Головна Новини та публікаціїНапрямки роботиАналітикаПро насКонтакти
» » Підсумки І сесії: Розгляд законопроектів та парламентські дебати

Підсумки І сесії: Розгляд законопроектів та парламентські дебати

Підсумки І сесії: Розгляд законопроектів та парламентські дебати

ОПОРА проаналізувала зміст аргументів та типи законопроектів, які розглянули народні депутати протягом 1 сесії Верховної Ради VII скликання. Організація систематизувала всі «ЗА» та «Проти» щодо питань, які становили суспільний резонанс та навколо яких в парламенті відбулась розгорнута дискусія.

Процес розгляду та ухвалення законопроектів є ключовим етапом парламентської законодавчості і однією з найважливіших функцій ВРУ та прямим обов’язком депутатів . За першу сесію сьомого скликання зареєстровано 516 законопроектів, однак протягом 6 пленарних засідань ради фактичного розглянуто лише 28 питань порядку денного (9 Законів і 19 Постанов ВРУ), що становить 5% від усіх зареєстрованих нормативно-правових актів. Без сумніву найвпливовішою фігурою у Верховній Раді України є Президент. Такий висновок можна зробити за результатами проведеного аналізу процесу розгляду та ухвалення законопроектів. Так, із усіх поданих Президентом до Верховної Ради документів – 56% врешті було розглянуто на пленарних засіданнях.  Тоді як кількість урядових та депутатських законопроектів склала 4% і 3% відповідно. Лише частково це можна пояснити тим, що депутати, порівняно з Президентом та Кабінетом Міністрів, реєструють значно більшу кількість законопроектів. Головна ж причина – наявність в парламенті пропрезидентської більшості, яка активно лобіює внесені ініційованих Президентом законопроекти як пріоритетні в порядку денному пленарного засідання і найбільше мобілізується під час обговорення та голосування саме за цих документів.    

Усі президентські законопроекти (9), які розглядалися на засіданнях врешті були підтримані депутатською більшістю. Те ж саме стосується і урядових законодавчих ініціатив (2). Усі законопроекти (9) провладних депутатів були підтримані Верховною Радою. Натомість з двох  законопроектів зареєстрованих опозиційними депутатами лише один був проголосований результативно. Як показало голосування, головними темами, які цікавили депутатів в перших два місяці роботи парламенту стали організаційно-політичні пов’язані з роботою ради, а також зовнішньополітичні, що стосувалися ратифікації міжнародних угод і договорів. Натомість, до вирішення злободенних соціальних та економічних питань чи хронічних проблем гуманітарної сфери, руки народних обранців так і не дійшли. 

Протягом шести пленарних засідань, які відбулися в межах двох перших місяців діяльності Верховної Ради, депутати розглянули й ухвалили рішення щодо 31-го питання порядку денного. З них, одне питання розглядалося двічі (про звільнення Арбузова С.Г. із посади голови НБУ) і одне тричі (про припинення повноважень народного депутата Прасолова І.М.). Лише після кількох раундів голосувань депутати, силами провладних партій, припинили повноваження нардепа Ігоря Прасолова, якого нещодавно було призначено Міністром економічного розвитку і торгівлі та звільнили з посади голови НБУ новопризначеного першого віце-прем’єра Сергія Арбузова.

За результатами розгляду питань порядку денного було прийнято 9 законів і 17 постанов Верховної Ради. Один законопроект («Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України») не був підтриманий депутатами і один проект постанови Верховної Ради («Про підтримку курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу») був відправлений на доопрацювання.

Більшість прийнятих рішень (18) стосувалася політичних проблем та питань державного управління, зокрема організації роботи Верховної Ради – обрання керівництва, формування комітетів, затвердження календарного плану сесій парламенту, припинення повноважень народних депутатів, які стали міністрами уряду. Трохи менше уваги парламентарі приділили питанням зовнішньої політики – прийнявши 9 відповідних рішень, більшість яких стосувалася ратифікації Україною міжнародних угод та договорів.

