Законотворча активність депутатів ВРУ за травень 2013 року - ГО Дніпропетровська Мережа ОПОРА
Головна Новини та публікаціїНапрямки роботиАналітикаПро насКонтакти
» » Законотворча активність депутатів ВРУ за травень 2013 року

Законотворча активність депутатів ВРУ за травень 2013 року

Законотворча активність депутатів ВРУ за травень 2013 року

Громадянська мережа ОПОРА продовжує відслідковувати та аналізувати законотворчу активність народних депутатів Верховної Ради VII скликання. В огляді за травень організація пропонує розглянути зміст законотворчої діяльності депутатів, активність їхньої роботи в розрізі фракцій та теми, якими найбільше переймались політики.

ВСТУП

Протягом травня 2013 року українські парламентарі зареєстрували 329 законопроектів і постанов, чверть з яких стосувалася питань економічного блоку і грошей.

Депутати ПРУ подали 92 проекти законів і постанов різного спрямування; ВО «Батьківщина» – 70 законопроектів; ВО «Свобода» – 24. Позафракційні депутати зареєстрували 23 законопроекти. Комуністи напрацювали 18 проектів законів і постанов. Найменш активною у травні в законотворчості була фракція «УДАР» – 14 ініціатив. 88 міжфракційних законопроектів та постанов зареєстровано.

Чверть ініціатив стосувалася теми економіки, грошей та господарства, 19 % – політики і державного управління, 18 % – правоохоронної системи та правосуддя. Найменше парламентарів цікавили питання зовнішньої політики та оборони і безпеки, зрештою, як і в попередні місяці.

Питання економіки і грошей найбільше цікавило депутатів Партії регіонів – 41 % від усіх ініціатив. Цим же питанням найбільше переймались члени фракції «УДАР» (43 % законопроектів) і Компартії (33 %). 22 % проектів законів позафракційних депутатів також стосувалися теми грошей. Серед пріоритетів ВО «Батьківщина» – правоохоронна система (33 % законопроектів). А ВО «Свобода» зосередила законотворчу активність на питаннях екології та довкілля (29 %). 40 % законопроектів, підготовлених спільно представниками різних фракцій, стосувалися політики та державного управління.

ВО «БАТЬКІВЩИНА»

Депутати найбільшої опозиційної фракції ВО «Батьківщина» протягом травня зареєстрували самостійно 35 змістових законодавчих ініціатив. Найбільше уваги парламентарі приділили темі реформування та змін у системі правоохоронних органів і судочинства (16), на другому місці оголошення свят та відзначення пам’ятних дат (8 ініціатив), у рівній мірі економіці, грошам та господарюванню і гуманітарній політиці – по 7. Менше парламентарі працювали з темами соціальних стандартів та місцевого самоврядування – по 5 законопроектів і постанов. Лише 2 ініціативи зареєстровано щодо галузі охорони здоров’я і 1 – зі сфери зовнішньої політики. Стосовно політики та державного управління, еконології та оборони не зареєстровано законопроектів чи постанов.

Правоохоронна система, судочинство

Група народних депутатів, зокрема, Арсен Аваков, Павло Петренко, Арсеній Яценюк, Олександр Турчинов та Андрій Кожем’якін пропонують порушити дисциплінарну справу та здійснити провадження проти судді Печерського суду міста Київ Кірєєва Родіона. Депутати посилаються на рішення Європейського суду з прав людини, який встановив, що утримання під вартою Юлії Тимошенко протягом всього періоду застосування цієї мірі запобіжного заходу було надмірною та незаконною.

Крім того, депутати Яценюк, Кожем’якін, Турчинов та Ірина Луценко напрацювали проект постанови про звернення до Генпрокурора щодо реагування на факти участі 12 працівників органів прокуратури у політичних переслідуваннях. Парламентарі посилаються на рішення ЄСПЛ у справах Юрій Луценко та Юлія Тимошенко проти держави Україна. Посадовців, серед яких Перший заступник Ренат Кузьмін та Заступник Генпрокурора Лілія Фролова, пропонується звільнити з займаних посад у зв’язку з порушенням ними присяги. Ще двома постановами депутати пропонують здійснити дисциплінарне провадження щодо суддів Печерського районного суду міста Києва Пилаєвої Марії-Маргарити та Горкавіної Вікторії, звільнити їх з посад у зв’язку з порушенням присяги. Аналогічні заходи пропонується застосувати проти судді Сергія Вовка (Печерський районний суд) та суддів Апеляційної інстанції Лашевича В. та Беця О. Нагадаємо, що ці судді в різний час розглядали справи проти Юрія Луценка. Профільний комітет вже рекомендував ВРУ відхилити окремі постанови. Аналогічна постанова зареєстрована депутатами Арсенієм Яценюком, Олександром Турчиновим та Андрієм Кожем’якіним проти суддів Апеляційного суду міста Київ Єфимової О. та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Міщенка С., Сахна Р., Єлфімова О. Останні розглядали справу проти Юлії Тимошенко. Парламентарі посилаються на рішення ЄСПЛ, як доказову базу щодо заангажованого рішення судів, зокрема, про утримання під вартою підсудних.

Депутат Геннадій Москаль у темі судочинства пропонує внести зміни до ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» та забезпечити законодавчу базу під, як вказує автор, «справжній народний» суд присяжних, які, на відміну від професійних суддів, не призначатимуться Президентом чи ВРУ, а обиратимуться на прямих виборах. На перехідний етап законодавець пропонує формувати суд методом випадкового відбору з усіх громадян віком від 35 років, яких внесено до Державного реєстру виборців.

Костянтин Бондарєв зареєстрував зміни до ЗУ «Про судовий збір», яким пропонує звільнити громадян від обов’язку сплачувати судовий збір при оскарженні рішень суб’єктів владних повноважень щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності. А от депутат Юрій Вознюк пропонує доповнити Господарський процесуальний Кодекс розділом «Вирішення господарських спорів у порядку наказного провадження», який налічує 14 статей. Парламентар вважає за необхідне врегулювати порядок звернення до господарського суду із заявою про видачу судового наказу, порядок розгляду такої заяви та видачі судового наказу, правила його оскарження. Також варто впорядкувати понятійну базу, зокрема, термін «наказ» та «виконавчий лист», які подекуди плутають. Друга ініціатива депутата стосується застосування однакового підходу до строку та порядку подання апеляційної скарги на рішення суду у цивільному судочинстві поряд з господарським та адміністративним судочинством. Бондарєв пропонує внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України та встановити єдині строки до порядку подання апеляційної скарги незалежно від виду судочинства.

Олександр Ємець зареєстрував постанову щодо утворення Тимчасової слідчої комісії ВРУ зпитань розслідування обставин незаконного заволодіння нерухомим майном Москаленко Г.М. та Москаленко Н.І. та фактів бездіяльності  правоохоронних органів у частині захисту прав громадян. Резонансна і одночасно дискусійна справа щодо заволодіння нерухомим майном вчительки та її матері в престижному районі Києва отримала своє продовження через ініціативу створити ТСК, завданням якої стане розслідування всіх обставин справи.

