Моніторинг виборів

Освітня політика

Житлово-комунальна політика

Аналітика

Ефективне використання ресурсів

ДП1

Політична карта Дніпропетровської області

1. Адміністративно-територіальна характеристика

       Дніпропетровська область розташована в південно-центральній частині України. Межує на півночі з Полтавською і Харківською, на сході з Донецькою, на півдні із Запорізькою і Херсонською, на заході з Миколаївською і Кіровоградською областями.

       Площа області становить 31,9 тис. км² (5,3% площі території України).

Адміністративно-територіальні одиниці

       Кількість районів – 22 та 13 міськрад (території міст та інших населених пунктів, що підпорядковані обласній раді).

       Райони: Апостолівський, Васильківський, Верхньодніпровський, Дніпропетровський, Криворізький, Криничанський, Магдалинівський, Межівський, Нікопольський, Новомосковський, Павлоградський, Петриківський, Петропавлівський, Покровський, П’ятихатський, Синельниківський, Солонянський, Софіївський, Томаківський, Царичанський, Широківський, Юр’ївський.

       Кількість міст – 20, у тому числі 13 міст обласного значення (Вільногірськ, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Жовті Води, Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Новомосковськ,Орджонікідзе, Павлоград, Першотравенськ, Синельникове, Тернівка),  7 міст районного значення: Підгородне, П’ятихатки,Верхньодніпровськ, Апостолове, Зеленодольськ,Ювілейне, Васильківка.

Селищ міського типу – 46, сільських населених пунктів – 1371  та 64 селищ.

Загалом 1501 населений  пункт.

Адміністративний центр – місто Дніпропетровськ.

       Рельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100-200 м).

 Головна водна артерія – Дніпро перетинає область з північного заходу на південний схід.  У межах області знаходяться частини Дніпродзержинського, Дніпровського і Каховського водосховищ.

       Високий рівень концентрації виробництва, щільна заселеність території обумовили розвиток транспортної системи області.

       Формування транспортної мережі області у значній мірі визначається її економіко-географічним положенням. Область знаходиться у центральній частині України, тому вона є транзитною, а отже і стратегічно важливою для більшості регіонів держави.

       Мережа автомобільних доріг  складає понад  9 тис. км , у т.ч.:

• міжнародних доріг  – 417,1 км   
• національних доріг  – 441,8 км
• мостів – 653 шт.

1. Соціально-демографічна ситуація

       Населення Дніпропетровської області на 1 січня 2012 року становило 3320,3 тис. осіб (7,3 % населення України).

В 2010 році міське населення становило 2801,3 тис. (83.5 %), сільське 554,2 тис. (16.5 %).

Проживає в обласному центрі 1001450  чол.

Щільність населення 105.2 осіб на км².

54 % населення області складають жінки, а 46 % – чоловіки.

Загальний коефіцієнт природного приросту (на 1000 осіб наявного населення) – -5,4 %.

Віковий склад населення Дніпропетровської області (на 1 січня 2011 року) наступний:

• у віці, молодшому за працездатний – 15 %
• у працездатному віці – 60 %
• у  віці, старшому за працездатний  – 25 %          

       У національному складі населення області переважають українці, чисельність яких складає 79,3 % від загальної кількості населення. Досить вагому частку становлять росіяни – 17,6 %,  0,8 % – білоруси, 0,4 % – євреї, 0,3 % – вірмени, 0,2 % – азербайджанці; частка молдован, циган, татар, німців, грузинів – близько 0,1 % від загальної кількості населення області.

Місць компактного проживання національних меншин в області немає.

  Українську мову вважають за рідну 67  % населення області, російську мову визначають як рідну 32 % населення.

1. Економічна ситуація

       Дніпропетровська область – це область важкої індустрії України. Основною галуззю її промислового виробництва є чорна металургія. На її базі розвинулося машинобудування, паливно-енергетична, легка і харчова промисловості.

       Питома вага промислового виробництва 17,7 %, сільського господарства – 6,3 %, іноземних інвестицій – з 5,4-16,7 %, експорту –  14,1-15,6 %. Роздрібного товарообігу – з 7 до 7,8 відсотків. Частка області в загальному обсязі інвестицій, фонду оплати праці стабільно знаходиться на рівні 8-10 відсотків.

       Дніпропетровська область є однією з найбагатших в країні за різноманітністю і запасами корисних копалин. На її території є залізна і марганцева руди, титан, цирконій, нікель, боксити, кам'яне і буре вугілля, мінеральні будівельні матеріали (граніти, каолін, вапняки, доломіт, вогнетривкі глини), а також нафта та газ.

       В області домінують добувна та переробна промисловість. Добре розвинена харчова, хімічна галузі. Основними галузями спеціалізації добувної та переробної промисловості є чорна металургія, яка має повний цикл виробництва – видобуток сировини, палива і виробництво металу. У поєднанні з чорною металургією також розвивається коксохімічна промисловість, «коксохіми» знаходяться біля металургійних комбінатів.

       В Дніпропетровській області добре розвинена машинобудівна галузь, здебільшого важке і металомістке машинобудування, верстатобудування, приладобудування, автомобілебудування.

       Діють в області також підприємства хімічної промисловості. З підприємств хімічної промисловості варто виділити найбільший в Європі шинний завод в Дніпропетровську, ВАТ «Дніпроазот» у м. Дніпродзержинськ (синтетичний аміак, мінеральні добрива), Дніпропетровський лакофарбовий завод, Павлоградський хімічний завод (вибухові речовини) та інші.

       Будівельна промисловість включає виробництво будівельного каменю, залізобетонних конструкцій, цементу, гіпсу, облицювальних матеріалів.

       Підприємства харчової промисловості розміщені по всій території області. Профілюючими галузями є маслопереробна, м’ясна, молочна, цукрова, борошномельно-круп’яна, хлібопекарська та кондитерська.

       У Дніпропетровській області сприятливі умови для розвитку сільського господарства.  Найбільш розвиненою галуззю є рослинництво, ситуацію у тваринництві можна охарактеризувати як депресивну.

3.1.Структура регіонального ВВП

       Провідні галузі економіки: гірничодобувна, металургійна, металообробна та хімічна промисловість. Частка промислового виробництва у ВВП області складає 51,5 %. Питома вага регіону у ВВП України – 8,7 %. Місцеві підприємства добувають 100 % марганцевої та 82,1 % залізної руди, виробляють 40,4 % сталі і 65,5 % труб. На регіон припадає 11,3 % всього українського зовнішньоторговельного товарообігу (зокрема експорту – 17,8 %, імпорту – 7,7 %).

3.2.Структура ринку зайнятості

       Ситуація на ринку праці та діяльність державної служби зайнятості у Дніпропетровській області за січень-лютий 2012 року

       На обліку в службі зайнятості Дніпропетровської області протягом січня–лютого 2012 року перебувало 45,9 тис. незайнятих громадян. Активними заходами сприяння зайнятості в цілому по області було охоплено майже 13,0 тис. осіб проти 12,1 тис. осіб в січні-лютому 2011 року.

