Моніторинг виборів

Освітня політика

Житлово-комунальна політика

Аналітика

Ефективне використання ресурсів

ДП1

Одним із базових показників електоральної статистики є показник "кількість виборців на виборчій дільниці". Залучення цього показника до аналітичної обробки даних про хід виборчих кампаній дозволяє розкрити значну кількість питань соціологічного, політичного і, навіть, економічного та культурного напрямків. Мінливість кількості виборців в регіонах, активність ("явка") виборців - є не лише показником успіху/неуспіху передвиборчих кампаній. Фактично співвідношення цих показників є барометром громадянської та політичної активності населення.

Ця стаття є результатом дослідження змін у кількості виборців на звичайних виборчих дільницях в регіонах України упродовж двох виборчих кампаній 2014 року: позачергових виборів Президента України та позачергових виборів у Верховну Раду України. В якості вихідних даних взято дані по виборчих дільницях, оприлюднені на сайті Центральної виборчої комісії. Для аналітичної обробки даних використане програмне середовище R; обробка геопросторової інформації та побудова картограм здійснювалась за допомогою геоінформаціної системи QGIS. Просторові межі адміністративних одиниць та цифрову картографічну інформацію взято з ресурсів міжнародного проекту OpenStreetMap.

Оскільки виникають складнощі із проведенням виборчих кампаній в регіонах, де триває антитерористична операція, дані по Луганській та Донецькій областях не залучались. Це обумовлено малою кількістю та низькою інформативністю даних. Із дослідження також вилучено дані по Автономній Республіці Крим через фактичну неможливість проведення передвиборної роботи та здійснення голосування. Фактично, дослідження мінливості кількості виборців охоплює 22 області України та місто Київ - округи 11-40, 62-103, 115-223 позачергових виборів до Верховної Ради України.

Для аналітичної обробки дані обох виборчих кампаній було об’єднано в зведену таблицю, що дозволяє розглядати виборчі дільниці президентської кампанії в межах виборчих округів парламентської кампанії. В якості унікального ідентифікатора застосовано номери виборчих дільниць. Через складну просторову конфігурацію виборчих округів та відсутність цифрової картографічної основи розмежування округів, для вивчення мінливості кількості виборців обрано поділ за територіально-адміністративним устроєм України. Дані зі зведеної таблиці оброблено для узагальнення показників по двох рівнях: райони та міста обласного значення, райони міста Києва (рівень I), області та місто Київ (рівень II). Кінцевим показником є відносне змінення кількості виборців в межах адміністративної одиниці у порівнянні з президентською кампанією 2014 року.

Виходячи з великого розміру таблиці для першого рівня узагальнення (577 записів) - ми не публікуємо цю таблицю. Надаваним результатом є картограма, побудована за результатами обчислень.

Загальний розмір зведеної таблиці по виборчих кампаніях становить 27106 записів. У порівнянні з президентською кампанією 2014 року, на парламентських виборах вибуло 35 виборчих дільниць. Кількість звичайних виборчих дільниць на парламентських виборах становить 27050, на президентських - становила 27090. До вибірки звичайних виборчих дільниць парламентських виборів потрапили 27044 виборчі дільниці, які функціонували під час президентських виборів. Загальна кількість виборців по "президентських" дільницях, що потрапили до зведеної вибірки становить 28451394 осіб. Кількість по "парламентських" дільницях становить 28709267 осіб. В цілому по виборчих округах 11-40, 62-103, 115-223 (577 адміністративні одиниці) кількість виборців, згідно з даними ЦВК, збільшилась на 257873 осіб (+0,91%). Максимальне абсолютне збільшення кількості виборців спостерігається в місті Дніпропетровськ: 13610 осіб (+1,72%). Максимальне абсолютне зменшення кількості виборців спостерігається у Дарницькому районі Києва: вибуло 3964 осіб (-1,42%). Середній показник змінення кількості виборців по 577 одиницях адміністративного устрою України становить +447 особи. Максимальне відносне збільшення кількості виборців спостерігається у Шишацькому районі Полтавської області: +13,41%. Другий за максимумом - Козелецький район Чернігівської області: +10,13%. Максимальне відносне зменшення кількості виборців спостерігається у Розівському районі Запорізької області (межує з Донецькою областю): мінус 5,88%. Другий за зменшенням кількості виборців - Ківерцівський район Волинської області: мінус 3,65%.

Результати узагальнення другого рівня представлено в таблиці 1. За результатами цих обчислень також побудовано картограму відносного зміннення кількості виборців в межах областей України та міста Києва.

Відповідно до обчислення за рівнем зведення II, максимальне абсолютне збільшення кількості виборців спостерігається у Дніпропетровській області: 45925 осіб (+1,76%). Максимальне абсолютне зменшення спостерігається у м.Київ: 3251 (-0,15%). Відносні показники становлять: максимальне збільшення - 2,49% (Чернігівська область), максимальне зменшення - мінус 0,15% (м.Київ).