України»; 3) організація належного спостереження за ходом голосування та підрахунком голосів може бути зірвана.

Голосування за допомогою мережі Інтернет, чи інші види електронного голосування потребують додаткових коштів, часу на розробку, запровадження та ліцензування системи, тривалої інформаційної кампанії серед виборців.

Ідея щодо голосування поштою є безперспективною, зважаючи на повний контроль за комунікаційними каналами з боку російських спецслужб, самопроголошеної влади Криму, тоді як Укрпошта офіційно припинила працювати з півостровом.

За таких умов, єдиним виходом із ситуації є організація голосування на материковій частині України, що потребує внесення змін до ЗУ «Про вибори Президента України», або ж прийняття спеціального Закону «Про організацію голосування для громадян, що тимчасово проживають на окупованих територіях АР Крим». За адекватною для викликів часу процедурою необхідно забезпечити формування виборчих комісій та утворення спеціальних дільниць на території Херсонської області (наприклад, в населених пунктах Ставки, Червоний Чабан, Бебенківка Перша, Гаврилівка Друга, Дружелюбівка, Новомиколаївка, Чонгар, Атамань, Попівка, Новий Труд тощо).

Необхідно локалізувати та диверсифікувати загрози для громадян, що постійно проживають у цих населених пунктах, та не проводити змішане голосування між місцевими виборцями та тими, хто змушений голосувати на материковій частині України. Така пересторога зменшить можливість організації провокацій. Це обмеження не поширюється на виборців, що тимчасово змінили місце голосування. Варто розглянути можливість формувати виборчі комісії за участі Національної гвардії України або Внутрішніх військ. Законом необхідно передбачити для цих цілей друк бюлетенів з додатковими рівнями захисту, іншим кольором та спеціальними маркуваннями. Підрахунок голосів на дільницях може здійснюватись аналогічно зі звичайними, або ж в ОВК під додатковим наглядом та контролем з боку журналістів і спостерігачів. Доцільно організувати відеоспостереження на дільницях та ззовні будівель з обов‘язковою онлайн трансляцією всіх етапів виборчого процесу. Очевидно, що голосування для мешканців АР Крим має супроводжуватися посиленими заходами безпеки. З цією метою вважаємо за необхідне передбачити в Законі можливість використання Внутрішніх військ для охорони виборчих дільниць. Так само можливе і використання військової техніки для організації голосування, охорони виборчої документації при транспортуванні тощо.

Діяльність ЗМІ

У розпал офіційної виборчої кампанії ЗМІ – в силу низької агітаційної та організаційної активності партій і кандидатів – лише побіжно висвітлювали перебіг виборчого процесу. В цей період значна увага медіа обмежилася процедурою висунення і реєстрації кандидатів. В цілому ж, вибори Президента потрапляли у фокус уваги як центральних, так і місцевих ЗМІ насамперед у контексті подій навколо військової агресії Російської Федерації в АР Крим, сепаратистських настроїв на Сході і пов’язаної з цим загрози зриву виборчого процесу.

Рівень політичної агітації в регіональних медіа є безпрецедентно низьким на цьому етапі виборчої кампанії. З одного боку, це убезпечує виборців від надлишку прихованої реклами чи антиреклами (джинси), з іншого – обмежує можливості громадян отримати достатньо інформації про кампанії кандидатів, програми тощо.

Найбільш критична ситуація з діяльністю ЗМІ в АР Крим, де чиниться постійний фізичний та моральний тиск на українських журналістів. Діяльність проукраїнських ЗМІ блокується окупаційною російською владою, натомість в інформаційною просторі домінує російська пропаганда.

Діяльність громадських організацій та ініціатив

Значної уваги громадянського суспільства саме до перебігу позачергових виборів Президента не спостерігається. Разом з тим виборча кампанія відбувається на фоні небаченої активізації на регіональному рівні громадських ініціатив та організацій. Фактично в кожній області  виникли і діють різноманітні громадські об’єднання – Євромайдани, групи самооборони, люстраційні комітети тощо. Їхня діяльність націлена на організацію системи громадського контролю за кадровими призначеннями та політичними рішеннями органів державної влади та місцевого самоврядування. Опосередковано об’єктом уваги громадських активістів є також діяльність кандидатів на посаду Президента та політичних сил, які вони представляють. Але громадського спостереження за виборами такі організацій не проводять. Особливістю навколовиборчої громадської активності в південно-східних областях України є наявність проросійсько налаштованих громадських ініціатив, які здійснюють діяльність, націлену на дестабілізацію виборчого процесу. 

В окремих регіонах громадські організації проводять інформаційно-просвітницькі та мобілізаційні кампанії, інформуючи та залучаючи громадян до участі у виборчому процесі. Так, у Чернігівській області ЦПМ «Апельсин» організовує набір спостерігачів-волонтерів за виборами Президента, а Освітній центр «Ініціатива» розпочав інформаційну-просвітницьку кампанію для виборців. Луганська обласна організація Суспільна Служба Правової Допомоги анонсувала інформаційно-просвітницьку кампанію «Я обираю сам», у рамках якої відбуватиметься розповсюдження просвітницьких матеріалів про права виборців, механізми їх захисту, надання юридичної допомоги в 10 шахтарських містах Луганщини. У Кривому Розі в лютому 2014 створено молодіжну ГО «Громадський рух». Члени організації беруть участь у місцевому Євромайдані, поширюють інформаційні листівки. В Криму фактично відсутні громадські ініціативи, що проводять активну діяльність, пов’язану з перебігом виборів.