       За перші місяці 2012 року в центрах зайнятості Дніпропетровської області було зареєстровано 5,4 тис. договорів між фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності та найманими працівниками, що на 1,5 % менше відповідного періоду минулого року (майже 5,5 тис. договорів). Одночасно відбувається процес ліквідації договорів – протягом цього періоду було ліквідовано 4,8 тис. договорів.

       У Дніпропетровській області відбувається зростання середньооблікової кількості штатних працівників, яка у січні 2012 року становила 947,9 тис. осіб проти 920,9 тис. осіб у січні 2011 року.

       Заробітна плата штатних працівників по Дніпропетровській області за січень 2012 року становила 2861 грн, що на 16,2 % більше відповідного періоду 2011 року.

       Працевлаштовано у січні-лютому 2012 року за направленням центрів зайнятості майже 6,6 тис. осіб, що на 5,5 % більше, ніж в відповідному періоді торік. Рівень працевлаштування склав 14,4 % проти 12,7 % за цей же період 2011 року.

       Професійне навчання за направленням служби зайнятості проходили майже 4,6 тис. безробітних громадян, що на 10,0 % більше, ніж у січні-лютому 2011 року. Рівень охоплення безробітних професійним навчанням зріс з 9,7 % у січні-лютому 2011 році до 11,8 % у січні-лютому 2012 року.

       У громадських роботах за перші місяці 2012 року брали участь 1773 осіб, що на 4,8 % більше, ніж за відповідний період минулого року. При цьому, рівень залучення незайнятих громадян до громадських робіт в цілому по області становив 3,9 %, проти 3,4 % за січень-лютий 2011 року.

       Працевлаштовано 209 безробітних громадян шляхом надання дотацій роботодавцям за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

       За підтримки служби зайнятості організували власну справу як суб’єкти підприємницької діяльності 106 безробітних, які одержали одноразово допомогу по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю.

       В базі вакансій служби зайнятості станом на 1 березня 2012р. налічувалось майже 8,1 тис. вільних робочих місць, що на 1,8 % менше, ніж за відповідний період минулого року.       В середньому по області, на 10 вільних робочих місць претендувало 40 осіб.

3.3.  Зайняте населення та рівень зайнятості у Дніпропетровській області

       За 9 місяців 2011 року чисельність зайнятого населення у Дніпропетровській області становила 1548,3 тис. осіб, і у порівнянні з 9 місяцями 2010 року, зменшилась на 7,0 тис. осіб.

Рівень зайнятості населення зріс з 60,9 % до 61,4 %.

       Чисельність зайнятого населення в цілому по Україні становила 20,4 млн осіб та у порівнянні з 9 місяцями 2010 року зросла на 24,9 тис. осіб.

       Рівень зайнятості населення зріс с 58,9 % до 59,5 %. Зростання рівня зайнятості відбулося у більшості регіонів.

3.4.  Середньооблікова кількість штатних працівників у Дніпропетровській області

       У Дніпропетровській області відбувається зростання середньооблікової кількості штатних працівників, яка у січні 2012 року становила 947,9 тис. осіб проти 920,9 тис. осіб у січні 2011 року.

       За видами економічної діяльності відбулося її зростання у переважній більшості видів.

       В середньому по Україні середньооблікова кількість штатних працівників у січні 2012 року становила 10 млн. 598 тис. осіб, та у порівнянні з відповідним місяцем 2011 року, скоротилася на 49,7 тис. осіб.

3.5.  Безробітне населення та рівень безробіття (за методологією МОП) у Дніпропетровській області

       У Дніпропетровській області чисельність безробітних у середньому за 9 місяців 2011 року знизилась, в порівнянні з відповідним періодом 2010 року, на 5,6 тис. осіб і становила 111,0 тис. осіб.

       Рівень безробіття (за методологією МОП) знизився з 7,0 % до 6,7 %.

       В цілому по Україні чисельність безробітних у середньому за 9 місяців 2011 року, становила 1,7 млн осіб, що на 56,7 тис. осіб менше, ніж у відповідний період минулого року.

       Рівень безробіття (за методологією МОП) знизився з 8,0 % за 9 місяців 2010 року до 7,8 % за 9 місяців 2011 року.

       Зниження рівня безробіття (за методологією МОП) відбулося в усіх регіонах України.

У січні-лютому 2012 року в базі вакансій Дніпропетровської обласної служби зайнятості налічувалось 20,3 тис. вільних робочих місць, що на 8,2 % більше, ніж торік, але слід зазначити, що кількість замовлених вакансій ще не досягла докризового рівня. Позитивна динаміка щодо замовлення роботодавцями вакансій у порівнянні з аналогічним періодом минулого року спостерігалася в усіх центра зайнятості за винятком Марганецького МЦЗ, Орджонікідзевського МЦЗ, Синельниківського, Солонянського, Царичанського та Софіївського районних центрах зайнятості. Більше половини вакансій області зосереджені у мм. Дніпропетровську, Кривому Розі та Дніпродзержинську.

       Серед вакансій, заявлених роботодавцями області, найбільша питома вага (42,1 %) належить посадам за робітничими професіями. Переважним попитом на ринку праці користуються слюсарі, водії, електрогазозварники, електромонтери, монтажники, продавці, токарі, охоронники, електрослюсарі, тощо. Майже 28,8 % вакансій передбачені для працевлаштування службовців. При цьому, найбільша потреба існує у інженерах та медичних працівниках: лікарях, сестрах медичних, фельдшерах. З загальної кількості вакансій понад 29,2 % – це вакансії для осіб, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки або для осіб без професії, зокрема, вакансії підсобних робітників, прибиральників, двірників, тощо.

       Проблемою укомплектування вакансій, особливо для кваліфікованих працівників, залишається низький рівень заробітної плати (майже кожна п’ята вакансія заявляється роботодавцями із розміром заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму). Разом з тим у м. Павлоград, Петриківському, Синельниківському та Покровському районах кількість вакансій з мінімальною заробітною платою близько 50 % від загальної кількості.

       Протягом лютого 2012 року послугами Дніпропетровської обласної служби зайнятості скористались 45,9 тис. громадян не зайнятих трудовою діяльністю, що на 6,7% менше, ніж у відповідному періоді торік.

       Скорочення кількості незайнятих громадян спостерігалося у переважній кількості центрів зайнятості області.

       Зростання чисельності незайнятих громадян, що скористалися послугами служби зайнятості відбулося у 11 центрах зайнятості: Солонянському РЦЗ – 134,6 %, Юр’івському РЦЗ – 113,5 %, Тернівському МЦЗ – 112,2 %, Магдалинівському РЦЗ – 111,4 %, Криничанському РЦЗ – 111,0 %, Томаківському РЦЗ – 107,1 %, Марганецькому МЦЗ - 105,5 %, Нікопольському МРЦЗ – 104,9 %, Новомосковському МРЦЗ – 104,3 %, Криворізькому РЦЗ – 102,7 %, та Покровському РЦЗ – 102,3 %.

       На ринку праці області спостерігається дисбаланс між попитом на робочу силу та її пропозицією.