Поряд з тим, народні  депутати не ухвалили жодного рішення, яке б стосувалося таких актуальних сьогодні тем, як економічний розвиток та вирішення соціальних проблем. Попри пріоритетність цих питань в передвиборчих деклараціях народних обранців. Традиційно другорядні, за черговістю, але не за значенням, гуманітарні проблеми – теж не стали пріоритетними в порядку денному першої сесії Верховної Ради сьомого скликання. 

Декриміналізація статей 364 та 365 Кримінально-процесуального кодексу України не мала шансів завершитись успішним голосуванням без політично узгодженого рішення між опозиційними та провладними фракціями. Голосів опозиції відверто не достатньо для прийняття змін, які мають яскраву політичну складову. В той же час, за результатами голосування виявилось, що не всі однопартійці скористались шансом проголосувати за пріоритетне, відповідно до заяв політичних діячів із опозиційних фракцій, рішення. Метою законодавчої ініціативи є звільнення з ув’язнення опозиційних лідерів Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, відповідно, проти законопроекту виступає фракція ПРУ, КПУ та окремі позафракційні парламентарі. Показовим стало обговорення законопроекту 1099. Якщо комуністи засвідчили політичні мотиви, з яких не можуть підтримати документ, то представники ВО «Батьківщина» та Партії регіонів вдавались до полеміки щодо відповідності норм КПК до міжнародних документів ратифікованих державою Україна та поважними міжнародними інституціями. Загалом, провладні фракції навіть не виявляли активності під час дискусії щодо змісту законопроекту. Виступ Володимира Олійника (ПРУ) є, скоріше, коментарем до тез опозиційних депутатів. Адам Мартинюк скористався невідповідністю регламенту пакетного голосування, яке пропонувалось депутатам, щоб пояснити самоусунення комуністів від обговорення. Загалом, процес та результат парламентської дискусії засвідчив, що звільнення Тимошенко та Луценка в парламентів, якщо не буде прийнято відповідне політичне рішення між групами впливу у партії влади та опозиційними лідерами, на цьому етапі не можливе.

Розгляд питання щодо призначення нового голови Національного банку України Соркіна Ігоря пов’язано з переходом Сергія Арбузова на роботу в Уряд. Процедура звільнення та голосування за кандидатуру нового голови супроводжувалась політичним словесним протистоянням у Верховній Раді, що пов’язано як з постаттю Соркіна, так і ігноруванням вищого законодавчого органу держави Арбузовим. Останній не прийшов до парламенту, щоб звітувати за свою роботу. На фоні послаблення курсу гривні, зменшення золотовалютного резерву України, скандальної законодавчої ініціативи щодо оподаткування валютних операцій фізичних осіб, яку напряму пов’язують із НБУ, нераціональні витрати інституції на власні потреби, викликало обурення серед депутатів. Більше того, Ігор Соркін має родинні стосунки з топ-менеджментом «Газпрому», який неоднозначно сприймається в країні, яка платить за газ вищу за середньо європейську ринкову ціну. Рішення щодо очільника головної банківської установи країни не було прийнято з першого разу, зокрема, через відсутність у залі достатньої кількості депутатів від Партії регіонів, які не встигли повернутись з відпусток. Загалом дискусія в стінах парламенту поділилась на два табори аргументів: провладну – є подання Президента, потрібно розглянути і без звіту попереднього очільника; опозиційну – в ситуації, коли банківська система не забезпечує стабільність гривні, а золотовалютні резерви зменшуються, призначення Ігоря Соркіна, який займав посаду заступника голови НБУ та має близькі стосунки з членами родини Президента, не можливо. Якщо 10 січня, коли необхідної кількості депутатів від ПРУ в стінах парламенту не було, вимоги опозиції призвели лише до відтермінування рішення, що було таки прийнято 11 січня. Втім, як засвідчують присутні в парламенті журналісти та опозиційні депутати, частина провладних парламентарів все ж змушені були вдатись до голосування картками колег, щоб забезпечити результативність розгляду питання.

