Моніторинг виборів

Освітня політика

Житлово-комунальна політика

Ефективне використання ресурсів

Аналітика

ДП1

У період з 22 травня по 1 червня 2013 р. Громадянська мережа ОПОРА провела експертне опитування «Верховна Рада України: перші підсумки». Дослідження здійснено з метою оцінки внутрішньо парламентських процесів, ролі Верховної Ради в суспільстві та системі державної влади, пріоритетних напрямків майбутньої діяльності парламенту та народних депутатів. Участь в опитування взяли 40 експертів, які представляють профільні неурядові організації, парламентські журналісти та редактори національних ЗМІ, провідні вітчизняні науковці, соціологи, політологи та політтехнологи. Опитування здійснювалося шляхом особистого інтерв'ю та через дистанційне опрацювання анкет (із повною версією дослідження та переліком експертів можна ознайомитися за посиланням.

На думку експертів, у процесі прийняття важливих рішень Верховна Рада України виступає більше залежним політичним суб’єктом, ніж самостійним. Найбільший вплив на функціонування парламенту чинить Президент України, фракція Партії регіонів та Кабінет Міністрів України.

Стан забезпечення Верховною Радою України парламентського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, її вплив на пріоритети Уряду, політичні рішення Президента України є незадовільним. Якщо ж порівнювати з функціонуванням парламенту VI скликання після обрання Президентом Віктора Януковича, рівень впливовості нинішньої Ради дещо підвищився. Також посилилася політична конкуренція у депутатському корпусі. Натомість, застосування на виборах 2012 р. змішаної виборчої системи не мало позитивного впливу на ефективність парламенту.

Голова Верховної Ради України Володимир Рибак не зміг продемонструвати рівну віддаленість від політичних партій, фракцій, Президента та Уряду, а також належний рівень політичної самостійності. Ця обставина ускладнює налагодження стабільної та ефективної роботи парламенту.  

 У парламенті досі не склалося стійкої провладної більшості, оскільки вона потребує постійного узгодження різновекторних інтересів та компромісів під конкретні питання порядку денного. Також більшість опитаних експертів відзначила відмінність політичних цілей та інтересів трьох опозиційних фракцій (ВО «Батьківщина», «УДАР», ВО «Свобода»), що ускладнює координацію їх зусиль.

Експерти вважають, що досягнуті народними депутатами України компроміси з питань функціонування парламенту сьомого скликання мають неоднозначні наслідки. Немає остаточного вирішення проблеми порушення депутатами вимог Конституції України щодо особистого голосування на пленарних засіданнях. У той же час, розподіл сфер впливу та керівних посад в комітетах Верховної Ради України між провладними та опозиційними силами не був справедливим.

На думку опитаних, проведення провладними депутатами 4 квітня 2013 року окремого засідання створює небезпечні передумови для ігнорування думки опозиції з будь-якого питання. Натомість, політична реакція опозиції у вигляді блокування пленарних засідань не повинна залишатися системною практикою.

Зафіксовані випадки виходу окремих депутатів із фракції ВО «Батьківщина» є проявом політичної корупції. При попереджені цих проявів у майбутньому необхідно враховувати особливості виборчої та партійної систем, що вимагає зусиль із удосконалення законодавчого регулювання.

Як зазначають експерти, український парламент повинен зосередитися на розробці власних варіантів реформування країни. Це може стати його виграшною політичною стратегією в нинішніх умовах. Одними із найважливіших кроків мають стати посилення контрольних функцій Верховної Ради України та реформування внутрішньопарламентських процедур.

Згідно з оцінками, пріоритетами Верховної Ради України мають стати проблеми правоохоронної системи, правосуддя, боротьби із корупцією, економічне реформування та посилення місцевого самоврядування. В умовах наближення президентських виборів 2015 р. парламент зобов’язаний законодавчо забезпечити вільне та чесне волевиявлення громадян.

Також спеціалістами було визначено найважливіші заходи щодо підвищення відповідальності народних депутатів перед суспільством. Насамперед, мова йде про ліквідацію практики неособистого голосування; запровадження обов’язкової антикорупційної експертизи кожного законопроекту, встановлення дієвих санкцій за прогули пленарних та комітетських засідань, запровадження незалежної системи моніторингу доходів та витрат депутатів, встановлення жорстких вимог до звітування депутатів перед виборцями.

Більшість опитаних експертів вважає, що парламент має вдатися до усіх доступних засобів блокування можливості проведення всеукраїнського референдуму з питань перегляду повноважень Верховної Ради України.