       Станом на 1 березня 2012 року у середньому по Дніпропетровській області на 1 вакансію претендувало 4 особи, у відповідному періоді торік – 5 осіб. При цьому, якщо в місті Дніпропетровську на 1 вакансію претендувало 2 незайнятих громадянина, то у Криворізькому РЦЗ – 33 осіб, Петропавлівському РЦЗ – 21, Петриківському РЦЗ – 20, Орджонікідзевському РЦЗ – 19. Значною проблемою є невідповідність попиту на робочу силу та її пропозиції у професійно-кваліфікаційному розрізі.

       Крім того, підбір роботи та укомплектування вакансій ускладнює те, що роботодавці висувають підвищені вимоги до якості професійної підготовки кадрів, їх досвіду роботи і, в той же час, пропонують мінімальний рівень оплати праці, навіть висококваліфікованим працівникам.

       Номінальна середньомісячна заробітна плата в області за 2011 рік склала 2791 грн.            Середньомісячна заробітна плата в області за січень-квітень 2012 року склала 2613 грн.

3.6.  Аналіз бізнес-груп

       Дніпропетровщина – є базовою для однієї з найбільших в Україні олігархічної фінансово-промислової групи «Приват», з якою прямо чи опосередковано афільовані сотні підприємств по всій Україні. Економіка Дніпропетровщини належить до найбільш розвинутих у промисловому відношенні регіонів країни, проте також характеризується великою енергоємністю, що значно зменшує конкурентоспроможність економіки регіону на міжнародних розвинутих ринках світу. Цінова конкурентоспроможність продукції не рідко досягається за рахунок мінімізації фонду оплати праці, а не оновленням і оптимізацією основних фондів.

       Дніпропетровська область є одним з лідерів за об'ємом залучених прямих іноземних інвестицій в економіку області. Станом на 1 січня 2011 року, залучено 7 млрд 486 млн 700 тис. доларів США. Це становить майже 16 % від загальних прямих іноземних інвестицій в Україну. Структура інвестицій в галузі економіки близька до структури ВРП області.   Лідером у залучені інвестицій є гірничо-металургійний комплекс.

Група «Приват» – фінансово-промислова група України. Центр формування – місто Дніпропетровськ. До сфери інтересів групи входять фінанси, металургія, коксохімія, нафтобізнес.

       У створенні групи брали участь Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Олексій Мартинов. При творенні Приватбанку в якості топ-менеджера працював Сергій Тігіпко.

Розвиток групи почався з нафтотрейдерства. 1992 році чотири компанії ТОВ «Віст», ТОВ «Сентоза», ТОВ «Сом» і ЗАТ «Приват-інтертрейдинг» створили ЗАТ КБ «ПриватБанк».

       У фінансовій сфері група володіє банками «ПриватБанк», «Москомприватбанк» (Росія).

       Геннадій Боголюбов займається банківською стороною бізнеса. Ігор Коломойський металургійними підприємствами.

       «Приват-інтертрейдинг» контролює Орджонікідзевський, Марганецький, Південний (разом з російською «Смарт-груп») гірничо-збагачувальні комбінати. У металургії контролює Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну, Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Петровського, Стахановський феросплавний завод, Запорізький феросплавний завод і російський Алапаєвський металургійний завод. У машинобудуванні контролює Одеський машинобудівний завод «Червона гвардія» та ВАТ «Одесасільмаш».

Торгово-промислова група «Рейнфорд» – українська бізнес-група, яка здійснює діяльність в різних галузях економіки. Основний дохід групі приносить виробництво телевізорів та побутової техніки, девелопмент і будівництво, торгівля, виробництво молочних продуктів та кондитерських виробів.

       Група продовжує динамічно розвиватися, розширюючи масштаб свого бізнесу і освоюючи нові напрямки діяльності.

       В активі групи, яка контролюється Олександром Мартиновим (його статки журнал «Фокус» оцінив в 290 млн доларів США) – мережа продуктових супермаркетів в Дніпропетровську, Запоріжжі, Сімферополі та Києві, виробництво та реалізація побутової електроніки. Крім того, «Рейнфорд» має широкі інтереси в сфері девелопмента: на рахунку групи – 2 торгово-розважальних комплекси «Материк» в Дніпропетровську та Києві.

       Група активно працює в сфері туризму («Рейнфорд-Тревел»), а також у фешн-бізнесі – просуває модний одяг та взуття (ТД «Юність»). Крім усього іншого, «Рейнфорд» представляє в Дніпропетровську модний дім «Версаче».

Науково-виробнича група «Дніпротехсервіс» – група машинобудівних підприємств України. НПФ «Дніпротехсервіс» створена в 1992 році. Основна діяльність на момент створення – торгівля прокатом і трубами чорних металів. Починаючи з 2000 року фірма активно консолідує контрольні пакети акцій промислових підприємств, проектних і технологічних інститутів і створює науково-виробничу групу.          

       Керуюча компанія визначає стратегію розвитку Групи, формує єдині стандарти виробничої і фінансово-економічної діяльності, залучає інвестиційні ресурси і виступає центром відповідальності з продажу виробленої на промислових підприємствах Групи продукції.

Промисловий блок:

• ВАТ «Дніпроважмаш» – (колишній ДЗМО). У планах розвитку – високотехнологічний повний цикл з виробництва важкого обладнання. Від вибору технологій, проектування, виготовлення (з переділами від металургії до механічної обробки і збірки) до пуско-наладки і регламентного обслуговування у замовника; лідерство на ринку СНД з поставок тюбінгів.
• ВАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків».
• ВАТ «Синельниківський ресорний завод». У планах розвитку – освоєння виробництва малолистових ресор.
• Завод апаратури для залізниць ВАТ «Світлофор». У планах – проведення докорінної реконструкції та модернізації виробничих потужностей.
• ТОВ «Дніпропетровський завод точного лиття».
• Завод будівельних металоконструкцій ТОВ «НВП ДНІПРОСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ».
• Завод коксохімічного устаткування «Словважмаш».

Проектно-конструкторський блок:

• Проектно-конструкторський та технологічний інститут металургійного обладнання ВАТ «Дніпроважмаш». Завдання ПКТІ – модернізація традиційної продукції підприємства, впровадження нових розробок, проектування унікального і нестандартного обладнання.
• Проектний і проектно-конструкторський інститут «Металургавтоматика». Є одним з головних в Україні розробників систем автоматизації, автоматизованих систем управління технологічними процесами, установок пожежогасіння, охоронно-пожежної сигналізації і всіх видів виробничого зв'язку для гірничо-металургійних, машинобудівних, коксохімічних і хімічних підприємств України, країн СНД і далекого зарубіжжя.
• «Український Науково-дослідний інститут технологій машинобудування» (УкрНДІТМ). Розробник технологій і технологічної оснастки для ракетно-космічної галузі та народного господарства.

       ВАТ «Дніпроважмаш» (раніше – Дніпропетровський завод металургійного обладнання) – найбільше в регіоні та країні підприємство з виробництва устаткування для ГМК, зокрема – доменного та коксохімічного виробництва. Не так давно «Дніпротехсервіс» приріс новим підприємством, отримавши контроль на ВАТ «Лозівський завод металоконструкцій»: для групи ця угода стала новим кроком у розвитку бізнесу будівельних і промислових металоконструкцій.