Розгляд законопроекту щодо схвалення рішення Президента України про направлення національного контингенту для участі України в Операції ООН у Кот-д'Івуарі та транскордонних операціях у рамках міжмісійного співробітництва між Місією ООН у Ліберії та Операцією  викликав активні дебати між депутатами Верховної Ради України. Члени фракцій ВО «Батьківщина» та «УДАР» переважно виступали проти законопроекту. Депутати Партії регіонів, КПУ та ВО «Свобода» навпаки підтримували направлення національного контингенту для участі в миротворчій місії. Таким чином, цей законопроект створив прецедент неконсолідованого голосування трьох опозиційних фракцій. Питання виникло у зв’язку з тим, що із жовтня 2012 р. в Ліберії за пропозицією Ради Безпеки ООН відбувається скорочення військового компоненту миротворчої місії. Із 2003 р. 56 окремий вертолітний загін Збройних Сил України виконує миротворчу місію в цій країні. Президент України Віктор Янукович на підставі звернення Секретаріату ООН прийняв рішення передислокації на постійній основі трьох бойових вертольотів Мі-24 з 56 вертолітного загону до складу Операції ООН у Кот-д’Івуарі та можливості їх залучення до виконання завдань на території як Кот-д’Івуару, так і сусідньої Ліберії. Верховна Рада України мала схвалити це рішення голови держави, що і відбулося.

Розгляд питання щодо прийняття  Верховною Радою України заяви про європейські прагнення  України став своєрідним тестом на здатність  фракцій знаходити  широкі міжпартійні компроміси. До порядку денного пленарного засідання парламенту 11.01.2013 було внесено п’ять проектів заяв, які стосувалися проблем євроінтеграції. Представники фракції ВО «Батьківщина», «УДАР», Партії регіонів, позафракційний депутат України Петро Порошенко внесли свої варіанти заяви (проекти Постанов № 1216, № 1195, № 1153, № 1194). Також була здійснена спроба представників різних фракцій та окремих позафракційних депутатів спільно узгодити  текст заяви Верховної Ради України щодо євроінтеграційних проблем ( проект постанови № 1243). Втім, позиція Партії регіонів щодо необхідності подальшого узгодження тексту заяви не дозволила прийняти остаточне рішення.  348 депутатів проголосували за повернення усіх проектів Постанов Верховної Ради України на повторне перше читання.  Такий варіант компромісу був підтриманий фракціями ВО «Батьківщина», Партії регіонів, ВО «Свобода», «УДАР». Комуністи не голосували за це рішення.  Продемонстрована чотирма фракціями готовність узгоджувати позиції потенційно може призвести до прийняття парламентом консенсусного документу щодо євроінтеграційних прагнень України. Такий крок українського парламенту стане важливим сигналом зовнішньополітичним партнерам України напередодні саміту Україна – ЄС, який запланований на лютий 2013 р.

Проект Закону «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про взаємодію з питань попередження надзвичайних ситуацій, пожеж і ліквідації їх наслідків у населених пунктах, в яких розташовано об'єкти Чорноморського флоту Російської Федерації на території України» викликав палкі дебати між депутатами Верховної Ради України. Опозиційні фракції (ВО «Батьківщина», «УДАР», ВО «Свобода») заявляли, що ця угода розширює юрисдикцію російського законодавства на територію України. Мова йде про те, що на російських військовослужбовців, які беруть участь у заходах з ліквідації надзвичайних ситуацій на території України, буде поширюватися законодавство Російської Федерації. Крім цього, опозиція вважає, що такі угоди не можуть прийматися без урегулювання інших проблем перебування Чорноморського флоту Російської Федерації. У свою чергу,  Міністерство оборони України та провладні депутати стверджували, що угода про взаємодію між Україною та Росією з питань попередження надзвичайних ситуацій у населених пунктах, в яких розташовано об’єкти Чорноморського флоту РФ, є загальноприйнятою міжнародною практикою координації зусиль для порятунку людей та майна. Депутатам не вдалося з першого разу проголосувати за прийняття цього Закону. За цей проект проголосувало лише 222 парламентаря. За ініціативи Голови Верховної Ради України парламент повернувся до розгляду проекту і з другої спроби ратифікував Угоду між Україною та Російською Федерацією.

