Моніторинг виборів

Освітня політика

Житлово-комунальна політика

Аналітика

Ефективне використання ресурсів

ДП1

З метою визначення пріоритетних тем для розвитку громади, вирішення проблем у сфері соціально-економічного та гуманітарного розвитку з 1 по 8 жовтня у Кривому Розі проведено експертне опитування.

Анкети розповсюджувалися серед представників неурядових організацій, аналітичних центрів, науково-дослідних інститутів, підприємців міста, ЗМІ. Перелік проблемних питань складався за результатами консультацій з експертами.

До анкети включено запитання щодо оцінки виборчих програм на повноту відображення актуальних соціально-економічних та гуманітарних суспільно-політичних питань подальшого розвитку громади, міста.

• У ході опитування експерти ідентифікували найактуальніші проблеми громади у соціально-економічній та гуманітарній сферах.
• Оцінили рівень уваги до проблем з боку політичних сил, які беруть участь у місцевих виборах 2010 року, проаналізували пропозиції з вирішення відповідних питань у програмах та обіцянках політичних партій.

• Експерти також запропонували своє бачення основних складових місцевої політики для вирішення проблем розвитку громади, визначили її напрями, можливі кроки влади для покращення соціально-економічної ситуації, розв’язання проблем у сфері гуманітарної політики.

• Виявили основні форми співпраці влади та громади, а також оцінили ступінь їхньої ефективності.
• Важливим аспектом опитування була оцінка рівня впливу на місцеву владу, передумов для залучення громади до процесів формування та реалізації місцевої політики.

Таблиця 1.

Співвідношення експертів, які брали участь в опитуванні

Добір експертів проводився за методом «снігової кулі».

Експертне опитування у Кривому Розі визначило низку пріоритетних тем, увага до яких сприяла б вирішенню соціально-економічних та гуманітарних проблем громади, покращенню ситуації у місті. Так, у соціально-економічній сфері експерти виділили такі пріоритетні теми для формування та реалізації місцевої політики з боку нової влади: економічна незахищеності громадян, проблема реалізація заходів із боротьби з безробіттям, економічна політика розвитку малого бізнесу.

У ході експертного опитування його учасники склали рейтинг найактуальніших проблем міста у соціальній та гуманітарний сферах, на розв’язання яких повинні бути спрямовані дії та зусилля новообраної влади^[2].

Таблиця 2.

Рейтинг основних проблем міста Кривий Ріг у соціально-економічній сфері

У гуманітарній сфері найактуальнішими, вирішення яких входить до компетенції місцевої влади, є питання, пов’язані з реалізацією соціальних програм, реформуванням системи освіти (дошкільної, середньої). Зокрема: покращення рівня шкільної освіти, модернізація шкіл, комп’ютеризація, оновлення матеріально-технічної бази, забезпечення дошкільної освіти, функціонування дошкільних дитячих установ, оновлення їхньої матеріально-технічної бази. Актуальними є також заходи з реабілітації людей з особливими потребами та забезпечення для них повноцінної інфраструктури (наприклад, пандуси).

Таблиця 3.

Рейтинг основних проблем міста Кривий Ріг у гуманітарній сфері

Експерти висловили власні пропозиції щодо кроків та дій міського голови у сфері реформування ЖКГ. Переважно вони стосуються сприяння формуванню ОСББ, прозорої тарифної політики, запровадження енергозберігаючих технологій, модернізації системи водопостачання в місті:

