Моніторинг виборів

Освітня політика

Житлово-комунальна політика

Аналітика

Ефективне використання ресурсів

ДП1

Позачергові парламентські вибори в Україні відбуваються в умовах воєнної агресії з боку регулярної армії Російської Федерації та незаконних збройних формувань у окремих районах Луганської та Донецької областей. За оцінками ОПОРИ, станом на 1 жовтня за найбільш оптимістичних прогнозів вибори відбудуться у 18 з 32 округів Донбасу, найбільш песимістичних – лише 9. Серед 52 зареєстрованих в ЦВК партій-суб’єктів виборчого процесу не більше 10 політичних сил проявляють системну агітаційну активність в національному масштабі. Основною тенденцією вересня став фальстарт агітаційної кампанії з боку партій і кандидатів мажоритарників, які ще до моменту реєстрації в ЦВК почали масово поширювати агітаційну продукцію та проводити передвиборчі публічні заходи. Також спостергіачі стали фіксувати факти непрямого підкупу виборців.

Парламентські перегони у поточних умовах внесли у порядок денний питання ефективної протидії викликам, які напряму не пов’язані з виборами. Як відзначає координатор парламентських і виборчих програм ОПОРИ Ольга Айвазовська, є щонайменше 5 ключових загроз: «Це безпековий фактор щодо підготовки та організації голосування на конфліктних територіях; охорона членів виборчих комісій і їх стабільна робота; транспортування виборчої документації та бюлетенів; вільний доступ до неупередженої та збалансованої інформації мешканців зони бойових дій, а також проведення голосування без тиску, погроз та залякування виборців з боку незаконних збройних формувань». Разом з тим, спостерігачі ОПОРИ стали фіксувати непоодинокі факти підкупу, у той час як явище застосування адміністративного ресурсу під час цьогорічної кампанії не є поширеним.

Напруженою залишається ситуацією на Донбасі, де з 32 окружних виборчокмів Донецької та Луганської областей лише 10 комісій повноцінно працюють, 5 комісій досі намагаються налагодити роботу, 17 – не здійснюють практичної діяльності. Олександр Клюжев, аналітик ОПОРИ зауважує: «Станом на 1 жовтня виборчу кампанію та голосування можна (за оцінками ОПОРИ) організувати на всіх дільницях Донецької області у 8 округах (ВО 46–50, 55–59), лише частково у 45, 52, 53 округах, неможливо – у решті 9 оругів області. В Луганській області лише 1 округ (ВО 113 – центр м. Сватово) є перспективним для забезпечення волевиявлення на всій території, 5 – частково (ВО 105–107, 112 та 114), нереалістично – 5 (ВО 104, 108–111). Така тенденція зберігається з 10 вересня, коли  спостерігачі ОПОРИ оприлюднювали попередні дані щодо голосування на територіях, що входять до зони конфлікту».

Як і на попередніх парламентських виборах, персональний склад окружних виборчих комісій (ОВК) із моменту їх створення зазнав суттєвих ротацій. Станом на 1 жовтня у складі 213 ОВК відбулося 936 замін членів, що складає майже 25 % від загальної кількості членів відповідних комісій. Найбільше замін членів ОВК відбулося у Донецькій області, що призвело оновлення складу комісій цього регіону майже на 36 %. Більше ніж на 30 % оновилися ОВК Одеської, Кіровоградської, Херсонської, Львівської, Дніпропетровської, Закарпатської областей. Найбільш стабільним виявився склад ОВК Тернопільської,  Волинської,  Житомирської областей. У загальній кількості замін, які протягом вересня відбулися у складі ОВК, найчастіше відбувалися ротації представників політичних партій «Наша Україна», «Зелені», «Україна майбутнього», Українська платформа «Собор», Української партії «Зелена планета»,  Партія зелених України, Радикальна партія Олега Ляшка,  Партії регіонів, Партії пенсіонерів України,  ВО «Свобода».

Не зважаючи на дискусії щодо люстрації та «повного оновлення» новообраного парламенту, у цьогорічних виборах бере участь 302 парламентаря Верховної Ради сьомого скликання, найбільше з яких – депутати від партії «Блок Петра Порошенка» (42 кандидати). Як відзначає аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут: «Типовий портрет кандидата у мажоритарному окрузі вигладає так: особа з вищою освітою (92,17 %), належить до чоловічої статі (87,13 %), має роботу (85,82 %), середнього віку від 36 до 59 років (66,23 %) і безпартійна (64,19 %)».Водночас у цілому позитивною є тенденцією до збільшення числа жінок серед кандидатів, яких висунули політичні партії за списками (25,78 %), та молоді (32,17 %), у порівнянні з попередніми парламентськими виборами.

Найпомітнішу передвиборчу діяльність Серед 52 зареєстрованих в Центральній виборчій комісії партій-суб’єктів виборчого процесу у вересні здійснювали ВО «Батьківщина», «Громадянська позиція» і «Блок Петра Порошенка». Дещо менш активними були «Народний Фронт», «Радикальна Партія», ВО «Свобода», ГО «Самопоміч» і «Сильна Україна». Також зафіксовано появу інформаційних матеріалів на носіях зовнішньої реклами від «Всеукраїнського аграрного об’єднання «Заступ», Інтернет партії України, Ліберальної партії, Опозиційного блоку  та партії «5.10». Агітаційна продукція партій переважно не враховує регіональних особливостей, розробляється централізовано, є однаковою для всіх регіонів.

ПРОМІЖНИЙ ЗВІТ за результатами спостереження ОПОРИ під час позачергових виборів народних депутатів України: вересень 2014 року