Ініціатива Олександра Бригінця стосується уніфікації сітки штрафів за порушення правил дорожнього руху та внесення змін до чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення. Парламентар пропонує замість «інтервалу» штрафних нарахувань, наприклад, «від десяти до двадцяти» неоподаткованих мінімумів доходів громадян встановити «десять».

Валерій Кальченко пропонує внести зміни до прикінцевих та перехідних положень Кодексу цивільного захисту України та відтермінувати його введення в дію з 1 липня 2013 року до 1 січня 2014 року. Нагадаємо, що цей Кодекс регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Автор зазначає, що введення в дію Кодексу цивільного захисту України без попереднього внесення до нього змін, пов’язаних із проведенням адміністративної реформи, відсутність підзаконної нормативно-правової бази не в повному обсязі забезпечить реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.

Депутат Олег Медуниця ініціює утворення ТСК Верховної Ради з питань розслідування обставин передачі вантажних вагонів інвентарного парку Укрзалізниці приватним компаніям у 2012 році. Основним завданням комісії є розслідування обставин порушення законодавства України посадовими особами Укрзалізниці, що призвело до незаконноїпередачі вантажних вагонів інвентарного парку Укрзалізниці приватним компаніям у 2012 році та бездіяльності з цього приводу правоохоронних і контролюючих органів.

Економіка, гроші та господарювання

Тетяна Слюз зареєструвала проект змін до ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо напрямів використання коштів Фонду. Депутат пропонує позбавити привілеїв працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які мають привілеї порівняно з пересічними громадянами щодо отримання позик. На думку автора, ця норма ставить в нерівні умови громадян України, які користуються послугами кредитно-банкової системи, наражаючи їх на більші ризики, порівняно з працівниками Фонду, що суперечить призначенню цієї інституції.

Василь Деревляний пропонує на законодавчому рівні лібералізувати норми ЗУ «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» щодо непоширення їх дії на транспортні засоби, які не підпадають під дію екологічних норм рівнів «Євро-0» – «Євро-6». Також депутат хоче врегулювати систему сертифікації, спрощення процедури їх видачі та свідоцтв про визнання відповідності продукції і послуг стандартам, внісши зміни до Декрету КМУ «Про стандартизацію та сертифікацію». Сертифікація дозволяє підтвердити відповідність певним стандартам та забезпечити якість продукції, що виступає предметом експорту-імпорту, втім, парламентар пропонує відмовитись від централізації реєстрації, що сприятиме видачі сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання відповідності в строки, визначені для митного оформлення товарів, що ввозяться на територію України.

Депутат Костянтин Бондарєв зареєстрував зміни до ЗУ«Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» щодо строку виплати страхового відшкодування. Депутат вважає надмірним строк у 90 днів, до якого відповідна страхова компанія може відтягувати відшкодування і пропонує його скоротити до 30 календарних днів, як крайній термін.

Тетяна Слюз через зміни до ЗУ «Про здійснення державних закупівель» пропонує врегулювати питання, пов’язані з виправленням помилок (внесенням змін) до інформації про закупівлі. Депутат на законодавчому рівні планує закріпити визначення поняття «помилки в інформації про закупівлю», передбачити прийняття такої інформації від замовника для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу у вигляді протоколу протягом 3-х робочих днів з дати прийняття такого рішення, врегулювати процедуру внесення уточнень та передбачити, що у разі виправлення помилок (внесення змін) до  інформації про закупівлю більше ніж у двох документах в межах єдиної процедури закупівлі замовник скасовує торги.

Павло Петренко вважає, що інститут банківської гарантії є одним із найбільш ефективних та дієвих способів забезпечення виконання зобов’язань, який застосовується, перш за все, у банківській діяльності, але правове регулювання гарантії в українському законодавстві є недосконалим та містить певні колізії, які додають труднощів при правозастосуванні. Тому депутат пропонує удосконалити визначення поняття гарантії, усунути колізію у частині переліку суб’єктів гарантійних правовідносин, осіб, які мають право видавати гарантії, визначити порядок зміни сторони у гарантії, визначити колізійну прив’язку, яка полегшить процес вибору права при розгляді спорів, що виникають з гарантійних правовідносин між резидентами різних країн.

Лілія Гриневич пропонує спрямувати кошти Державного фонду регіонального розвитку на виконання будівництва, реконструкції, капітального ремонту загальноосвітніх шкіл, дошкільних навчальних закладів, закладів позашкільної освіти, спортивних майданчиків та внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України. Автор наводить статистику щодо неспроможності надавачів освітніх послуг забезпечити на них попит через недостатню кількістю шкільних будівель, дитячих садочків та спортивних майданчиків. Будівництво, на думку депутата, призведе до створення нових робочих місць та  збереження існуючих педагогічних кадрів, вирішить питання перевищення нормативу наповнюваності груп, зокрема дошкільних навчальних закладів.

Ігор Васюник зареєстрував проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичних осіб-підприємців, які здійснюють діяльність із надання нерухомого майна в оренду, земельних ділянок, житлових приміщень та/або їх частин, нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин. Державна податкова служба трактує, що фізична особа, яка надає в оренду об’єкти нерухомості, загальна площа яких перевищує норми встановлені підпунктом 291.5.3 пункту 291.5 статті 291, як фізична особа – не суб'єкт господарювання та сплачує при цьому податок в розмірі 15-17 %, не має права на здійснення інших операцій із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та повинна здійснювати їх за загальною системою оподаткування. На думку депутата, вище вказане порушує право такої фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності та призводить до недоотримання бюджетом єдиного податку від здійснення інших видів діяльності (наприклад, для третьої групи платників єдиного податку сума такого податку може складати до 150 000 гривень на рік), оскільки певні види підприємницької діяльності є вигідними та рентабельними для фізичних осіб у випадку застосування спрощеної системи оподаткування. Тож, парламентар пропонує доповнити та конкретизувати норму.