       Серйозно працюючи в сфері машинобудування, група сьогодні контролює і ряд профільних наукових інститутів. Зокрема, проектно-конструкторський інститут «Металургавтоматика» – один з ключових розробників систем автоматизації і управління технологічними процесами в Україні, а також НДІ технології машинобудування (УкрНДІТМ) – розробник технологій і технологічної оснастки для ракетно-космічної галузі.

       Крім того, до числа активів групи «Дніпротехсервіс» відноситься і невеликий дніпропетровський «Радабанк» (в минулому році з'явилися відомості про продаж фінансової структури російському КИТ-Фінансу, але на цей момент немає підтвердження того, що ці плани реалізувалися). Крім іншого, «Радабанк» відомий своїм Музеєм грошей: цілком можливо, що ця цікава, але нетривіальна для банку площина мотивована інтересом власника групи до нумізматики. «Дніпротехсервіс» належить відомому дніпропетровському бізнесменові Олексію Зинов'єву, якому журнал «Фокус» віддав 113 місце в переліку 130 найбагатших людей країни. Статок власника групи, за даними видання, склав 177 млн дол. Відомо, що, крім захоплення машинобудуванням і фінансами, Олексій Михайлович займається спортом. Він активно підтримує спортивний рух в колективах підприємств групи і навіть сам бере участь змаганнях – зокрема, грав у хокей на турнірі «Дніпротехсервіс».

Корпорація «Логос» – сьогодні має інтереси в цілому ряді напрямків бізнесу – від виноробства до індустрії розваг і девелопменту. «Перший український виноробний холдинг», один з лідерів алкогольного ринку України, відомий кожному українцю своїми ТМ «Таврія», ALeXX і «Інкерман».

       Структури «Логосу» займаються дистрибуцією скутерів і аквабайків відомих західних виробників і займають, за даними ЗМІ, більше 80% профільного українського ринку.

       Зі слів власника корпорації Валерія Шамотія, корпорація планує створити мережу spa-центрів – поряд з Дніпропетровськом та Києвом – також в Одесі, Москві, Єкатеринбурзі. Ще один модний напрям «Логосу» - мережа бутиків «Сouture».

       Сьогодні «Логос» активно працює в сфері девелопменту. У минулому році корпорація відкрила на лівому березі Дніпропетровська торгово-розважальний комплекс «Вавилон». Як відзначає керівник «Логосу», корпорація вже реалізувала чотири будівельних проекти, ще 20 знаходяться в процесі реалізації.

3.7. Найбільші підприємства регіону

1. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Адреса підприємства: 50095, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1.

2. ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського»

Адреса підприємства: 51902, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б.

3. ПАТ «Євраз – Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського».

Адреса підприємства: 49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 3.

4. ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод».

Адреса підприємства: 49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столетова, 21.

5. ВАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод».

Адреса підприємства: 51200, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 115.

6. ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб».

Адреса підприємства: 53201, м. Нікополь, пр. Трубників, 56.

7. ПАТ «Дніпропетровський трубний завод».

Адреса підприємства: 49068, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 31.

8. ПАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну».

Адреса підприємства: 49023, м. Дніпропетровськ, вул. Комінтерну, 7.

9. ПрАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн».

Адреса підприємства: 53201, м. Нікополь, пр. Трубників, 56.

3.8.Містоутворюючі підприємства

• ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»,
• ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»,
• ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (Східний ГЗК),
• ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського»,
• Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат (ВАТ “МАРГАНЕЦЬКИЙ ГЗК”).

1. Політична ситуація

       Шість партій визнано лідерами на виборах за партійними списками — ПП «Партія регіонів», ВО «Батьківщина», ПП «Сильна Україна», ПП «Фронт Змін», ПП «Комуністична партія України», ПП «Україна майбутнього». Представники «Народної партії» перемогли у трьох мажоритарних округах з 60.

За результатами виборів по багатомандатному та одномандатним округам 78 місць із загальної кількості 120 отримала ПП «Партія регіонів», 13 – «Сильна Україна», по 8 місць – «Батьківщина» та «Фронт Змін», 6 – КПУ, 4 місця – «Україна майбутнього», 3 – «Народна партія».

       У виборах 31 жовтня в Дніпропетровську взяли участь 300 тис. 167 виборців. Проти всіх проголосували 31 тис. 188 виборців. 9 тис. 397 бюлетенів визнано недійсними.

Рейтинг партій за оцінкою впливовості в регіоні:

1. ПП «Партія регіонів»
2. ВО «Батьківщина»
3. ПП «Фронт Змін»
4. ПП «Комуністична партія України»
5. ПП « Свобода»
6. ПП «Україна вперед»
7. ПП «Європейська партія»
8. ПП «Соціалістична партія України»

Склад Дніпропетровської обласної ради:

1. ПП «Партія регіонів» — керівник Романенко М. В.
2. ВО «Батьківщина» — керівник Курячий М. П.
3. ПП «Фронт Змін» — Павелко А. В.
4. ПП «Комуністична партія України» — Воробйов С. Г.
5. ПП «Україна Майбутнього» — Жуков С. В.
6. Позафракційні депутати: Васильєв Б. Ю., Щербатов Д. О., Гетьман В. А., Галаган О. В., Явтушенко В. О., Бочарнікова О. В.

4.8.  Депутатський корпус за фракціями

Фракція ПП «Партія регіонів»:

