Моніторинг виборів

Освітня політика

Житлово-комунальна політика

Ефективне використання ресурсів

Аналітика

ДП1

Передноворічний рейтинг найактивніших на ниві законотворчої діяльності фракцій та народних депутатів

Рейтинг ОПОРИ є першим підсумком роботи депутатів Верховної Ради України сьомого скликання напередодні нового 2013 року.

КОРОТКИЙ ОПИС 

РЕЗУЛЬТАТІВ РЕЙТИНГУ

Народні депутати Верховної Ради України сьомого скликання протягом майже трьох тижнів роботи зареєстрували 196 законопроектів. Найбільше напрацювали представники фракції ВО «Батьківщина» (80, або 41% від їх загальної кількості). Певним лідером законотворчості також є КПУ, у якої на кожного члена фракції в середньому припадає найбільше проектів (1,1 на одного депутата). Найбільш пасивними поки залишаються представники ВО «Свобода». Не враховуючи кооперацію «свободівців» навколо кількох законопроектів колег із інших політичних груп, представники цієї фракції не зареєстрували самостійно жодного. Фракції Партії регіонів та «УДАРу» суттєво відстають від фракцій-лідерів, особливо враховуючи їх чисельність. Більшість позафракційних депутатів зі старту роботи нового парламенту також не виявили суттєвої активності. Із 30 проектів, внесених позафракційними обранцями, 20 належать авторству одного депутата. Така ситуація засвідчує те, що майбутні депутати давали передвиборчі обіцянки за відсутності чіткого бачення інструментарію їх досягнення, чи вже розроблених документів.

За кількістю законопроектів, у яких вказано авторство депутата, із суттєвим відривом лідирує голова фракції КПУ Петро Симоненко (33 проекти). В усіх законопроектах комуністи приписували співавторство партійному лідеру, що є проявом фракційної дисципліни. Позафракційний Сергій Міщенко (20 проектів) та  представник ВО «Батьківщина» Володимир Яворівський (17 проектів) займають друге та третє місце відповідно. Член фракції ВО «Батьківщина» Микола Томенко посідає 4 місце із 15 законопроектами.  Андрій Павловський та Юрій Одарченко  (ВО «Батьківщина») замикають п’ятірку  лідерів (13 проектів).

За сферами регулювання найбільше законопроектів стосується соціальних стандартів, політичних та гуманітарних проблем. Це є проявом інерції поствиборчого етапу  парламентської діяльності, коли новообрані депутати мають намір продемонструвати виконання передвиборчих обіцянок. Натомість розподіл депутатів між комітетами Верховної Ради України виявив подвійні стандарти. Саме комітети соціального та гуманітарного напрямку отримали найменшу увагу з боку народних обранців.

31 грудня, коли Україна готується до зустрічі Нового року, Верховній Раді України сьомого скликання виповнюється 19 днів. 12 грудня новообрані депутати  парламенту прийняли присягу та приступили до виконання своїх повноважень.

За невеликий період функціонування Верховна Рада України встигла обрати керівництво, надати згоду на призначення Прем’єр-міністром України Миколи Азарова, розподілити парламентські комітети та визначити  порядок висвітлення в ЗМІ діяльності народних обранців. Також Рада позбавила декількох депутатів повноважень, з причин їх працевлаштування в Уряді. У зв’язку із затримкою рішення щодо створення комітетів, парламент так і не взявся до розгляду законопроектів. Втім, новообрані депутати України проявляли активність щодо реєстрації своїх проектів законодавчих змін.

ФРАКЦІЙНИЙ РЕЙТИНГ ЗАКОНОТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ

За підрахунками ОПОРИ, майже за три тижні новообрані депутати України зареєстрували 196 законопроектів. Найбільшу законотворчу активність проявили представники ВО «Батьківщина», які зареєстрували 80. Законопроекти ВО «Батьківщини» складають більше 40%  загального наробку новообраних депутатів.   Враховуючи кількість членів фракцій, найвищий середній показник законодавчої активності належить КПУ (див. табл. 1.). Комуністами внесено 33 законопроекти, а   до їх фракції входить 31 депутат.

Таблиця 1. Загальний рейтинг активності фракцій щодо внесених законопроектів

Достатньо вагомим внеском до загальної парламентської активності є ініціативи позафракційних депутатів – 30 законопроектів. Втім, 20 із 30 належить авторству народного депутата України Сергія Міщенка, який шляхом самовисування здобув перемогу в одномандатному окрузі  №98 (Київська обл.) Нагадаємо, що у Верховній Раді України працює 28 позафракційних депутатів.