Гуманітарна політика

Депутат Лілія Гриневич зареєструвала проект Постанови про звернення ВРУ до Президента України з приводу Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» в частині розвитку вищої освіти. 12 березня 2013 року Указом Президента України № 128 був затверджений відповідний Національний план дій на 2013 рік, окремі положення якого містять загрози і ризики для розвитку вищої освіти та викликали хвилю обурення у науково-педагогічної громадськості, експертів, профспілкових комітетів вищих навчальних закладів і  студентської молоді. Після широкого громадського та експертного обговорення, організованого профільним комітетом ВРУ, депутат пропонує винести зміни до штатного розпису, який не повинен бути спрямованим наскорочення науково-педагогічних працівників; переглянути норму про передачу в підпорядкування до МОНУ всіх ВНЗ; не допустити скорочення мережі навчальних закладів під приводом «оптимізації»; забезпечити чіткі критерії процесу укрупнення навчальних закладів державної форми власності та вибору базових ВНЗ;переглянути методики розробки та затвердження розрахунків середньої вартості підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта та затвердження порядку розміщення державного замовлення на підготовку фахівців з урахування нормативів вартості їх підготовки та кращих показників конкурсних балів абітурієнтів вищих навчальних закладів за результатами вступної кампанії. Науково-педагогічна громадськість наполягає на вилученні пункту, яким передбачено приведення у відповідність із європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів, збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18. Апеляція до європейських стандартів норм навчального навантаження, зі слів автора, не є доречною, оскільки, по-перше, таких стандартів у Європі не існує, а по-друге, на Заході  наявна зовсім інша форма навчально-організаційного процесу, в якій превалюють консультації студентів та активно використовуються методи навчання, що побудовані на навчальній самостійності  студентів. У разі збільшення зазначеного показника до 18 виникне необхідність звільнити 38 % викладацького складу або 32 тис. осіб, тобто, кожний третій науково-педагогічний керівник залишиться без роботи, що призведе до різкого погіршення якості навчання та зростання суспільного невдоволення. А Микола Томенко окремою постановою пропонує накласти мораторій на скорочення кількості викладачів ВНЗ. Крім того, Лілія Гриневич пропонує створити Комісію майбутнього при ВРУ, робота якої спрямована на підготовку для розгляду парламентом питань щодо прогнозів та планів на майбутнє; визначення пріоритетних напрямів технологічного та інноваційного розвитку держави, прогнозування його соціальних наслідків; опрацювання питань  щодо  чинників  та  моделей   майбутнього розвитку,  проведення  аналізу  програм економічного і соціального розвитку України, загальнодержавних (національних)  та  державних програм, програм діяльності Кабінету Міністрів України тощо. Ця ініціатива відображена у постанові, яку попередньо рекомендував підтримати в цілому профільний комітет ВРУ.

Олександр Турчинов та Руслан Лук’янчук зареєстрували зміни до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та Закону України «Про телекомунікації», якими встановлюється заборона на ліцензування та цензурування програм, передач, відео викладене в мережі Інтернет. Відповідальність за поширення на об'єктах телекомунікацій мережею Інтернет інформації, що несе загрозу інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадському порядку, здоров’ю населення, репутації, авторським та суміжним правам інших людей, несуть власники ресурсу у порядку встановленому законом.

Володимир Яворівський пропонує врегулювати питання передачі у приватну власність, у тому числі релігійним організаціям, пам’яток культурної спадщини, що перебувають у державній та комунальній власності і входять до складу об’єктів культурної та природної спадщини, включених і запропонованих для включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, шляхом встановлення заборони на таку передачу. Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», Закону України «Про охорону культурної спадщини», статті 53 Земельного кодексу України. Окремою постановою депутат пропонує ввести мораторій на будь-яке будівництво на території об'єкта «Київ: Собор Святої Софії, Києво-Печерська Лавра та прилеглі монастирські споруди».

Соціальні проблеми та стандарти

Арсеній Яценюк та Валерій Сушкевич ініціюють осучаснення пенсій та внесення змін до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім індексації пенсії, парламентарі пропонують щороку до 1 березня здійснювати перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням показника заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.

Ярослав Федорчук пропонує посилити соціальне забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа. Парламентар закріплює на законодавчому рівні погашення заборгованості за квартирну плату та комунальні послуги за рахунок коштів державного бюджету у випадку, коли неможливо встановити особу, з вини якої виникли такі боргові зобов’язання, її неплатоспроможності або недієздатності,  покладає на місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування відповідальність за утримання житла дітей-сиріт, а також посилення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом накопичення коштів на їх особистих рахунках.

Парламентар Юрій Вознюк зареєстрував ініціативу розширення соціальних пільг для тих категорій громадян, які підпадають під дію ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», і мають у власності чи володінні земельну ділянку понад 0,6 га площею. Депутат пропонує вилучити новелу, відповідно до якої державна соціальна допомога не призначається у випадку, якщо «у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім  сімей, що  складаються лише з дітей та осіб,  які досягли 65-річного віку або є інвалідами I та II групи,  та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 га,  крім випадків,  коли вона з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід».

Місцеве самоврядування

Депутати фракції ВО «Батьківщина» зареєстрували 5 постанов, якими пропонується призначити вибори до Київської міської ради, київського міського та клевенського селищного голови. Цікавим є той факт, що депутати Юрій Одарченко та Олександр Чорноволенко щомісячно реєструють постанови про призначення позачергових та чергових виборів у столиці. Зокрема, травневими ініціативами парламентарі пропонують призначити вибори на 16 липня.

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Протягом травня Партія регіонів подала проекти 92-х законодавчих ініціатив. Третина з них (31) – це постанови про прийняття за основу, відхилення або відправку на доопрацювання проектів законів, ще невелика частина про оголошення пам’ятних дат. Четверта частина всіх документів пропонує внести зміни до різних кодексів (Податкового, Земельного, Митного) – 21 законопроект. Найбільше зареєстрованих ініціатив стосуються тем економіки й господарства (42 %), вирішення соціальних проблем та питань правосуддя й правоохоронної діяльності (по 13 %). Григорій Калетнік та Володимир Макеєнко напрацювали цього місяця по 6 законодавчих ініціатив – найбільше у фракції. Всього до законодавчої роботи долучилось 58 народних депутатів (28 %).

Економіка, гроші та господарство

Із 38 проектів документів майже половина (18) це формальні постанови про прийняття за основу, відхилення або відправку на доопрацювання проектів законів.

Декілька законопроектів пропонують ввести нові податкові пільги або заборонити додавати податки: Олег Царьов пропонує до 2018 року заборонити скасовувати пільги чи додавати податки аграріям (№ 2959); звільнити від сплати мит при ввезенні сировини та матеріалів підприємствами машинобудування, які виробляють продукцію на експорт (Юрій Боярський, № 2136а); Таїсія Повалій пропонує звільнити від оподаткування ПДВ продаж музичних інструментів та обладнання виробленого в Україні (№ 2042а). В той же час депутат Геннадій Бобов зареєстрував зміни до Податкового кодексу, якими пропонує додати ще один місцевий збір «на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури», який мають сплачувати орендарі сільськогосподарських земель.

Андрій Пономарьов зареєстрував законодавчу ініціативу, яка може дозволити підприємствам, на балансі яких знаходяться соціальні об’єкти, отримувати з них дохід (№ 2085а), а його колега по фракції Сергій Брайко пропонує змінами до Земельного кодексу дозволити надавати земельні ділянки у постійне користування дитячим закладам оздоровлення та відпочинку (№ 2138а).

Народний депутат Євген Сігал пропонує конкретні процедури передачі землі до Державного земельного банку та його подальше розпоряджання ними (№ 2181а).

У Верховній Раді зареєстровано 2 законопроекти, які пропонують регулювання у сфері енергетики. Олег Зарубінський пропонує змінами до Закону «Про електроенергетику» (№ 2171а) визначити, що Кабмін може призначати дозволити видавати документи про гарантії походження електроенергетики не лише органам влади, а й іншим суб'єктам. Також пропонує додаткові норми регулювання вироблення «зеленої» електроенергії. Андрій Пінчук пропонує зміни до Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК» (№ 2120а), якими планується розширення кола учасників розрахунків у процесі погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу перед їх кредиторами.