1. Адамський Анатолій Павлович
2. Антіпов Валентин Миколайович
3. Антонов Андрій В'ячеславович
4. Бардадим Василь Григорович
5. Барсук Олександр Михайлович
6. Безуглий Павло Георгійович
7. Бондаренко Віктор Олександрович
8. Дмитро Васильович
9. Бузяков Рінат Муратович
10. Булатецький Михайло Борисович
11. Бутківський Віктор Володимирович
12. Вілкул Олександр Юрійович
13. Воронов Сергій Петрович
14. Герасимчук Олександр Миколайович
15. Головко Віталій Миколайович
16. Гончаренко Наталя Вікторівна
17. Гордієнко Олександр Володимирович
18. Грицишин Ігор Ярославович
19. Грищук Ігор Анатолійович
20. Дегтяренко Сергій Михайлович
21. Довгань Петро Васильович
22. Дудка Анатолій Свиридович
23. Жила Павло Броніславович
24. Задорожний Вячеслав Казимирович
25. Захорольський Олег Іванович
26. Книга Тетяна Василівна
27. Ковальський Роман Степанович
28. Коваль Юрій Анатолійович
29. Козаченко Андрій Васильович
30. Колєсніков Дмитро Валерійович
31. Коновалов Юрій Вікторович
32. Короленко Михайло Костянтинович
33. Коцаренко Савелій Лук’янович
34. Кучер Лідія Василівна
35. Лазарєв Володимир Анатолійович
36. Лазніков Олександр Михайлович
37. Лапшина Ольга Геннадіївна
38. Левіцький Андрій Павлович
39. Любоненко Юрій Вікторович
40. Маловічко Сергій Васильович
41. Малоок Олег Володимирович
42. Мартовицький Артур Володимирович
43. Масяйкін Герман Іванович
44. Миронов Олег Анатолійович
45. Момот Олександр Iванович
46. Мороз Тетяна Володимирівна
47. Мухтаров Фахраддін Аладдін-огли
48. Науменко Віктор Олексійович
49. Ніколаєв Олександр Іванович
50. Орлов Сергій Олександрович
51. Павлов Костянтин Юрійович
52. Павлов Володимир Олексійович
53. Парубець Олександр Іванович
54. Письменний Микола Григорович
55. Пікалова Зінаїда Іванівна
56. Полєйко Тетяна Іллівна
57. Поліщук Сергій Георгійович
58. Пустова Марія Іванівна
59. Пустовий Сергій Володимирович
60. Разгоняєв Михайло Васильович
61. Риженко Сергій Анатолійович
62. Рожко Микола Миколайович
63. Романов Микола Іванович
64. Рудь Олександр Гаврилович
65. Сергєєв Вячеслав Сергійович
66. Скорук Анатолій Володимирович
67. Солошенко Кирило Миколайович
68. Темник Геннадій Павлович
69. Тертишна Олена Анатоліївна
70. Удод Євген Григорович
71. Філімонова Галина Федорівна
72. Фоменко Олександр Валерійович
73. Храмцов Валерій Леонідович
74. Царьов Михайло Анатолійович
75. Цебенко Микола Миколайович
76. Циркін Ігор Маркович
77. Чанглі Валентин Іванович
78. Черватюк Віктор Григорович
79. Чепурко Володимир Володимирович
80. Чиркова Олена Василівна
81. Шевченко Станіслав Миколайович
82. Шибко Валерій Миколайович
83. Шиман Леонід Миколайович
84. Шинкаренко Сергій Вікторович
85. Шинкевич Віктор Геннадійович
86. Шипко Андрій Федорович
87. Шпилька Андрій Михайлович
88. Штишенко Людмила Анатоліївна
89. Юнак Сергій Іванович
90. Ярмолюк Іван Савич
91. Яцуба Володимир Григорович

Фракція Політичної партії «Сильна Україна»:

1. Гусак Андрій Олександрович
2. Іцковський Владислав Валентинович
3. Іщенко Микола Іванович
4. Клименко Анатолій Володимирович
5. Мазур Сергій Валерійович
6. Марков Олексій Михайлович
7. Пономарчук Микола Савелійович
8. Рєзнік Сергій Олександрович
9. Сосєдка-Мішалова Олена Віліївна
10. Тігіпко Сергій Леонідович
11. Ткачман Федір Михайлович
12. Токарєв Семен Іванович

Фракція «Комуністичної партії України»:

1. Бондаренко Андрій Степанович
2. Відякіна Катерина Володимирівна
3. Дацько Тетяна Федорівна
4. Дегтяр Володимир Миколайович
5. Леонов Олег Віталійович
6. Огородник Ігор Стефанович
7. Осетров Юрій Миколайович
8. Перьков Петро Георгійович
9. Полторащенко Сергій Петрович
10. Тимошенко Володимир Іванович
11. Шевченко Василь Кирилович

Фракція «Батьківщина»:

1. Вербас Віталій Володимирович
2. Горб Володимир Андрійович
3. Кривошеєва Тетяна Ремівна
4. Кришин Олег Юрійович
5. Міщенко Віктор Іванович
6. Падалко Людмила Іванівна
7. Радіонов Микола Олексійович
8. Ульяхіна Антоніна Миколаївна
9. Шабанов Олександр Петрович

Фракція «Фронт Змін»:

1. Дзензерський Віктор Олександрович
2. Жаботинський Андрій Вікторович
3. Майстренко Олександр Володимирович
4. Плеханов Дмитро Олександрович
5. Пригунов Гліб Олександрович
6. Романов Владислав Євгенійович
7. Рубан Інна Іванівна

Фракція «Україна Майбутнього»:

1. Дубінін Олександр Іванович
2. Кравченко Павло Олександрович
3. Куцін Володимир Семенович
4. Фельдман Олександр Ісаакович

Фракція Народної партії:

1. Геккієв Артур Долхатович
2. Козак Юрій Іванович
3. Любович Олександр Андронович

Фракція Всеукраїнського об’єднання «Громада»:

1. Гудожник Леонід Васильович
2. Лазаренко Іван Іванович

Партії, які активізували свою роботу протягом останніх 3 місяців

Останнім часом на Дніпропетровщині виявили активність  Партія Регіонів, Соціалістична партія, «Свобода», КПУ, «Фронт змін», «Батьківщина».

            Форми активності партій найбільш характерні для області

Правляча Партія регіонів організовує різноманітні заходи: Річниця визволення від фашистів, 80-річчя утворення Дніпропетровської області, свято Масляної, День захисника Вітчизни, Міжнародний жіночий день, День сміху, проведення загальнообласного суботника, розсилання поштових карток з привітаннями з Восьмим березням та 23 лютим мешканців області Головою Дніпропетровської державної обласної адміністрації та Головою ДОО Партії регіонів в одній особі О.Вілкулом та Ігорем Циркіним, депутатом облради  від Партії Регіонів.

Соціалістична партія проводила зустрічі виборців з Валентиною Семенюк, утворила громадські приймальні в найбільших містах області, де надаються послуги з юридичних консультацій та працевлаштування, приймає в партію нових членів.

Партія «Свобода» проводить марші на честь національних героїв та влаштовує пікети з критикою дій влади. Один з пікетів відбувся 5 березня під стінами Дніпропетровської облдержадміністрації, де свободівці вимагали відставки міського голови Павлограда І.Метелиці.

На початку квітня найбільші міста області відвідав лідер «Свободи» Олег Тягнибок.

Партія  «Фронт змін» в містах області відкрила громадські приймальні та оголосила графік прийому громадян.

Лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко 5 квітня зустрівся із студентами ДНУ ім. О. Гончара.

В Дніпропетровську партія «Батьківщина» провела акцію протесту  проти закриття газети «Лица». Депутат Верховної Ради, заступник голови партії ВО «Батьківщина» Іван Кириленко наприкінці березня приїздив до Дніпропетровської області, відвідав засідання міськради у Кривому Розі. Перебуваючи в області протягом двох днів, І.Кириленко зустрівся з партактивом, лідерами політичних партій та громадських організацій, які узгодили об’єднання опозиційних політичних сил. Візит нардепа завершився виступом на брифінгу об’єднаної опозиції Дніпропетровщини.

Лідер партії „Удар” Віталій Кличко разом з братом Володимиром в березні відвідали Дніпропетровщину (в рамках презентації книги „Кличко” Себастьяна Денхарда). В Дніпродзержинську побували на відкритті спортивної школи, в Дніпропетровську провели прес-конференцію та зустрілися зі студентами ДНУ, у Павлограді  теж провели зустріч з активом партії та студентами.