Табл. 1. Розподіл  розглянутих питань за ключовими сферами регулювання

Ініціатор Економіка, гроші та господарство Соціальні проблеми та стандарти Гуманітарні проблем Політичні проблеми та державне управління Правоохоронна система та правосуддя Зовнішня політика Оголошення свят та пам’ятних дат
Депутат/Уряд/Президент
0
0
0
18
1
9
0

Результати розгляду питань порядку денного за суб’єктами законодавчої ініціативи:

З переліку питань, які були розглянуті протягом І сесії Верховної Ради VII скликання найбільше проектів нормативних документів ініціювали представники провладних фракцій і Президент України – по 9. Усі вони знайшли підтримку у депутатського корпусу і були проголосовані. Опозиційні партії ініціювали 2 рішення – одне з яких було прийнято («Про обрання заступника голови Верховної Ради»), а інше («Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України») відхилено. З5-ти рішень, що були ініційовані спільно провладними та опозиційними депутатами – 4 прийнято і 1 («Про підтримку курсу на інтеграцію України до ЄС») відправлено на доопрацювання. Обидва урядових законопроекти були підтримані більшістю депутатів Верховної Ради. В порядку денному, який встигли розглянути парламентарії не було жодного законопроекту, ініційованого позафракційними депутатами. Таким чином, вже за результатами перших двох місяців нормотворчої роботи Верховної Ради, можна зробити прогнозований висновок, що Президент і провладні фракції мають домінуючий вплив на процес формування пріоритетного порядку денного та прийняття ключових рішень в українському парламенті.

Табл. 2. Розподіл розглянутих та прийнятих законопроектів за суб’єктами законодавчої ініціативи

Суб’єкти законодавчої ініціативи
Прийнято
Неприйнято
Провладні депутати
9
0
Опозиційні депутати
1
1
Спільно – опозиційні і провладні депутати
5
1 (відправлений на доопрацювання)
Позафракційні депутати
0
0
Уряд
2
0
Президент України
9
0

Табл. 3. Співвідношення зареєстрованих і розглянутих на пленарних засіданнях законопроектів:

Суб’єкт законодавчої ініціативи Зареєстровано Розглянуто Розглянуто (у відсотках)
Депутати 458 17 4%
Президент 16 9 56%
КМУ 79 2 3%
Всього 516 28 5%

Парламентські дебати щодо резонансних рішень/законопроектів

Аргументи «ЗА» та «Проти»

Табл. 4. Основні аргументи народних депутатів щодо декриміналізації статей КПК (законопроект № 1099, подання – Швець Віктор Дмитрович) та законопроекту «Про амністію» (законопроект № 1206, подання – Кожем’якін Андрій Анатолійович)

ПІ депутата
Фракція/
позафракційний
Позиція
Аргументація
Яценюк А. ВО «Батьківщина» ЗА Для України важливим є звільнення Ю. Тимошенко та Ю. Луценка, щоб вони мали можливість брати участь у політичному процесі.
Яценюк А. ВО «Батьківщина» ЗА Статті КПК написані ще за часів Сталіна
Яценюк А. ВО «Батьківщина» ЗА Тисячі українців, як і Ю. Тимошенко та Ю. Луценко потерпають від незаконного кримінального переслідування.
Яценюк А. ВО «Батьківщина» ЗА Декриміналізація дасть можливість Україні звільнити Ю. Тимошенко та Ю. Луценка.
Яценюк А. ВО «Батьківщина» ЗА Україна зможе підписати Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС та стати політично асоційованою країною з західними партнерами.
Кожем’якін А. ВО «Батьківщина» ЗА Конвенція ООН проти корупції, яку ратифікувала ВРУ, стаття 19 рекомендує державам-членам визнати умисне зловживання службовими повноваженнями або становищем, тобто визнати дії чи бездіяльність, що є порушенням законодавства, державною посадовою особою під час виконання своїх функцій, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе.
Кожем’якін А. ВО «Батьківщина» ЗА В резолюції 1862 (26.01.2012) ПАРЄ зазначено, що статті 364-365 КПК є широкими у застосуванні та дозволяють криміналізацію управлінських рішень. Це суперечить принципу верховенства права.
Кожем’якін А. ВО «Батьківщина» ЗА На сьогоднішній день за статтею 365 ККУ 99 % засуджених мали мету одержати особисту вигоду, або застосовували насильство, катували людей. ЗА 2012 рік порушено 352 кримінальні справи щодо правоохоронців. З 53 людини ув’язнено, з них 42 міліціянти, які катували людей, або незаконно порушували кримінальні справи; десять мали матеріальну вигоду та лише одна – Юлія Тимошенко, яка засуджена незаконно.
Олійник В. ПРУ Проти Кримінальний кодекс України був прийнятий у новій редакції у 2002 році і Й. Сталін до нього відношення не має. Стаття 19 Конституції України чітко визначає правовий порядок: громадяни України мають право вчиняти так, як вважають за потрібне, окрім того, що заборонено законом, а посадові особи, органи влади повинні діяти на підставі закону, в межах закону і в спосіб передбачений законом.
Олійник В. ПРУ Проти Конвенція ООН проти корупції, стаття 19 повністю відповідає диспозиції статті 364-ї і запобігає зловживанню службовим становищем з боку посадових осіб.
Мартинюк А. КПУ Проти Фракція комуністів не братиме участь у пакетному голосуванні, бо це порушення Регламенту. КПУ не може підтримати окремі законопроекти з політичних мотивів.