Соціальні проблеми та стандарти

Народний депутат Антон Кіссе зареєстрував зміни до Закону «Про державне регулювання виробництва й обігу алкоголю й тютюну», щоб 1 % акцизних зборів на алкоголь та тютюн йшли на пропаганду здорового способу життя (№ 2006а).

Зареєстровано декілька ініціатив для впорядкування ситуації із безробітністю: Юрій Самойленко (член Комітету з питань національної безпеки) й Василь Ковач (член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу) пропонують змінами до Закону «Про зайнятість населення» уточнити термін безробітний (2099а); Ірина Бережна, перший заступник голови Комітету з європейської інтеграції, пропонує закон про забезпечення молодих фахівців першим робочим місцем. Тут же пропонує звільняти роботодавця, який взяв таку особу на роботу, від сплати єдиного соціального внеску за цю особу на 1 рік (№ 2011а).

Народні депутати Володимир Бандуров та Юрій Гержов зареєстрували законопроекти про соціальний захист населення, яке проживає поблизу атомних електростанцій (№ 2135а, 2036а).

Політика та державне управління

Одразу чотири проекти змін до Регламенту Верховної ради зареєстровано у травні. Володимир Макеєнко запропонував два проекти змін, один, щоб зняти надмірне завантаження з Комітету ВРУ з питань регламенту (№ 2022а) та відповідно до яких, голосування по законопроектам буде відбуватися лише один день на тиждень, у четвер (№ 2041а). Євген Морозенко пропонує змінами до Регламенту ВР вважати право фракції на виступ з якогось питання вичерпаним, у випадку перешкоджання виступу іншої фракції (в т.ч. розмовами по мобільному телефону (№ 2047а) і його колега по фракції Владислав Атрошенко пропонує зміни до Регламенту ВР, якими пропонує зміни опрацювання основних напрямів бюджетної політики. Замість конкретних дат пропонує термін у 2 тижні на розгляд документів (№ 2152а).

Володимир Макеєнко також подав проект Постанови про кошторис Верховної Ради України на 2013 рік (№ 2115а), проте сам проект кошторису не опублікований на час підготовки матеріалу. Схожа проблема із відсутністю додатків і з проектом Постанови про Основні напрями бюджетної політики на 2014 рік, Євгена Гєллєра (№ 2769-д).

Два депутати з фракції зареєстрували зміни до Закону «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що посвідчують громадянство», якими пропонують вирішити питання із терміном дії радянських посвідчень водія. Олег Кунченко пропонує продовжити термін дії до 2024 року (№ 2098а), а Іван Фурсін пропонує дозволити не міняти радянське посвідчення водія особам старшим 60 років, які живуть у сільській місцевості (№ 2155а).

Правоохоронна система та правосуддя, боротьба з корупцією

Найцікавішим у галузі можна назвати законопроект Володимира Олійника, котрий пропонує зміни до Кримінального кодексу, якими додає до законодавства про кримінальну відповідальність рішення Європейського суду. Також пропонує дозволити КС відхиляти неконституційні закони про кримінальну відповідальність (№ 2156а). Це може призвести до того, що деякі з рішень Європейського суду з прав людини будуть визнаватися Конституційним судом як неконституційні.

Екологія та природокористування

Олександр Онищенко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, зареєстрував зміни до Закону «Про охорону навколишнього середовища» та до Закону «Про екологічну експертизу», якими пропонує надати центральним органам влади право оцінювати вплив на навколишнє середовище, зокрема у транскордонному контексті. Також напрацював цілий розділ про те, як має проводитись така оцінка (№ 2109а).

Медицина та охорона здоров'я

Зареєстрована законодавча пропозиція пропонує створити Реєстр органів. Також Євген Карташов деталізує процедури транспортування анатомічних матеріалів, їх застосування, акредитацію відповідних закладів, взяття анатомічних матеріалів у померлого донора (№ 2184а).

Місцеве самоврядування    

Олександр Єгоров запропонував зміни до Закону «Про нотаріат», якими пропонується зобов’язати нотаріусів виїжджати до населених пунктів, де немає нотаріусів щонайменше 5 годин на тиждень (№ 2187а). Олег Царьов, змінами до Закону «Про місцеве самоврядування» пропонує віднести до виключної компетенції місцевих рад затвердження умов та правил загального водокористування населенням на водних об’єктах, які мають враховуватись при наданні водних об’єктів у користування за договором оренди земель водного фонду (№ 2189а).

ПАРТІЯ «УДАР»

Протягом травня депутати партії «УДАР» зареєстрували у Верховній Раді 14 проектів нормативно-правових актів, з них – 9 законопроектів і 5 проектів постанов. Майже половина законодавчих ініціатив ударівців стосується фінансово-економічних та господарських питань. Зокрема, фінансування розробки містобудівної документації, порядку реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців, оподаткування житлової нерухомості. Ключовим у розрізі соціальної політики став законопроект, яким пропонується скасувати деякі норми пенсійної реформи. Не оминули увагою депутати «УДАРу» і питання відзначення на державному рівні свят та пам’ятних дат, зареєструвавши 4 відповідних проекти постанов: про відзначення 150-річчя з дня народження отця-митрополита УАПЦ Василя Липківського; 350-річчя від Дня проголошення Гадяча гетьманською столицею; 500-річчя надання Магдебурзького права селищу Підкамінь Бродівського району Львівської області; 60-річчя Норильського повстання. Проблеми гуманітарної сфери, зовнішньої політики, охорони здоров’я, питання безпеки та оборони не знайшли свого місця в законодавчих ініціативах ударівців.

Економіка, гроші та господарство

Депутат Ярослав Дубневич подав на розгляд парламенту два взаємопов’язаних законопроекти націлених на забезпечення розроблення (оновлення) містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях. Законопроектом № 2994 пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу, в якому передбачити фінансування з державного бюджету розроблення (оновлення) містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях. Законопроектом № 2995 також пропонується внести відповідні зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Сьогодні ситуація є такою, що згідно із Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» фінансування створення і ведення містобудівного кадастру відповідних територій здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. Однак ця функція органів місцевого самоврядування належить до делегованих повноважень, а тому, згідно зі ст. 143 Конституції України у повному обсязі повинна фінансуватися з Держбюджету. Законопроект Дубневича  покликаний усунути цю правову колізію.

Депутати Оксана Продан та Андрій Пишний пропонують внести зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (№ 2999) з метою припинення та запобігання рейдерським захопленням суб’єктів підприємницької діяльності-юридичних осіб. Відтак, реєстрація змін складу засновників (учасників) підприємства, заміни керівника суб’єкта чи свідоцтва про державну реєстрацію має здійснюватися за поданням державному реєстратору оригіналу рішення про внесення змін до установчих документів, а не на підставі копії, як це відбувається сьогодні.