Імена осіб, які публічно оголосили про свої наміри балотуватись в мажоритарному виборчому окрузі, також імена політиків, які розпочали активну передвиборчу кампанію в окрузі, замовчуючи про намір балотуватись в мажоритарному окрузі. Округи, в яких будуть балотуватись відомі політики

Попри те, що ніхто з кандидатів публічно не оголосив про свої наміри балотуватись в мажоритарному виборчому окрузі, є політики, що розпочали активну кампанію. Так, жінки до 8 Березня отримали листівки з привітаннями  в Кіровському та Красногвардійському районах Дніпропетровська від першого заступника міського голови Ігоря Циркіна. Голова облдержадміністрації Олександр Вілкул надіслав такі ж листівки всім жінкам області.

Заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації і голова Дніпропетровської міської організації Партії регіонів Іван Ступак розпочав свою виборчу кампанію більш ніж за рік до виборів. Школи Бабушкинського і Жовтневого районів Дніпропетровська було обклеєно великими й маленькими зображеннями чиновника: на дошках оголошень у кожному класі були слова вітання. По області розміщенні бігборди з привітанням з Паскою від І.Ступака.

Депутат криворізької міської ради від ПР Юрій Бобченко, голова профспілки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» організовує акції протесту трудового колективу підприємства проти політики власника підприємства.

 4-5 квітня в область приїздив народний депутат України, голова  Радикальної партії Олег Ляшко, він виступив на прес-конференції у Дніпропетровську та в ефірі державного телерадіооб’єднання «Криворіжжя».

КПУ також розмістила свою зовнішню агітацію – Робітник на фоні гасел «Фабрики – робітникам».

Агітаційна кампанія до початку виборчого процесу. Зовнішні прояви початку передвиборчої кампанії в області та політики, які найбільше представлені в сегменті зовнішньої політичної реклами

В Кривому Розі на  білбордах присутні: перший заступник міського голови Кривого Рогу голова Криворізької міської організації Партії регіонів Костянтин Павлов, народний депутат України Наталія Королевська, нардеп Дмитро Вітвицький.

Збільшення протягом останніх 3 місяців кількості публікаці     й у місцевих ЗМІ та створення спецпректів

За останні 3 місяці в місцевих ЗМІ кількість публікацій про діяльність партій та окремих політиків збільшилась. Перш за все це пов’язано із активізацією самих партій та політиків. Прикметно, що офіційні ЗМІ займаються в основному рекламою ПР, приватні чи опозиційні видання (напр. дніпропетровські «Лица») публікують інформаційні статті переважно про опозиційні партії, беруть  інтерв’ю в заїзжих лідерів-опозиціонерів (О.Тягнибока, О.Ляшка, В.Кличка ).

Наявність випадків підкупу виборців та створених напередодні виборів благодійних фондів кандидатами в депутати

У березні регіонали в особі заступника голови облдержадміністрації Іван Ступак роздавали мешканцям Дніпропетровська медичні препарати.

На зустрічах кандидата в народні депутати мешканці Дніпропетровська отримували іменний чохол з Великою Ведмедицею та Умкою, з 10 упаковками різних пігулок вартістю близько 15 гривень.

Прояви початку агітаційної кампанії в області

На розі вулиць Ілліча і Героїв Сталінграду біля збудованого нещодавно за бюджетні кошти дитячого майданчика вивішено табличку з іменами голови облдержадміністрації О.Вілкула та його заступника І.Ступака.

У Кривому Розі Олег Ляшко в одній з кав’ярень поперекидав ігрові автомати й вимагав викликати міліцію для недопущення відновлення в цьому закладі забороненого азартного бізнесу.

Представники «Батьківщини» і «Свободи», готуючись до масових протестів, провели змагання на швидкість встановлення наметів.

Представники КПУ (жіночки похилого віку) регулярно роздають газети в людних містах окремих мікрорайонів, в основному, де мешкають переважно небагаті громадяни.

Участь у політичній виборчій кампанії чиновників. Випадки використання посадовими особами місцевих органів влади своїх повноважень, з метою розгортання агітації за потенційних кандидатів чи партії

Особливістю Дніпропетровщини є те, що вся влада сконцентрована в руках одної політичної сили – Партії регіонів. Якось особливо активізовувати свою діяльність партія потреби немає, бо завжди є активною. Ще під час місцевих виборів керівники всіх рангів добровільно-примусово влилися до лав регіоналів. Між владою і Партією Регіонів можна поставити знак рівності. Будь-який захід чи подія, що проходять під патронатом голови облдержадміністрації, голови обласної організації Партії Регіонів Олександра Вілкула, оформлюється біло-голубими прапорами і кульками. Так сталося й при відкритті в області перинатальних центрів, і на святкуванні річниці визволення міст області від фашистів, і під час проведення загальнообласного суботника, відкриття об’їзної дороги (з Криворізької траси до Запоріжжя, 18 км).

Також в ЗМІ проходила інформація, що батьки школярів отримували від вчителів агітацію за голову дніпропетровського осередку Партії регіонів, заступника голови облдержадміністрації Івана Ступака просто на дитячих ялинках, а працівники ЖЕКів розносили рекламну поліграфію кандидата по квартирах городян.

Конфлікти пов’язані із майбутньою виборчою кампанією. Наявність політичних конфліктів, пов’язаних із майбутньою виборчою кампанією: політичні скандали, одіозні представники місцевих політичних партій

Напередодні виборчої кампанії в області не обійшлося без конфліктів. У березні заступника голови облради Вікторію Шилову виключили з Фракції ПР в облраді, а також з партії . Причиною виключення, за словами представників облорганізації Партії регіонів, стало використання депутатом Шиловою адміністративного тиску при вирішенні особистих питань. Також її звинувачують в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі та порушенні етики партії. За словами самої В. Шилової, причиною її звільнення є зовсім не заявлені аргументи, а, швидше за все, її публічна критика медичної реформи, а також викриття чиновників регіону в привласненні ними держмайна в особливо великих розмірах.

Бізнесові конфлікти пов’язані із майбутньою виборчою кампанією

Одним з гучних бізнесових конфліктів стало вбивство Геннадія Аксельрода, котрий співпрацював з фінансово-промисловою групою «Приват». 14 квітня відомого бізнесмена було розстріляно біля власного помешкання. Цей випадок став кульмінацією двох замахів, організованих з інтервалом у два роки. Враховуючи, що «Приват» у Дніпропетровській області є найпотужнішим серед інших конкурентів бізнесу Р. Ахметова, і ймовірним «спонсором» опозиційних сил, можна припустити, що цей конфлікт пов’язаний з майбутньою виборчою кампанією.

Бізнесові конфлікти пов’язані із майбутньою виборчою кампанією

Дніпропетровщині має місце тиск на кандидата з боку силових органів. Так, 17 лютого 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська виніс вирок колишньому міському голові м. Новомосковська Віктора Литвищенка, і призначив ув’язнити його на 5 років. Сам Литвищенко вважає, що заарештований через небажання вступати до провладної Партії регіонів. Перший раз екс-мера заарештовано 21 вересня 2010 року – саме перед місцевими виборами.

Факти перешкоджання політичній діяльності окремих партій чи політиків: пошкодження реклами, поширення неправдивих відомостей, провокації стосовно кандидатів

Одним з випадків перешкоджання політичній діяльності в інтерв’ю «Домашней газете» повідомив О. Тягнибок. Він заявив, що, під час візиту до Марганця, йому не надали зали, через що довелося виступати просто на вулиці.