Результат голосування

За – 161, проти – 3, утрималось – 1, не голосувало – 224, всього – 389.

Партія регіонів – 8, ВО «Батьківщина» – 75, «УДАР Віталія Кличка» – 33, ВО «Свобода» – 34, КПУ – 0, позафракційні – 11.

Табл. 5  Основні аргументи народних депутатів щодо звільнення голови Національного банку України Сергія Арбузова та призначення на наступником Ігоря Соркіна 

ПІ депутата
Фракція/
позафракційний
Позиція
Аргументація
Мірошніченко Юрій Представник Президента у ВРУ ЗА Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 85 Коснтитуції України Президент вніс подання про звільнення Сергія Арбузова з посади голови Національного банку України. Відповідно до Конституції та Регламенту ВРУ розгляд подання Президента не передбачає звітування посадових осіб. Автори законопроектів щодо оподаткування валютних операцій знаходиться у ВРУ і суб’єктом законодавчої ініціативи НБУ не був. Щодо звіту голови Національного банку, то він передбачений законом, але ніяк не пов’язаний з поданням Президента України щодо звільнення голови НБУ.
Яценюк А. ВО «Батьківщина» Проти Звільненню повинен передувати звіт голови НБУ. Опозицію цікавить зменшення на 14 мільярдів доларів США державних золотовалютних резервів, зростання кредитних ставок при дефляції, відхід іноземного капіталу, який прогнозується курс національної валюти, чим відрізнятиметься монетарна політика національного банку у 2013 році? Відповідно до статті 207 Регламенту ВРУ питання зняття з посади голови НБУ поєднується з обговоренням результатів діяльності.
Мирний О. ВО «Свобода» Проти Необхідно почути звіт керівника НБУ щодо зменшення золотовалютних резервів на третину та відхід з фінансового ринку 686 мільйонів доларів у третьому кварталі 2012 року та авторів законопроектів щодо 10 та 15-відсоткового оподаткування обмінних операцій з фізичних осіб.
Кілінкаров С. КПУ ЗА У опозиції є багато зауважень до С. Арбузова, тому подання Президента щодо його звільнення ще більш актуальне.
Кайда О. ВО «Свобода» Проти Залишаються відкритими питання до голови НБУ, зокрема, за рахунок чого здійснювались виплати по заробітній платні та куди витрачено 20-30 % золотовалютного запасу. Тому потрібно розглядати питання та притягати до кримінальної відповідальності, якщо мало місце розкрадання.
Риженков О. ПРУ ЗА Відповідно до частини другої статті 89 Конституції України Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, до відання якого віднесено питання функціонування банківської системи та розгляд відповідних проектів і постанов пропонується розглянути подання Президента щодо призначення Ігоря Соркіна. При обговоренні кандидатури врахувати, що на засіданні комітету від 9 січня прийнято рішення щодо підтримки Соркіна.
Іллєнко А. ВО «Свобода» Проти НБУ як інституція повинна відігравати ключову роль в управлінні державою, бути незалежною, як і Голова. Зараз НБУ обслуговує інтереси олігархічних груп і на сьогоднішній день є банком сім’ї (Президента). Відсутня конструктивна програма від керівництва Національного банку та прозора політика внутрішніх запозичень. Батько Ігоря Соркіна є одним з топ-менеджерів компанії «Газпром», тому може бути конфлікт інтересів.
Турчинов О. ВО «Батьківщина» Проти Важливим є голосування, яке визначить, чи буде надалі НБУ кишеньковим родинним банком Адміністрації Президента, або повернеться до своїх функцій головного фінансового регулятора країни. Декларація пана Соркіна, в якій фігурує 2 мільйони 200 тисяч прибутків за минулий рік, з яких півтора мільйони зарплата  заступника голови НБУ свідчить про нераціональне витрачання ресурсів на фоні невисоких прибутків населення.
Розенко П. «УДАР» Проти Дані з виступу кандидата Соркіна дивують. Україна втратила золотовалютних запасів: в жовтні – 1,5 мільярди, листопаді – 1,5 мільярди, грудні – 1 мільярд, що свідчить про приховану девальвацію гривні. НБУ будує нові санаторії, витрачає сотні мільйонів гривень на нові панорамні ліфти, гідромасажне обладнання.

