Виборців у Кривому розі поменшало приблизно на одну дільницю
16 лютого 2016
У порівнянні з місцевими виборами восени 2015 року
Криворізька міська рада і кращі традиції КПРС
23 лютого депутати Криворізької міської ради зібралися на пленарне засідання VI сесії. Попрацювати над проблемами міста прийшли 71 депутат з 90-та. Засідання вів міський голова Юрій Вілкул.
Отримати інформацію про дату проведення засідання було не важко – вона була представлена на сайті міської ради. Питання, які розглядалися на порядку денному, активісту ОПОРИ надали у відділі з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю.
На пленарне засідання активіста ОПОРИ допущено без конфліктів. На засіданні були також присутні представники міських засобів масової інформації: телерадіокомпаній «Рудана» та «Криворіжжя», газет «Вестник Кривбасса», «Домашняя газета», «Металлург», «Червоний гірник», «Заря», «Базар», «Кривой Рог Вечерний».
На другий день після засідання рішення, ухвалені на засіданні, ще не були оприлюднені на сайті ради та в інших ЗМІ.
На другий день після засідання рішення, ухвалені на засіданні, ще не були оприлюднені на сайті ради та в інших ЗМІ.
З п`яти фракцій, представлених в раді, члени лише двох з них – Комуністичної партії України та Партії регіонів – взяли слово для виступу.
Зокрема, Максим Коваль – представник фракції КПУ, виступив з пропозицією обмежити можливості придбання неповнолітніми мешканцями міста тютюнових та алкогольних виробів. Для цього він запропонував звернутися до досвіду інших міст та ввести порядок продажу алкоголю та тютюну після 22:00 лише у спеціалізованих магазинах та супермаркетах. Юрій Вілкул підтримав цю пропозицію та пообіцяв створити спеціальну комісію з розгляду запропонованих питань і пропозицій.
У виступі Павла Литвиненка (також члена фракції КПУ) йшлося про звернення 512-ти мешканців Тернівського району проти перенесення протитуберкульозного диспансеру з центру міста на територію, що знаходиться близько до їхніх осель.
«Регіоналка» Ангеліна Штиленко зауважила, що здоров`я не купиш за жодні гроші, та запропонувала депутатам, незалежно від їх партійної приналежності, в рамках відзначення Всесвітнього дня боротьби зі сліпотою (12 березня) долучитися до ініційованої Партією регіонів кампанії з медичних експрес-оглядів людей з проблемами зору.
Комуніст Юрій Болтенко повідомив про звернення мешканців гуртожитку, що знаходиться за адресою вул.Сиволапа, буд. 42. Цей гуртожиток складається з чотирьох поверхів: на перших двох проживають люди соціально-незахищених категорій, а третій та четвертий займають молоді сім‘ї, яких турбує питання приватизації житла.
Під час засідання були також розглянуті питання щодо внесення змін до міського бюджету, низки довгострокових загальноміських програм, таких як «Молодь для міста - місто для молоді» та «Школа-ВНЗ-підприємство», питання розвитку транспортної інфраструктури міста та реалізації програми «Питна вода». З 65-ти розглянутих на засіданні питань 32 стосувалися землі.
З 90-та депутатів на засіданні були присутні лише 71. Питання на голосування виносив міський голова, зачитуючи номери відповідно до порядку денного та називаючи особу, яка з цих питань повинна була доповідати. Попри те, що питань виносилося на обговорення дуже багато, жодної відповіді на них журналісти та представник ОПОРИ так і не почули. Це не завадило всім депутатам одноголосно підтримати винесені пропозиції. Таким чином, у ході засідання були розглянуті всі 65 питань, що були у порядку денному. Юрій Вілкул зауважив, що це дуже схвальна тенденція, бо, на його думку, депутати гарно попрацювали у створених комісіях і добре знайомі зі змістом обговорюваних проблем.
І можна було б повірити міському голові щодо наполегливої праці депутатів у комісіях, якби не суцільний «одобрямс» усіх висунутих на розгляд питань. І хоча Партія регіонів не має стовідсоткового представництва у раді, це не заважає їй керувати фракціями на свій розсуд. Для спостерігачів стає все очевиднішим, що половина депутатів - заможні підприємці, і всі фантастичні блага, що їх вони обіцяли криворіжцям чотири місяці тому під час виборчої кампанії, ніколи не втіляться, бо суперечать їхнім бізнес-планам. Друга ж половина – це депутатські родичі або працівники їхніх підприємств. Сподіватися на існування опозиції в такій ситуації – марна справа.