Законопроектом № 2992 Валерій Карпунцов та Роман Романюк пропонують скасувати експортне мито (10 % митної вартості товару) на насіння льону та рижію. За їхніми розрахунками, це стимулюватиме сільгоспвиробників до збільшення обсягів вирощування льону та рижію, що призведе до збільшення обсягів як внутрішньої переробки, так і експорту цих видів культур.

Ще одна законодавча ініціатива Дубневича (№ 2895-1) стосується внесення змін до статті 265 Податкового кодексу України. В цій статті визначено перелік об'єктів житлової нерухомості, які не є об'єктом для оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки. Однак в переліку відсутня норма щодо релігійних організацій (які належать до неприбуткових організацій). Таким чином, об’єктом оподаткування стають, наприклад, житлові будинки (келії, гуртожитки), які знаходяться на території монастиря. Ударівець пропонує виключити релігійні організації з переліку об’єктів, які мають сплачувати податок за об’єкти житлової нерухомості. Однак ініціатор оминає увагою інші неприбуткові організації, житлова нерухомість яких – за логікою законопроекту – теж не мала б підлягати оподаткуванню.

Соціальні проблеми та стандарти

Група народних депутатів фракції «УДАР» (Розенко П.В., Ковальчук В.А.,  Геращенко І.В., Павленко Р.М., Матіос М.В., Ткачук Г.В., Побер І.М., Корнійчук О.О.) вирішили переглянути так звану пенсійну реформу 2011 року, яка, на їхню думку, носила несистемний характер і звелася, здебільшого, до підвищення пенсійного віку та стажу, необхідного для призначення пенсії, суттєвого погіршення умов виходу на пенсію та скорочення пенсійних виплат. Зокрема, проектом Закону (№ 2072а) пропонується відновити право на отримання пенсії чоловіками при досяганні віку 60 років і трудовому стажі не менше 25 років і жінками – при досягненні віку 55 років і стажу 20 років, як це було до змін у пенсійному законодавстві 2011 року. Крім того, ударівці вважають за необхідне  ліквідувати пенсійні привілеї урядовців та народних депутатів. Пропонується призначати пенсію цим категоріям громадян на загальних підставах, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Політика та державне управління

Депутат Павло Різаненко наполягає на необхідності внести зміни до статей 9 та 44 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», якими закріпити право представників засобів масової інформації бути присутніми та здійснювати звукозапис, кіно- і відеозйомку, трансляцію засідання по радіо і телебаченню на відкритих засіданнях комітетів Верховної Ради України (Проект Закону № 2153а). Натомість зараз діє норма, відповідно до якої представники засобів масової інформації можуть бути запрошені на засідання комітетів лише за згодою головуючого на засіданні комітету.

КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ

Останній місяць став найменш продуктивним у законотворчій роботі депутатів Комуністичної партії України. І не стільки в кількісному відношенні (свій антирекорд КПУ встановила в квітні, зареєструвавши лише 1 законопроект і 13 проектів постанов), скільки в якісному. В травні комуністи фактично не запропонували жодного повноцінного проекту документа, зокрема, з метою врегулювання існуючих проблем в пріоритетній для себе соціально-економічній сфері. Лише 9 з 32 депутатів Комуністичної партії брали участь в підготовці законодавчих ініціатив, зареєстрованих у парламенті протягом місяця.

Протягом травня депутати Комуністичної партії України зареєстрували 18 проектів нормативно-правових актів, з них 15 проектів постанов і 3 проекти законів. Третина документів стосується фінансово-економічних та господарських питань, але всі вони є суто формальними (про прийняття за основу, відхилення або направлення на доопрацювання законопроектів) і є результатом діяльності Петра Цибенка як голови Комітету з питань соціальної політики та праці і Спірідона Кілінкарова як голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики. Такий формальний зміст носить більшість зареєстрованих комуністами в травні проектів нормативних документів.

По суті, єдиними самостійними законодавчими ініціативами комуністів стали три законопроекти політико-ідеологічного спрямування. Так, законопроектом № 2180а авторства Петра Цибенка пропонується заборонити перейменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд названих на честь військовослужбовців, які здійснили героїчний подвиг, червоноармійців, партизан, підпільників, бойових формувань Червоної Армії та інших подій, пов’язаних з Великою Вітчизняною війною. Абсолютно ідентичний за змістом законопроект вже був зареєстрований у Верховній Раді в грудні 2012 року, тим же Петром Цибенком і його колегою по фракції Омеляном Парубком. Однак, документ не знайшов підтримки в депутатів і не був включений до порядку денного пленарного засідання 2 квітня 2013 року. Насторожує, що в тексті повторно зареєстрованого законопроекту жодним чином не було враховано зауваження та пропозиції Головного науково-експертного управління, навіть ті з них, які стосуються редакційних неточностей. Наприклад в тексті проекту закону Цибенка далі вживається юридично некоректне словосполучення «місцеві органи самоврядування», замість прийнятного «органи місцевого самоврядування». 

Двома іншими законопроектам націленими на формування державної політики пам’яті в Україні  є документи авторства лідера фракції  КПУ Петра Симоненка і його однопартійця Ігоря Алєксєєва. Законопроектом № 2178а депутати пропонують встановити кримінальну відповідальність за осквернення або руйнування пам'ятників, споруджених в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни – радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців.  Достатньою підставою для цього, на думку авторів законопроекту, є «факти осквернення Монументу слави в місті Львів (вул. Стрийська) та Монументу воїнам-визволителям міста Червоноград (Львівська область) фашистською свастикою та образливими щодо ветеранів війни написами». Комуністи пропонують карати за подібні дії обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Також згадані депутати пропонують (Проект Закону № 2179а) ввести кримінальну відповідальність за публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму проти людства, вчинених у роки Другої світової війни, зокрема злочинів, здійснених організацією «Вафен-СС», підпорядкованими їй структурами, тими, що боролися проти антигітлерівської коаліції і співробітничали з фашистськими окупантами, а також пропаганду неонацистської ідеології, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їхніх прибічників. Метою запропонованого законопроекту є захист історичної пам’яті відносно подій, які мали місце під час Великої Вітчизняної війни та запобігання проявам неофашизму на території України. Однак зі змісту законопроекту лишається незрозумілим, що автори документа вкладають в поняття «неонацизм» і «неофашизм». Жодних визначень таких нових для українського законодавства термінів як «неонацизм» чи «неонацистська ідеологія» в нормативно-правовому акті не наведено. Разом з тим, відповідальність за пропаганду неонацистської ідеології є цілком визначеною та конкретною і має каратися штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

ВО «СВОБОДА»

У травні депутати фракції ВО «Свобода» зареєстрували в парламенті 24 проекти нормативних документів (14 проектів постанов і 10 проектів закону). Найбільша кількість документів (7 проектів постанов) стосується питань екології та природокористування, однак вони є суто формальними (про відхилення або доопрацювання законопроектів) і стали результатом спільної роботи Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, який очолює Ірина Сех. У сфері гуманітарної політики свободівці зареєстрували 4 законопроекти, переважно націлені на розвиток української книговидавничої галузі. Стільки ж документів свободівців стосується необхідності відзначення на державному рівні окремих свят та пам’ятних дат: Дня Героїв; Дня матері – Дня української вишиванки; річниці Конотопської битви; вшанування пам'яті жертв Першої світової війни. Дещо менше уваги депутати ВО «Свобода» приділили питанням правосуддя та захисту прав громадян, зареєструвавши 3 законопроекти. Сфера зовнішньої політики, оборони і безпеки надалі залишаються нецікавими свободцівям у їхній нормотворчій роботі в парламенті.