Результат голосування

За – 231, проти – 10, утрималось – 0, не голосувало – 96, всього – 337.

Партія регіонів – 187, ВО «Батьківщина» – 0, «УДАР Віталія Кличка» – 0, ВО «Свобода» – 0, КПУ – 31, позафракційні – 13.

Табл. 6 Основні аргументи народних депутатів щодо схвалення рішення Президента України про направлення національного контингенту для участі України в Операції ООН у Кот-д'Івуарі та транскордонних операціях у рамках міжмісійного співробітництва між Місією ООН у Ліберії та Операцією ООН  ( законопроект № 1192, подання-Президент України)

ПІ депутата
Фракція/
позафракційний
Позиція
Аргументація
Кузьмук О. Партія  регіонів ЗА Прийняття цього закону позитивно вплине на збільшення міжнародного авторитету України, зміцнення подальшої співпраці з ООН у сфері миротворчої діяльності, дозволить військовослужбовцям Збройних Сил набути цінний досвід у міжнародних операцій. Фінансування витрат, пов’язаних з участю миротворчого контингенту здійснюється з Державного бюджету України з подальшим відшкодуванням цих витрат в ООН.
Кузьмук О. Партія регіонів ЗА Верховна Рада 6 скликання прийняла Закон про додаткових гарантіях соціального забезпечення військовослужбовців-миротворців. І цим законом вдалося підвищити грошове забезпечення військовослужбовців практично до рівня всіх європейських країн зі збереженням тих посадових окладів фінансового забезпечення в Україні.
Сиротюк Ю. ВО «Свобода» ЗА Якщо декілька років назад ми були на десятому місці в світі за кількістю миротворців, зараз ми вже на 38 місці в світі. Участь наших миротворців – це один з небагатьох можливостей мати реальний бойовий досвід. Якщо ми не ухвалимо цього рішення, держава повинна виділити мільйони гривень на те, щоб передислокувати ці війська в Україну, і ці військовослужбовці залишаться без зарплат, без соціальних гарантій.
Мартинюк А. КПУ ЗА Ті, хто кричав сьогодні, що вони не будуть голосувати і направляти, нехай згадають як декілька років тому в Ірак направляли і голосували, і казали, що треба голосувати.
Литвин В. Позафракційний ЗА Рішення правильне, але його прийняли з урахуванням доповнень  і уточнень парламентського комітету. А саме: ця Місія продовжиться до 31 липня 2013 року, доручення Міністерству оборони, Генеральному штабу і іншим нашим відомствам забезпечити безпеку наших миротворців.
Каплін С. «УДАР» Проти У Кот-д'Івуарі наші хлопці будуть боронити інтереси олігархів, а не народу України, оскільки товарообіг з цією країною у зв'язку з нашою присутністю там, складає 150 мільйонів, а структура його (вдумайтеся!) – добрива і метал. посилаємо хлопців на  смерть для того, аби Президент на міжнародній арені отримав черговий дипломатичний залік. Міністри оборони і закордонних справ повинні доповісти про наявність чіткої стратегії просування економічних інтересів нашої країни там, де наші хлопці  виконують миротворчу місію
Бондаренко В. ВО «Батьківщина» Проти Європейські, північноамериканські, інші країни, забезпечили внутрішнім законодавством  соціальний захист людей, які туди відправляються. Україна не захищає військовослужбовців від  тих бід, які їх чекають після повернення.
Томенко М. ВО «Батьківщина» Проти Найнебезпечніша участь у військових операціях – це для бойових вертольотів, а саме бойові вертольоти представляють Україну. Не охороняють із автоматами як деякі країни, а діють в рамках вертолітного контингенту з бойовими вертольотами. Мусив прийти міністр оборони, який би гарантував повернення кожної людини живою. Знову фінансуємо з державного бюджету і знову говорять: «Нам колись повернуть». Скільки повернули? І скільки з цих грошей пішло на соціальне забезпечення наших солдат і офіцерів, які там були?