Таб.

В обласній раді 65,71 % депутатів є представниками «Партії регіонів», 8,75 % – «Сильної України», 7,85 % – «Комуністичній партії України», 6,42 % – ВО «Батьківщина», 5 % – «Фронту змін», 2,85 % – «Україні майбутнього» та 2,5 % і 1,42 % – «Народній партії» та ВО «Громада» відповідно. Серед членів Президії Дніпропетровської обласної ради найбільше представників ПП «Партія регіонів» – 14 осіб. По одному представнику від фракцій «Комуністична партія України», «Фронт змін», «Україна майбутнього», ВО «Громада», «Народна партія»; по два – від фракції «Сильна Україна» та ВО «Батьківщина».

       Аналіз належності керівників органів виконавчої влади і місцевого самоврядування дозволяє зробити висновок щодо заангажованості більшості посадових осіб регіональної влади.

Таб. Партійна карта

Більшість виборців східного, центрального та південного регіонів України проголосували за ПП «Партія регіонів». У Дніпропетровській області за регіоналів в якості представників місцевої влади проголосувало 43,3 % населення регіону. Цей результат є більшим, аніж результат президентських виборів цього ж року, який становив в Дніпропетровщині 42 %.

Представники ВО «Батьківщина» в Дніпропетровському регіоні набрали 11,9 %, а ПП «Сильна Україна» – 11,3 %.

Перемога ПП «Партія регіонів» на місцевих виборах дала змогу Президенту  України  Віктору Януковичу встановити контроль також і над місцевими органами влади. Головний висновок виборів до місцевої влади в Україні – це кардинальна зміна політичної карти держави. Самі представники «Партії регіонів» переконані в тому, що перемогу здобули завдяки встановленню стабільності та реформам з модернізації України.

В цілому партії коаліції, а саме: «Партія регіонів», «Комуністична партія України»,

«Сильна Україна», «Народна партія» та «Соціалістична партія України»  – отримали 49,9 %. Цей показник є набагато більшим, ніж показник всієї опозиції.

Рекордно низьким був результат ВО «Батьківщина». В останні 5 років менше, ніж 20 % ні Блок Юлії Тимошеко, ні сама Юлія Тимошенко на виборах не набирали. Один з лідерів  «Єдиного центру» Вадим Карасьов вважає, що низький результат  «Батьківщини» разом з високим процентом голосів, відданих «проти всіх» та за інші дрібні партії, свідчить про те, що в країні є запит на альтернативу ПП «Партія регіонів», проте не в образі Юлії Тимошенко.

Найбільшу кількість осередків (обласних, районних в області та міських) мали ПП «Партія регіонів», ВО «Батьківщина» та «Комуністична партія України». Розгалуженість осередків даних політичних партій покривала всі найзначніші адміністративні об’єкти регіону.

 Найбільша кількість обраних в обласну, районні та міські ради виявилися «Партія регіонів» (1033 депутатів), зі значним відривом, незважаючи на активну виборчу кампанію – ВО «Батьківщина» (136 депутатів).
Таб. Партійність керівників органів влади

«Партія регіонів» мала намір побудови вертикалі державної  влади: президент, уряд, голови обладміністрації та міськадміністрації. За основу взята пом’якшена російська модель державного управління. Більшість виборців бажають того самого  – щоб одна сила взяла політичну владу та несла відповідальність за те, що коїться в країні.

Домінування представників однієї політичної сили, а саме «Партії регіонів» значно спростили діалог між верхніми щаблями державної влади та владою на місцях.

Так, Президент України Віктор Янукович проводить активну взаємодію та підтримку регіональної політики, яку представляють суто представники правлячої партії: Вілкул Олександр Юрійович (Голова ОДА) та Удод Євген Григорович (Голова облради).

Напередодні місцевих виборів України 2012 року діяльність керівників області активізувалась, чому сприяла підтримка, як у питаннях законодавчої підтримки, так й у плані фінансування проектів. Проведений ряд заходів благодійного характеру, запущені проекти підтримки та розвитку культурної, освітньої та медичної сфер. Запущений ряд пілотних проектів у сфері інфраструктури, медицини та енергомодернізації . Втілення всіх цих проектів при опозиційності владної верхівки владі на місцях було б значно ускладнено.

Таб. Депутати Верховної Ради України від області

Глазунов Сергій Миколайович – Перший заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України.

Лобіює інтереси промисловості регіону, завдяки чому Північний комбінат занесено до європейського реєстру компаній, які динамічно розвиваються, і нагороджено премією Євромаркету. Нагороджений відзнакою виконкому міськради – нагрудним знаком «За заслуги перед містом» та орденом Української православної церкви преподобного Нестора-Літописця. Отримав звання «Заслужений працівник промисловості України».

Шпенов Дмитро Юрійович займає активну громадську позицію. Був одним з депутатів Криворізької міської ради за списками «Партії регіонів». Дмитро Шпенов працює помічником-консультантом на громадських засадах народного депутата V скликання Олександра Вілкула.

Напередодні регіональної виборчої кампанії наніс візит разом з головою Дніпропетровської облдержадміністрації у місто Кривий ріг, де прийняли участь у акції з озеленення міста.

Олійник Святослав Васильович є засновником діючого благодійного фонду «Культурна столиця», який сприяє розвитку сучасної української молодіжної культури на теренах міста.

5. ЗМІ Дніпропетровської області

По області:

Поширеними є суспільно-інформаційні видання: «Вперед», Зоря (щоденне видання тиражем 39850 екз.), «Мечта» (тираж 46000 екз.), «Вісті Придніпров'я» ті інші.

Газета «ТелеМост» – інформаційно-рекламне щотижневе видання, тираж           59 000 экз.

«Пресс-биржа» – Ділове, рекламно-інформаційне видання. Поширення загальнодержавне, Дніпропетровська область. Тираж: 54000 екз.

«Вісті Придніпров'я» – виходить тиражем 65 000 екз. Читацька аудиторія: 75% – в містах області (Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Павлоград, Жовті Води, Новомосковськ, Нікополь, Марганець, Орджонікидзе, Верхньодніпровськ, Першотравенськ), 25% – в сільських населених пунктах.

У місті Дніпропетровськ:

У Дніпропетровську друкується більше 45 різних газет і журналів . Серед суспільно-політичних видань відомі: «Событие», «Горожанин», «Днепровская правда», «Комсомольская правда – Днепропетровск», «Газета по-днепровски»(тираж 68 300 екз), «Наше місто», «Лица», «Популярная газета», «Левый берег» (Дніпропетровськ), а також одна з найстаріших і масових газет регіону – «Днепр Вечерний»; Щомісячна газета для сімейного читання «Золотий фонд України»; найбільш популярне інформаційно-розважальне видання – це тижневик «Теленеделя», відомі рекламно-інформаційні видання: «Днепровская неделя», «Авізо», «Бесплатно всегда»(тираж 50 000 екз.) та «СтройПрайс».