Найбільш пасивними в законотворчості за перші тижні роботи нового парламенту виявились депутати ВО «Свобода». Якщо не враховувати декілька законодавчих ініціатив, які було внесено  депутатами цієї фракції спільно із представниками інших парламентських утворень, то «свободівці» не підготували жодного законопроекту. Один законопроект належить авторству члену ВО «Свобода», віце-спікеру Руслану Кошулинському, але через належність до керівництва Ради він є позафракційним.

Враховуючи чисельність фракцій Партії регіонів та «УДАРу», їхня активність є доволі низькою.  На 206 депутатів Партії регіонів приходиться 29 законопроектів, на 41 депутата фракції «УДАР» – 10. У випадку із Партією регіонів, на показник її законотворчої діяльності впливають урядові законодавчі ініціативи, які формально належать авторству Кабінету Міністрів України.

14 законопроектів – міжфракційні, спільно внесені представниками різних політичних таборів. Найчастіше міжфракційні проекти стосувалися організації роботи нового парламенту та визначалися політичними компромісами.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РЕЙТИНГ ЗАКОНОТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ

Громадянська мережа ОПОРА сформувала топ-5 найбільш активних законотворців  новообраної Верховної Ради України протягом перших майже 3-х тижнів її роботи.  Перше місце в  рейтингу  займає лідер фракції КПУ Петро Симоненко, авторство чи співавторство якого зазначається у 33 законопроектах. Це є проявом своєрідної партійної дисципліни, коли усі проекти легітимізуються формальною участю лідера в їх розробці. На другому місці позафракційний Сергій Міщенко. Третє та четверте – за представниками ВО «Батьківщина» Володимиром Яворівським та Миколою Томенком відповідно. 5 місце поділяють члени фракції ВО «Батьківщина» Юрій Одарченко та  Андрій Павловський.

Таблиця 2. Топ-5 найбільш активних законотворців Верховної Ради України сьомого скликання

РОЗПОДІЛ ЗАКОНОПРОЕКТІВ ЗА КЛЮЧОВИМИ СФЕРАМИ РЕГУЛЮВАННЯ

ОПОРА проаналізувала законопроекти новообраних депутатів за сферами регулювання. Найбільше стосуються стандартів життя громадян та врегулювання специфічних соціальних проблем окремих груп суспільства. Це резонує із результатами розподілу народних депутатів України між парламентськими комітетами. Адже, комітети соціальної направленості були найменш популярними серед депутатів.

Депутати активно займаються законотворчістю щодо актуальних політичних проблем, питань функціонування органів влади на центральному та місцевому рівнях. Пріоритетними залишаються гуманітарні питання (мовне, історичні проблеми, протидія радикальним настроям в суспільстві, освіта та культура).

Теми економіки та бюджету, функціонування галузей господарства, проблеми правосуддя та правоохоронної системи поки не є ключовими у загальному масиві законотворчої діяльності 
народних депутатів. Натомість комітети, які мають відношення до економічних впливів, отримали найбільшу увагу народних депутатів України.^[2]

Таблиця 3. Розподіл законопроектів за ключовими сферами регулювання

ДОВІДКОВО

Розподіл сфер регулювання законопроектів, який використовувався ОПОРОЮ у табл. 3

«Економіка, гроші, господарство» – стосуються економічного регулювання, прав власності, податкової та митної політики, ЖКГ, великого, малого та середнього бізнесу;

«Соціальні проблеми та стандарти» – стосуються соціальних стандартів та гарантій для різних груп суспільства;

«Гуманітарні проблеми» – стосуються проблем освіти та культури, історичних та етичних проблем;

«Політичні проблеми та державне управління» – стосуються внутрішньої організації роботи Верховної Ради України, реформування державного управління та системи місцевого самоврядування, виборча система, оголошення місцевих виборів;

«Правоохоронна система та правосуддя» – стосуються реформування правоохоронної системи та правосуддя, змін кримінальної та адміністративної відповідальності;

«Зовнішня політика» – стосується  міжнародних угод, реакції парламенту на   актуальні проблеми зовнішньої політики;

«Оголошення свят та пам’ятних дат» – стосуються призначення святкувань урочистих дат та відзначення історичних подій.