Результати голосування

За: 266, проти: 5, утрималися: 41, не голосували: 80, всього: 392.

Партія регіонів – 184, «Батьківщина» – 4, «УДАР Віталія Кличка» – 0, «Свобода» – 34, Компартія України – 31, позафракційні – 13.

Табл. 7  Основні аргументи народних депутатів щодо  прийняття Заяви Верховної Ради щодо реалізації євроінтеграційних прагнень  України

ПІ депутата
Фракція/
позафракційний
Позиція
Аргументація
Яценюк А. ВО «Батьківщина» ЗА Європейська інтеграція України – це, перш за все, безвізовий режим для українських громадян. План реформ та економічного зростання, який є безпосередньо документом про зону вільної торгівлі і політичну асоціацію з Європейським Союзом, вже написаний. Україна не піде в минуле, яке є Радянський Союз під назвою Митний союз. Необхідно зупинити політичні переслідування, змінити кримінальний закон і дати можливість українській державі з гордо піднятою головою підписати угоду з Європейським Союзом.
Геращенко І. «УДАР» ЗА Опозиція дуже зацікавлена у тому, щоби саміт «Україна – ЄС», який відбудеться у лютому, був продуктивним і вдалим для України, а не лише формальністю. Партія регіонів сьогодні має підтримати цю заяву, яка створить передумови для вдалого, успішного проведення саміту «Україна – ЄС».
Тігіпко С. Партія регіонів ЗА За всіма соціологічними дослідженням більшість українців підтримують євроінтеграцію, розраховуючи на кращі стандарти соціальної політики, кращі стандарти ведення бізнесу, кращі стандарти демократії. Європейський Союз надав гарні сигнали щодо готовності наближатися і сприяти Україні у наближені до європейського товариства. Для цього дуже було доцільно дійсно прийняти спільний документ. Чи ми підтримуємо деполітизований документ (Партії регіонів –ОПОРА), чи потрібен час для того, щоб ми прийняли спільний документ.
Немиря Г. ВО «Батьківщина» За Якщо ми поставимо на голосування усі проекти, які зареєстровані, жодний з них не набере необхідної кількості голосів, і це буде наша спільна поразка. Необхідно доручити Комітету з питань європейської інтеграції підготувати спільний узгоджений проект, який врахував би думку всіх політичних фракцій.
Герман Г. Партія регіонів ЗА Якби не тотальні спроби і намагання опозиції очорнити Україну в світі, ми ще минулого року підписали б асоціацію з Європейським Союзом. Емісари і справа «немирагейту», про який зараз говорить цілий світ, перешкодила Україні це зробити. Члени радикальної політичної сили, яка ввійшла в парламент, теж стоять на перешкоді євроінтеграції.
Панькевич О. ВО «Свобода» ЗА Проект заяви від Партії регіонів – це спроба  приховати  свою реальну діяльність у внутрішній та зовнішній політиці держави. У той же час, Україна має виходити виключно із площини своїх національних інтересів і тому не можемо  погодитися з окремими позиціями у проектах. Вважаємо,  що у документі не можна декларувати зобов’язань, зокрема щодо проведення реформ без їх детального визначення.
Мартинюк А. КПУ Проти Кожен проект заяви має заполітизований односторонній напрямок і односторонньо виконує Закон про основні засади внутрішньої і зовнішньої політики. Стратегічним напрямком, крім євроінтеграції, є співпраця з Російською Федерацією та іншими країнами співдружності незалежних держав. У цих же заявах  все робиться навпаки.