• Впроваджувати енергозберігаючі технології, залучати інвестиції, переглянути тарифи для всіх споживачів комунальних послуг.
• Зафіксувати тарифи на рівні початку 2010 року, кошти, що сплачує населення, скерувати на рахунки ЖЕКів, а не забирати все у міський бюджет, дозволити автономні котельні для закладів та окремих кооперативів.
• Встановити співвідношення якості послуг ЖКГ, їхню своєчасність та ціни.
• Підвищити платню працівникам, зацікавивши цією роботою кваліфікованих фахівців та створивши таким чином конкурс на посади. «Касу» з конкретного будинку витрачати на цей конкретний будинок. Провести для працівників тренінги, спрямовані на розвиток комунікативних навичок та відповідальності.
• Сприяти створенню ОСББ. Не будувати штучні перешкоди для їхньої діяльності.
• Провести планову децентралізацію опалення та гарячого водопостачання. Вирішити проблему відходів та невпорядкованості прибудинкових територій, ліквідувати довгобуду та занедбані території. Впровадити систему стимулів для добропорядних платників за житлово-комунальні послуги.
• Налагодити ефективну систему збору, сортування та вивезення сміття з можливістю його подальшого вторинного використання; запровадити виконавців житлово-комунальних послуг підписувати акти виконаних робіт в уповноваженого мешканцями старшого по будинку, щомісячно звітувати про використані кошти.
• Ввести програму енергозбереження міста, яка включає у себе комплекс заходів з утеплення будинків, децентралізації джерел опалення з використанням альтернативних видів палива. Полегшити процедури отримання дозволів. Установити лічильники на газ, воду, тепло. Дозволити встановлення індивідуальних систем опалювання. Переглянути послуги, що надаються, та тарифи на них.
• Забезпечити підзвітність перед громадою про використання коштів.
• Ввести жорсткий контроль за діяльністю ЖКГ, виділити дотації з міського бюджету на залучення спеціалістів у цю сферу, розробити програму заходів для покращення стану житлового фонду та інженерних мереж.
• Відмовитися від структури ЖКК як контрольно-наглядового органу, переорієнтувати його на надання послуг населенню. Розмежувати ЖКК та паспортні столи. Створити мережу організацій, що конкурують за можливість надання послуг населенню. Підписувати акти про виконання робіт у населення. Перебудувати систему теплопостачання будинків з централізованої на західний варіант: окремий автоматичний котел на будинок.

Учасники опитування висунули пропозиції щодо кроків із покращення соціально-економічної ситуації в місті. Переважно вони стосувалися формування та реалізації політики сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, залучення інвестицій, протидії корупції та підзвітності органів влади перед громадою:

• Економно та прозоро розпоряджатися бюджетними коштами; ремонт і розбудова міської інфраструктури; підтримка та розвиток парків, скверів, зелених зон у місті.
• Запропонувати проект працевлаштування через створення комунальних підприємств: наприклад, з виконання рекламних послуг, виготовлення квітникарської продукції, створення теплиць, цехів з виробництва напівфабрикатів – проявити ініціативу підприємництва та виділити кошти для цього з міського бюджету; контролювати цінову політику на ринках, що відносяться до комунальної власності.
• Забезпечити молодих фахівців високої кваліфікації житлом, щоб вони не втікали за кордон та до столиці. Перш за все це стосується науковців, педагогів, медиків, юристів, військових. Повернути міліцію на вулиці.
• Забезпечити безкоштовне обслуговування людей похилого віку в центрах медико-соціальної допомоги, створити безкоштовні муніципальні заклади (клуби, гуртки) для молоді.
• Надати можливість громадянам чесно працювати та заробляти кошти, а не «годувати» різноманітними дотаціями та пільгами. Розвивати інфраструктуру міста.
• Відмовитись від «кришування» компаній, близьких до керівництва міста та створення для них режиму найбільшого сприяння. Створити комунальний банк, інвестувати громадські кошти у розвиток малого бізнесу (пріоритетні напрямки – екологічна сфера, сфера обслуговування (не харчова), конкретне виробництво); усунути посередників з ланцюга «комунальна власність – посередник – суборенда».
• Припинити розглядати місцевий бюджет як джерело власного збагачення. Залучити зовнішні запозичення й інвестиції для запровадження міської програми енергоефективності. Забезпечити місто необхідною кількістю медпрацівників, забезпечивши їх гідними умовами праці.
• Розвивати малий бізнес, ремонтувати дороги, покращити рух громадського транспорту.
• Забезпечити доцільність та прозорість податкової політики (за умови прийняття змін, що дозволяють керувати податками на місцевому рівні). Створити особливі умови на початку розвитку підприємств. Стимулювати виробництво, а не торгівлю; захищати бізнес від свавілля контрольно-наглядових інстанцій. Стимулювати працевлаштування співробітників (через зниження податків, а не збільшення штрафів), створити для людей можливості заробити та раціонально використати, а не збільшувати дотації: доплата пенсіонерам, а не безкоштовний проїзд у громадському транспорті; оплачувані громадські роботи.