Гуманітарна політика

Четверо депутатів фракції Свобода (Руслан Кошулинський, Ірина Фаріон, Ігор Кривецький та Михайло Блавацький) вирішили посприяти розвитку українського книговидавничої галузі і зареєстрували одразу три взаємопов’язаних законопроекти. Одним з них (№ 2978) пропонується ввести ввізне мито на книжкову продукцію у розмірі 5 %. Іншим (№ 2980), внести зміни до статті 282 Митного кодексу України, передбачивши звільнення від оподаткування митом друкованої продукції українською мовою. А третім законопроектом з цієї серії (№ 2979) пропонується, щоб кошти отримані від ввізного мита на друковану продукцію надходили до спеціального фонду Державного бюджету і спрямовувалися на поповнення фондів бібліотек книжками українського виробництва українською мовою. У своїх висновках Головне науково-експертне управління Верховної Ради звернуло увагу на те, що пропозиції народних депутатів щодо встановлення ставки ввізного мита у розмірі 5 % на книжкову продукцію суперечить зобов’язанням України як члена СОТ.

Ще одним «гуманітарним» законопроектом (№ 2066а) свободівці (Ігор Мірошниченко, Олександр Мирний та Ірина Фаріон) пропонують зробити безоплатною позашкільну освіту, що здобувається в державних та комунальних позашкільних навчальних закладах. Для цього, на думку депутатів фракції ВО «Свобода», достатньо доповнити зміст норм Закону України «Про позашкільну освіту» положеннями, які гарантуватимуть отримання громадянами України позашкільної освіти на безоплатній основі. Однак у фінансового-економічному обґрунтуванні автори законопроекту не наводять жодних конкретних розрахунків щодо очікуваного зростання видаткової частини державного та місцевих бюджетів внаслідок прийняття документа.

Політика та державне управління

Депутат Ігор Швайка пропонує затвердити Положення про порядок підготовки до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України питань про обрання Верховною Радою суддів безстроково, переведення суддів, обраних Верховною Радою безстроково, до іншого суду та звільнення Верховною Радою суддів Конституційного Суду України і суддів, обраних безстроково. На думку автора проекту постанови (№ 2016а), її прийняття зумовлено потребою недопущення випадків порушення вимог Конституції та законів України під час участі Верховної Ради України у формуванні судової влади в державі. Очевидно, цей документ є прямою реакцією на події у парламенті 18 квітня 2013 року, коли обрання суддів відбулося без розгляду їх кандидатур і врахування позиції профільного комітету.

Соціальні проблеми та стандарти

Законопроектом (№ 2091а) пропонується внести зміни до Податкового кодексу і надати податкові соціальні пільги матерям, які народили та виховують двох і більше дітей. Розмір допомоги становитиме від 150 до 300 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, залежно від кількості народжених дітей. На думку авторів документа (Олександра Мирного, Ігоря Мірошниченка, Олексія Кайди і Руслана Зелика), зменшення податкового навантаження на доходи матерів, що народили та виховують дітей, стимулюватиме дітонародження українців та  покращення демографічної ситуації в країні.

Правоохоронна система та правосуддя, боротьба з корупцією

Депутат ВО «Свобода» і екс-голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда зареєстрував два проекти постанов про утворення тимчасових слідчих комісій Верховної Ради. Проектом постанови № 2057а пропонується розслідування фактів порушення посадовими особами державних адміністрацій Тернопільської області Конституції та законодавства України в галузі земельних відносин. Ініціатор документа посилається на те, що при розподілі земельними ділянками спостерігаються факти службового зловживання, і у багатьох випадках виділення землі відбувається на користь родичів посадових осіб державних адміністрацій. Також Олексій Кайда вважає за потрібне створити слідчу комісію з питань розслідування обставин дорожньо-транспортної пригоди за участі посадових осіб Тернопільської області, що мала місце 31.12.2011 року в Хмельницькій області. Фігурантами цієї справи є голова Тернопільської ОДА Валенти Хоптян та екс-начальник ДАІ у Тернопільській області Віктор Пак (проект постанови № 2058а).

Свободівці Руслан Кошулинський, Ірина Фаріон, Богдан Бенюк і Едуард Леонов вирішили комплексно підійти до проблеми національних меншин і розробили нову редакцію Закону «Про національні меншини» під назвою «Про національні меншини України та право на ідентичність». Законопроектом (№ 2127а), серед іншого, пропонується надати органові місцевого самоврядування можливість отримати статус органу самоврядування національної меншини за рішенням депутатів органу місцевого самоврядування, якщо у його складі не менше 30 % депутатів представляють відповідну національну меншину, або за результатами місцевого референдуму. За органами самоврядування меншин запропоновано зберегти всі передбачені чинним законодавством повноваження органів місцевого самоврядування, а також надати низку додаткових повноважень, зокрема: представляти інтереси національної меншини у відносинах з органами державної влади, установами та організаціями всіх форм власності; визначати пам’ятки історії та культури національних меншин, що підлягають охороні; встановлювати місцеві свята меншини, яку він представляє; отримувати фінансову підтримку Державного бюджету України на створення та функціонування навчальних класів або окремих класів (груп) із викладанням мовою національної меншини, підтримку ЗМІ, культурних установ та творчих колективів національної меншини тощо; визначати співвідношення навчальних закладів або окремих класів (груп) із викладанням мовою національної меншини, українською мовою та обома мовами. Також проект передбачає надати громадянам України можливість зазначати свою національність у паспорті та свідоцтвах про акти громадянського стану.

МІЖФРАКЦІЙНІ ЗАКОНОПРОЕКТИ   

У травні 2013 року депутатами різних фракцій спільно було зареєстровано 88 законопроектів та постанов. Міжфракційні законопроекти найчастіше стосувалися політики та державного управління (35 проектів, але 27 з них – про призначення позачергових виборів міських, селищних, сільських голів). Представники різних фракцій активно опікувалися реформуванням правоохоронної системи та правосуддя (16 проектів), гуманітарними та економічними проблемами (по 10 проектів), місцевим самоврядуванням (6 проектів), соціальними проблемами та стандартами (5 проектів). Зберігається практика спільного внесення представниками трьох опозиційних фракцій (ВО «Батьківщина», «УДАР», ВО «Свобода») резонансних проектів, які не мають перспектив підтримки з боку провладних депутатів. Водночас галузеві та/або політично нейтральні законопроекти реєструються за участі опозиційних та провладних депутатів.