Результати голосування за направлення на повторне перше читання проектів постанов № 1216, № 1195, № 1153, № 1194, № 1243  (щодо європейських прагнень України)

За: 348, проти: 0, утрималися: 0,  не голосували: 53, всього: 401.

Партія регіонів – 188, ВО «Батьківщина» – 76, «УДАР» – 35, ВО «Свобода» – 36, КПУ – 0, Позафракційні – 13.

Табл. 8  Основні аргументи народних депутатів щодо проекту Закону  України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про взаємодію з питань попередження надзвичайних ситуацій, пожеж і ліквідації їх наслідків у населених пунктах, в яких розташовано об'єкти Чорноморського флоту Російської Федерації на території України» (законопроект №0009, подання Кабінет Міністрів України)

ПІ депутата
Фракція/
позафракційний
Позиція
Аргументація
Пинзеник В. «УДАР» Проти

Стаття 9 Угоди передбачає, у випадку, якщо Україна залучає російську сторону до  ліквідації наслідків аварії, то всі збитки, заподіяні фізичним і юридичним особам стороною, яка запрошена, відшкодовується тією стороною, яка запросила. Угоди передбачає юрисдикцію російського законодавства на військовослужбовців Чорноморського флоту у населених пунктах України. Не може законодавство іншої країни діяти на території України. Необхідно доручити Кабінету Міністрів  України провести додаткові переговори з приводу цієї угоди, вилучивши норми щодо юрисдикції законодавства іншої країни на території України, і додати в угоду пункти, які стосуються розслідування причини аварії і відшкодування збитків, які пов'язані з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації.

Кириленко В. ВО «Батьківщина» Проти Це не так угода про те, як наші надзвичайні сили, війська Міноборони і інші підрозділи будуть мати допуск до об'єктів дислокації Чорноморського флоту, як угода про те, що бійці Чорноморського, будуть мати доступ до наших об'єктів, до нашої території і там займатися своїми справами. Уряд не ставить питання щодо проблем перебування Чорноморського флоту. Чому і надалі більше 40 причалів використовується Чорноморським флотом незаконно? Чому і надалі більше 200 об'єктів здається Чорноморським флотом у суборенду незаконно?
Шевченко О. ВО «Свобода» Проти Цією угодою ми свідомо відмовляємося від своїх суверенних прав, і зокрема права контролювати свою територію. Ми не можемо проникати на свою територію, треба щоб було прохання з боку командувача Чорноморським флотом. Україна згідно норм міжнародного права є суверенною державою і контролює всю територію. Але ця угода підміняє такий стан. Бо ми не можемо проникати на свою територію, треба щоб було прохання з боку командувача Чорноморським флотом.
Шуфрич Н. Партія регіонів За Це нормальна міжнародна практика, що сторони, які просять допомоги, а в даному випадку незалежно чи це буде російська, чи це буде українська сторона, вони безумовно перш за все піклуються про життя і здоров'я людей. Ми маємо подякувати, з одного боку, представникам і рятувальним силам Чорноморського флоту, що вони готові прийти на допомогу нам. З іншого боку, ми завжди готові прийти і надати допомогу представникам, працівникам і службовцям Чорноморського флоту.

Результати голосування

За: 228, проти: 2, утрималися: 1,  не голосували: 17, всього: 248

Партія регіонів – 194;  ВО «Батьківщина» – 0; «УДАР» – 0;  ВО «Свобода» – 0; КПУ – 31; Позафракційні – 3.



© ГО "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕРЕЖА "ОПОРА"
2006-2017
Використання матеріалів із сайту Громадянської мережі ОПОРА дозволене за умови наявності посилання (у випадку інтернет-видання - гіперпосилання) на www.oporadp.org