Експерти запропонували наступні кроки місцевої влади для розв’язання проблем у сфері гуманітарної політики, освітній сфері, медицині, позашкільній освіті, розвитку громадських організацій:

• Забезпечення дошкільної освіти, функціонування дошкільних дитячих установ, оновлення їхньої матеріально-технічної бази, підтримка та розвиток бібліотек (міських, спеціалізованих, для дітей та юнацтва), заходи з реабілітації людей з особливими потребами та забезпечення для них повноцінної інфраструктури.
• Забезпечення позашкільного дозвілля молоді.
• Декомунізація та «десовєтизація» громади. Українізація України. Демократія та свобода слова.
• Впровадження додаткових пільг навчальним закладам для сплати за водо- та теплопостачання, електроенергію, щоб вони могли використовувати кошти на покращення оснащення навчання. Організація зон спортивного відпочинку: велотреки, скейтпарки, спортмайданчики.
• Відкриття на базі існуючих навчальних закладів відділень з підготовки спеціалістів з актуальних професій.
• Припинення винесення рішень щодо особливого (регіонального) статусу російської мови, збільшення відсотку молоді, що відвідує гуртки, секції.
• Викорінити тотальні побори у закладах освіти з батьків школярів і студентів вишів.
• Забезпечити заклади освіти необхідними методичними й технічними засобами. Посилити роботу з відбору кадрів.
• Побудова доступних та працюючих стадіонів, залів, клубів. Програми у школах та ТБ з історіями «короткого та поганого життя» наркоманів та алкоголіків.

Експерти в ході опитування визначили рейтинг найефективніших форм співпраці влади та громади, впливу на формування та реалізацію політики з боку громади. Серед пріоритетних виділені заходи включення представників ОГС до складу комісій, робочих органів, які опікуються формуванням політики, проведення регулярних консультацій влади з ОГС та мешканцями громади щодо місцевої політики в різних суспільно-важливих сферах, кампанії громадського лобіювання.

Найнеефективнішими формами співпраці влади та громади, впливу на формування та реалізацію політики, названо письмові звернення, ініціювання розробки статутів громад.

Таблиця 4.

Найефективніші форми співпраці влади та громади

Учасники експертного опитування виділили також основні проблеми можливості впливу громадян на місцеву владу, формування та реалізацію політики:

• Створення дієвих громадських організацій.
• Організація та проведення громадських слухань.
• Надання громадським слуханням та міським референдумам статусу дорадчого голосу.
• Організація та проведення громадських слухань.
• Включення представників ОГС до складу комісій, робочих органів, які опікуються формуванням політики. Проведення регулярних консультацій влади з ОГС та мешканцями громади щодо місцевої політики в різних суспільно-важливих сферах. Робота громадських рад чи інших консультаційно-дорадчих структур при органах місцевого самоврядування.
• Складність потрапити на прийом до керівників громади, співпраця з депутатами місцевого рівня, плідна співпраця зі ЗМІ, зустрічі, спілкування та звіти депутатів та керівників місцевої громади.
• Небажання влади йти на співпрацю у питаннях, які її принципово не цікавлять. Влада бажає бачити ОГС інструментом власної політики, повністю підпорядкованим та керованим нею, аж до призначення керівництва й складання плану заходів.
• Правова необізнаність громадян.
• Відсутність сил, які могли б координувати громаду. Відсутність ефективних та безпечних механізмів впливу громади на органи влади.

Експерти також оцінили рівень відображення проблем місцевого розвитку та шляхів їхнього вирішення у передвиборчих програмах політичних партій на місцевих виборах.

У більшості випадків експерти зазначили, що не ознайомлені з передвиборчими програмами політичних партій під час виборчої кампанії до органів місцевого самоврядування (87 % опитаних), що може свідчити про незначні зусилля політичних сил стосовно донесення до виборців своїх програмних пропозицій, незнання проблем громади, почасти орієнтацію політичних сил більше на прояви популізму, ніж на реальну раціоналізацію політичних рішень, суспільну дискусію.

З учасників опитування 5 % вважають, що виборчі програми зовсім не відображають проблем та пріоритетів місцевої політики, потреб громади. 4 % вказують, що передвиборчі програми політичних сил недостатньо відображають відповідні пріоритети. 1 % – що передвиборчі програми повністю відображають проблеми соціально-економічного та культурного розвитку. Те, що програми достатньо відображають відповідні питання вважають 3 % експертів.

Таблиця 5.

Рівень відображення проблем соціально-економічного та культурного розвитку у передвиборчих програмах партій (оцінка експертів)