Економіка, гроші, господарство

Народні депутати України Олеся Оробець, Олег Медуниця, Андрій Пишний (ВО «Батьківщина»),  Михайло Головко (ВО «Свобода»), Віктор Чумак («УДАР»), Оксана Калетник (КПУ) зареєстрували проект закону про відкритість використання публічних коштів. Законопроект передбачає створення Єдиного веб-порталу використання публічних коштів. Розпорядники державного та місцевих бюджетів, суб’єкти господарювання державної та комунальної власності наділяються обов’язком щоквартально оприлюднювати інформацію про заплановане та фактичне використання бюджетних коштів.

9 депутатів, які представляють фракції ВО «Батьківщина», Партії регіонів,  ВО «Свобода», КПУ, спільно підготували законопроект щодо звільнення державних органів приватизації від сплати судового збору. Ксенія Ляпіна, Ірина Горіна, Михайло Головко, Оксана Борита та інші депутативідзначають значне недофінансування органів державної приватизації витрат на сплату судового збору. Ця обставина ускладнює належний захист майнових прав держави.

Іван Кириленко, Василь Кравчук (ВО «Батьківщина»), Олег Царьов (Партія регіонів), Олександр Домбровський (позафракційний) пропонують встановити до 01 січня 2023 року мораторій на внесення будь-яких  змін до Податкового кодексу в частині фіксованого сільськогосподарського податку. На думку депутатів, цей крок дозволить уникнути ризиків уповільнення розвитку агропромислового комплексу та підвищення цін на відповідну продукцію.

Міжфракційне порозуміння викликала законодавча ініціатива щодо відтермінування настання відповідальності за ненадання електронної звітності. Народні депутати України Олександра Кужель (ВО «Батьківщина»), Сергій Тігіпко, Владислав Лук’янов (Партія регіонів), Оксана Продан («УДАР»),  Олександр Мирний (ВО «Свобода»), Сергій Баландін (КПУ) пропонують відстрочити притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності  за ненадання електронної звітності до 1 липня 2014 року. За даними депутатів, станом на 25 травня в Україні підключено лише 12 % реєстраторів розрахункових операцій від необхідної кількості.

Представник фракції ВО «Батьківщина» Тетяна Слюз та позафракційний депутат  Петро Порошенко ініціюють зміни до Бюджетного кодексу України, які передбачають використання запозичень виключно на фінансування перспективних (інвестиційних) видатків. Законопроект доповнює Бюджетний кодекс України окремою статтею щодо бюджету розвитку Державного бюджету України.

Соціальні проблеми та стандарти

Артур Палатний («УДАР»), Микола Жук (Партія регіонів), Олександр Присяжнюк (КПУ), Ігор Янків (ВО «Свобода») зареєстрували проект Постанови Верховної Ради України про рекомендації парламентських слухань з питань відпочинку та оздоровлення дітей і молоді. Зокрема, рекомендації містять ініціативу щодо звільнення замовників будівництва чи реконструкції дитячих закладів відпочинку від сплати податку на землю.

Член фракції КПУ Петро Цибенко та представниця фракції Партії регіонів Валентина Лютікова пропонують включити до переліку осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною,повних кавалерів ордена «За заслуги». В Україні зараз проживають 500 повних кавалерів ордена «За заслуги». У разі прийняття цього законопроекту, соціальне забезпечення  цих осіб потребуватиме щорічно 51 млн грн.

У той же час  члени фракцій ВО «Батьківщина» та «УДАР»  (Микола Томенко, Тетяна Слюз, Валерій Карпунцов, Сергій Аверченко та інші) зареєстрували законопроект щодо звільнення осіб, які мають право на безоплатний проїзд, від сплати автостанційного збору.

Гуманітарні проблеми

Член фракції Партії регіонів Григорій Калетник та позафракційний депутат, перший віце-спікер Ігор Калетник підготували законопроект щодо створення умов для ефективної діяльності вищих навчальних закладів. Зокрема, запропоновані депутатами зміни до Закону України «Про вищу освіту» передбачають ліквідацію рівнів акредитації (І-ІV) вищих навчальних закладів та запровадження акредитації вищого навчального закладу за типом.

В’ячеслав Кириленко, Ксенія Ляпіна (ВО «Батьківщина»), Марія Матіос («УДАР»), Адам Мартинюк (КПУ) пропонують направляти на підтримку вітчизняних гастролерів кошти, які будуть отримані від збору за проведення гастрольних заходів нерезидентами України.

Депутати Партії регіонів Юрій Мірошниченко, Дмитро Шенцев, Сергій Гриневецький,  Олександр Голуб (КПУ) та позафракційний Ігор Рибаков мають намір врегулювати норми законодавства щодо передачі культових споруд релігійним організаціям.

Член фракції ВО «Батьківщина» Степан Курпіль та представниця фракції «УДАР» Ірина Геращенко разом підготували проект Закону України «Про реформу державної та комунальної преси». Законопроект визначає способи та механізми реформування друкованих засобів масової інформації, заснованих органами влади.

Політика та державне управління

Депутати ВО «Батьківщина» Володимир Яворівський, Олександр Чорноволенко, Юрій Одарченко та депутат «УДАРу» Наталія Новак зареєстрували проект Постанови Верховної Ради України щодо призначення позачергових виборів Київського міського голови та Київської міської ради на 27 жовтня 2013 р. Натомість, Микола Томенко (ВО «Батьківщина») та Ірина Геращенко («УДАР») ініціюють призначення позачергових виборів Черкаського міського голови та Черкаської міської ради. Необхідність позачергових виборів міського голови Черкас виникла після достроково припинення повноважень Сергія Одарича. У той же час  позачергові вибори Черкаської міської ради  Томенко та Геращенко обґрунтовують випадками політичної корупції у депутатському корпусі цього міста.

Правоохоронна система та правосуддя, боротьба з корупцією

Сергій Тігіпко, Артем Пшонка (Партія регіонів), Віктор Чумак («УДАР»), Андрій Кожем’якін, Петро Петренко (ВО «Батьківщина»), Олег Махніцький (ВО «Свобода») спільно зареєстрували проект Закону, який стосується виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України. Законопроект врегульовує відповідальність юридичних осіб та передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Група народних депутатів України-представників фракцій Партії регіонів, ВО «Батьківщина» та «УДАРу» (Ірина Луценко, Оксана Продан, Олеся Оробець та інші) ініціюють зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення із метою встановлення відповідальності роботодавця за порушення вимог про здійснення рівної оплати праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці.

Микола Паламарчук (фракція «УДАР») та позафракційний депутат Сергій Міщенко  підготували проект Закону «Про порядок здійснення Президентом України помилування». Необхідно зазначити, що позафракційні депутати  Олесь Доній та Юрій Дерев’янко внесли аналогічний законопроект.

Екологія та природокористування

Лідія Котеляк (ВО «Батьківщина»), Євген Балицький (Партія регіонів) та Андрій Тягнибок  (ВО «Свобода») пропонують посилити відповідальність та штрафні санкції за випалювання об’єктів рослинного світу або їх залишків. Мова йде про посилення впливу на правопорушників, які випалюють стерню,  луки,  пасовища тощо.