Також активізував свою діяльність Комітет виборців України, який ініціював кампанію зі збору інформації про членів виборчкомів, причетних до порушень під час попередніх виборчих кампаній, з метою подальшої люстрації виборчих комісій. Така робота проводиться в Черкаській, Львівській, Донецькій, Харківській, Херсонській, Дніпропетровській областях. 

Частина громадських організацій, які зареєструвалися в ЦВК в статусі офіційних спостерігачів (ГО «Буковинський центр», ГО «За народовладдя», ГО «За нове суспільства», ГО «Концепт груп», ГО «УДАР») на цьому етапі не проявляють активності, діяльність більшості з них залишається непублічною. 

Громадянська мережа ОПОРА проводить довго- та короткотермінове спостереження за позачерговими виборами Президента України, проміжними парламентськими (83 округ) та позачерговими місцевими виборами, залучаючи до цього спостерігачів у кожній області України. У 2014 році 190 довготермінових спостерігачів аналізуватимуть перебіг виборчої кампанії від офіційного старту та до оголошення переможців. У день голосування (в кожному з турів) до них долучиться ще дві тисячі короткотермінових спостерігачів. Крім того, ОПОРА забезпечить 500 спостерігачів 25 травня в місті Київ.

Використання брудної агітації, прояви нетерпимості

Попри низький рівень активності кандидатів, вже зустрічаються випадки брудної агітації, які часто супроводжуються закликами до насильства, екстремізму, бойкоту виборів.  

Так, в Чернігові (виборчий округ № 208) на окремих стендах, призначених для розміщення агітаційної продукції, виявлені листівки без вихідних даних, в яких від імені «Правого сектору» закликали до агресивних дій: «Помстимося жиду та москалям за вбивство Сашка Білого».  Через свою офіційну сторінку в соцмережі місцевий осередок «Правого сектору» спростував свою причетність до цього інформаційного листка. У Рівному 6 квітня на недільному Віче представник «Правого Сектору» Роман Коваль заявив, що на керівні посади у державі можуть претендувати лише українці по крові.

На народному віче у м. Біла Церква, організованому місцевим осередком ВО «Свобода», представники «Радикальної партії Олега Ляшка» влаштували перформанс із «труною Партії Регіонів». А в Рівному в районі залізничного вокзалу з’явилося декілька білбордів радикального змісту, які мають ознаки пропаганди насильства. Вони нібито є агітацією кандидата на пост Президента України, лідера «Радикальної партії» Олега Ляшка. На рекламних щитах міститься напис «Смерть окупантам!» з підписом Олег Ляшко. У місцевому осередку «Радикальної партії» інформацію про те, чи належать ці білборди кандидату у президенти Олегу Ляшку не підтвердили, але й не спростували.

У Чернівцях було поширено листівки (без вихідних даних) із зображенням Прем’єр-Міністра України Арсенія Яценюка та в.о. Президента України Олександра Турчинова з написом: «Як просрати країну за місяць. Навчальний посібник для початківців».

Загрозливою є ситуація в південно-східних областях України, де проросійсько налаштовані організації публічно закликають до фізичного зриву виборів і руйнування територіальної цілісності України. Так, у Запорізькій областізначно активізувалася діяльність проросійських сил у містах Мелітополь та Запоріжжя. Щонеділі проводяться масові мітинги з використанням російської символіки. Лідер незареєстрованого руху «Юго-Восточний фронт», головний редактор газети «Іскра» Артем Тимченко закликає до бойкоту президентських виборів, створюються силові структури, до прикладу, «Антифа» у м. Мелітополь. У Донецьку сепаратистські активісти та представники проросійських організацій поширюють у мережі Інтернет заклики до громадян не визнавати позачергові вибори та протидіяти голосуванню.  В Миколаєві Партія «Русский блок», ПСПУ, КПУ на мітингах так званого «Антимайдану» закликають до боротьби з фашизмом та «бандерівцями» у Миколаєві, штурму адмінбудівель, невизнання нової влади і виборів. Екстреміські заяви лунають з боку Олега Царьова та КПУ наДніпропетровщині.

Громадське спостереження ОПОРИ – це сфера діяльності мережі, спрямована на об’єктивну оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням виборчого законодавства через ефективно організований громадський контроль. Стратегічно спостереження фокусується на покращенні системи виборів та окремих процедур. Для цього організація бере активну участь у підготовці, обговоренні та лобіюванні змін до виборчого законодавства.


[1] Враховуються візити до регіонів протягом березня – початку квітня 2014 р. як в статусі потенційних кандидатів, так і після офіційної реєстрації.



© ГО "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕРЕЖА "ОПОРА"
2006-2017
Використання матеріалів із сайту Громадянської мережі ОПОРА дозволене за умови наявності посилання (у випадку інтернет-видання - гіперпосилання) на www.oporadp.org