Місцеве самоврядування

Депутати фракцій ВО «Батьківщина», «УДАР» (Степан Кубів, Лідія Котеляк, Ярослав Дубневич, Андрій Парубій) та позафракційний Олег Канівець ініціюютьзарахування податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів за фактичним місцезнаходженням структурних та відокремлених підрозділів юридичних осіб. Проблема полягає у тому, що юридичні особи зараз найчастіше сплачують податок на доходи фізичних осіб за місцем розташування центрального офісу. Натомість, член фракції Партії регіонів Григорій Калетник та позафракційний депутат, перший віце-спікер  Ігор Калетник пропонують зміцнити місцеві бюджети за рахунок запровадження збору за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення. За оцінками депутатів, їх законопроект надасть можливість збільшити доходну частину місцевих бюджетів на 3,5-4,5 млрд грн.

ПОЗАФРАКЦІЙНІ  ЗАКОНОПРОЕКТИ

Протягом травня 2013 року позафракційні депутати самостійно, без залучення членів фракцій зареєстрували 23 законопроекти. Найбільше депутатів цікавили економічні питання (5 проектів), соціальні проблеми (4 проекти), політичні питання (4 проекти),  правоохоронна система (2 проекти), медицина та охорона здоров’я (2 проекти), оголошення свят (2 проекти).

Позафракційні депутати демонструють зацікавленість  щодо найрізноманітніших проблем. Не рідко один депутат займається кардинально різними предметами законодавчого регулювання, що створює ризики застосування недостатньо професійних підходів. Різновекторність законодавчих ініціатив особливо проявляється у випадку із народним депутатом України Олегом Ляшком.

Економіка, гроші, господарство

Позафракційний Лев Миримський пропонує посилити конкуренцію на ринку комунальних послуг. Як зазначає депутат, в Україні трапляються непоодинокі випадки антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування у вигляді надання окремому комунальному суб'єкту господарювання переваг. Законопроект Миримського передбачає, що органи місцевого самоврядування будуть зобов’язані проводити конкурс серед підприємств усіх форм власності щодо забезпечення потреб територіальних громад, надання комунальних послуг, управління об’єктами ЖКГ. Миримський також зареєстрував законопроект щодо розширення переліку майна та майнових прав, які можуть виступати внесками до статутного капіталу господарського товариства.

Позафракційний Олег Ляшко пропонує встановити мораторій на зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення. Натомість, цей же депутат разом із позафракційною Анжелікою Лабунською ініціює скасування державного мита за проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Соціальні проблеми та стандарти

Юрій Дерев’янко ініціює зміни до Житлового кодексу Української РСР щодо Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов. На поточний момент ведення цього Реєстру визначається Положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Дерв’янко зазначає, що Єдиний Реєстр не передбачений Житловим Кодексом, а його публічність не забезпечується належним чином. Депутат пропонує оприлюднювати дані Реєстру, із метою уникнення корупційних ризиків.

Лев Миримський пропонує розширити перелік видів цільової або нецільової благодійної допомоги, яка не включається до оподаткованого доходу. Як вказує Миримський, ця ініціатива спрямовується на зменшення податкового тиску на отримувачів допомоги, яка надається благодійними організаціями.

7 народних депутатів України, які не входять до складу жодної фракції, спільно зареєструвати законопроект щодо визначення страхового стажу для мінімальної пенсії (Володимир Литвин, Ігор Єремеєв, Степан Івахів та інші). Цим законопроектом зменшується страховий стаж, який необхідний для призначення мінімальної пенсії (чоловіки – 30 років страхового стажу, жінки – 25 років). Зараз ці показники для чоловіків складають 35 років страхового стажу, жінок – 30 років страхового стажу.

Політика та державне управління

Група позафракційних депутатів (Петро Порошенко, Віктор Балога, Ігор Єремеєв, Сергій Міщенко, Григорій Заболотний та інші) внесла проект закону щодо повторних виборів  народних депутатів України у виборчих округах № 94, 132, 194, 197, 223, у зв’язку з неможливістю достовірного встановлення підсумків голосування 28 жовтня 2012 року. Цей законопроект є альтернативою проекту Кабінету Міністрів України, який  не обмежує проведення повторних виборів лише п’ятьма проблемними округами. Урядовий законопроект також передбачає проведення повторних виборів в округах № 11, 71 щодо яких  Вищий адміністративний суд прийняв неоднозначні рішення.

Сергій Міщенко підготував проект Постанови Верховної Ради України щодо звернення до Президента України із пропозицією про звільнення з посади Голів Київської міськдержадміністрації та Київської облдержадміністрації.

Олег Ляшко зареєстрував законопроект щодо забезпечення гарантій волевиявлення громадян України, які проживають на території інших держав. Депутат пропонує запровадити реєстраційну картку виборця, на підставі якої можна буде проголосувати закордоном. Натомість, проектом Анжеліки Лабунської встановлюється заборона на голосування в одномандатних виборчих округах осіб, які тимчасово змінили місце  голосування.

Правоохоронна система та правосуддя, боротьба з корупцією

Позафракційні депутати Олесь Доній та Юрій Дерев’янко внесли законопроект про порядок здійснення помилування. Зараз в Україні помилування здійснюється на підставі  окремого Положення, яке затверджено Указом Президента України. Депутати зазначають, що правовий порядок здійснення Президентом України помилування має визначатися Законом України, а не підзаконним актом. У законопроекті встановлюються загальні засади здійснення помилування, визначається коло осіб, які мають право клопотати про помилування. Передбачаються окремі випадки помилування.

Анжеліка Лабунська пропонує врегулювати у Кримінальному кодексі та Кодексі про адміністративні правопорушення відповідальність за порушення правил утримання домашніх тварин.

Екологія та природокористування

Олег Ляшко ініціює заборону на проведення в Україні суцільних рубок лісових масивів та вивезення закордон деревини та пиломатеріалів. Ці заборони пропонується встановити на 10 років.

Медицина та охорона здоров’я

Олег Ляшко пропонує внести зміни до низки законодавчих актів, якими встановлюється обов’язок держави забезпечувати першочергове безкоштовне лікування дітей з онкологічними та онкогематологічними захворюваннями. Зокрема, до ст. 4 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» пропонується визнати пріоритетним безкоштовне лікування дітей із онкологічними та онкогематологічними захворюваннями. Ляшко зазначає, що у випадку цільового використання видатків, які передбачені на такі цілі Державним бюджетом на 2013 р., його законопроект не спричинить додаткових витрат. У той же час запропоновані депутатом  зміни до чинних законів не дозволяють визначити практичні шляхи вирішення проблеми із лікуванням дітей.

Місцеве самоврядування

Анжеліка Лабунська пропонує направляти до спеціальних фондів місцевих бюджетів 50 % надходжень від ставок акцизного податку на реалізовані нафтопродукти. Депутат вважає, що це сприятиме підвищенню якості доріг.



© ГО "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕРЕЖА "ОПОРА"
2006-2017
Використання матеріалів із сайту Громадянської мережі ОПОРА дозволене за умови наявності посилання (у випадку інтернет-видання - гіперпосилання) на www.oporadp.org