«Днепр Вечерний» – одна з найбільш популярних газет регіону. Випускається з 1933 року, має сучасний дизайн и найширшу читацьку аудиторію. Виходить чотири рази на тиждень, тиражем біля 60 тис. екз.

Телебачення

• 11 Канал
• 23 канал – СТБ Дніпро
• 34 канал – державний регіональний телеканал
• 51 канал
• 27 канал
• ІРТ
• Приват ТВ
• ТЕТ

Радіо

В Дніпропетровську віщає 22 FM-станції (серед яких Радіо Алла, Русское радио, Авторадіо, Радіо Шансон, Європа плюс, MFM, Наше радіо, Ера FM та інші).

У місті Кривий Ріг

Серед печатних видань Кривого Рогу можна виділити суспільно-інформаційні та рекламно-інформаційні видання: «Червоний гірник», «Домашняя газета», «Сільське Криворіжжя»,  «Вечер», «Вечерняя Горсправка», «Промінь Просвіти», «Вестник Кривбасса», «Коммунист Кривбасса»,«Наш век», «Шахтар Кривбасу», «Звезда 4», «Удача»,  «Пульс», «Навігатор»,«Скрудж».

Найбільш значущими з яких є:

• «Удача» – рекламно-інформаційна газета. Виходить тиражем 80 000 екз. на тиждень
• «Червоний гірник» – суспільно-інформаційна газета. Періодичність: двічі на тиждень. Тираж - 29200 примірників.
• Газета «Сільське Криворіжжя» – суспільно-інформаційне видання. Засновниками та видавцями газети є Криворізька районна держадміністрація та Криворізька районна рада Дніпропетровської області. Газета виходить українською мовою двічі на тиждень. Газета «Сільське Криворіжжя» може друкувати матеріали в порядку обговорення, не розділяючи при цьому точки зору автора. Тираж: 12000 примірників.
• «Вестник Кривбасса» («ВЕК. Вестник Кривбасса») — найвпливовіший криворізький громадсько-політичний тижневик.
• «Звезда 4» – найбільш популярна в місті газета оголошень.

Місцеві телерадіокомпанії:

• ТРК «Криворіжжя»
• Муніципальна ТРК «Рудана»

Радіостанції

В місті на FM-частотах віщають 13 радіостанцій, серед яких Радіо «Мелодія», Авторадіо, Люкс FM , Радіо «Шансон», Стильне радіо «Перець FM», Наше радіо, Радіо «Алла», Радіо «Ера», Хіт FM та інші.

Також на УКХ-частотах віщають Третій канал(«Культура») та Перший канал національного радіо Украіни.

У місті Орджонікідзе

«Козацька вежа» – суспільно-інформаційне видання, найпоширеніший міський щотижневик, заснований у 1992 р. Орджонікідзевською міською радою. Тираж: 3200 екз.

У місті Дніпродзержинськ:

Видається 10 газет. Найбільші з них – «Событие», «Знамя Дзержинки» (газета металургійного комбінату), «Відомості Дніпродзержинської міської ради», "Вогонь Прометея" (газета технічного університету).

Місцеві телерадіокомпанії:

• Міський комерційний телевізійний канал – Автор ТВ (41-й канал)
• Телекомпанія «Міська інформаційна служба»
• Радіо «МіКомп» (104,4 FM)

5. Електоральна інформація

Кількість виборців в Дніпропетровській області станом на 31.03.2012р. –2714659 осіб.

Найбільша кількість виборців по районам:

Дніпропетровський р-н – 67012,

Новомосковський р-н     – 60176,

Апостолівський р-н        – 48868,

Верхньодніпровський р-н – 41853.

Найменша кількість виборців по районам:

Межівський р-н   – 18986,

Юр’ївський р-н – 10807.

Найбільша кількість виборців по містах:

м. Дніпропетровськ – 822786 осіб,

м. Кривий Ріг – 543413,

м. Дніпродзержинськ – 199691,

м. Нікополь – 109055.

Найменша кількість виборців по містах:

м. Вільногірськ – 18316,

м. Першотравенськ – 21211,

м. Тернівка – 22198.

Під час виборів Президента України 2010 року було відмічено явку на виборчі дільниці області на рівні 60-63 %.

8. Суспільне життя

8.1.Найчисельніші та найбільш впливові релігійні організації

Серед найбільш впливових релігійних організацій Дніпропетровської області лідером є Дніпропетровська єпархія Української Православної Церкви на чолі з митрополитом Дніпропетровським та Павлоградським Іренеєм. Дана релігійна організація є домінуючою та активно взаємодіє з владними органами регіону.

В міських центрах області також домінуючою є Українська Православна Церков. У Кривому Розі та Нікополі це – Криворізька єпархія Української Православної Церкви на чолі з архієпископом Криворізьким та Нікопольським Ефремою. У Дніпродзержинську та Царичанську – Дніпродзержинська єпархія по благословенню єпископа Дніпродзержинського та Царичанського Володимира. Кожна з них активно співпрацює з представниками владних структур.

Як альтернатива владним релігійним організаціям досить широкого розповсюдження набули єврейські общини регіону.  У Дніпропетровську це – Єврейська община Дніпропетровську, яка веде досить активну громадську діяльність (культурні, релігійні, благодійні та освітні заходи). Єврейські общини є і у Кривому Розі, Нікополі та Дніпродзержинську.

8.2.  Консультативно-дорадчі органи

Регіональний інформаційно-ресурсний центр розвитку громад «Громади Дніпропетровщини» – спеціальний науково-методичний та консультативно-дорадчий орган, який утворюється при Дніпропетровській обласній асоціації органів місцевого самоврядування її Координаційною радою  (далі – Центр, скорочено – РІРЦ).

До складу  Центру  входять  працівники  Виконавчої  дирекції Дніпропетровської обласної асоціації органів місцевого самоврядування та інші фахівці, залучені для виконання завдань щодо реалізації обласною асоціацією статутних повноважень.

Очолює Центр начальник, який призначається Координаційною радою.

Начальник Центру працює на громадських засадах.

Начальник Центру  підпорядковується Голові обласної асоціації і виконує його завдання.

Відповідальність за забезпечення начальника та працівників Центру необхідними умовами для реалізації ними своїх повноважень покладається на Виконавчу дирекцію асоціації.

Матеріально-технічне забезпечення та фінансування заходів Центру здійснюється за рахунок коштів відповідних програм місцевих рад, грантів, внесків благодійних організацій та благодійників, спонсорів, юридичних і фізичних осіб, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Центр у своїй діяльності керується: Конституцією України,  законами України, статутом Дніпропетровської обласної асоціації органів місцевого самоврядування та цим Положенням.

Експертна група з питань розробки соціальних проектів у територіальних громадах Дніпропетровщини – спеціальне науково-методичне та консультативно-дорадче громадське об’єднання фахівців, яке утворюється при Дніпропетровській обласній асоціації органів місцевого самоврядування її Координаційною радою  (далі – Група).

До складу Групи  входять експерти, які підбираються її керівником та працюють згідно з угодами на виконання робіт з Виконавчою дирекцією.        

Очолює Групу керівник, який призначається Координаційною радою.

Керівник Групи може співпрацювати  з Асоціацією згідно з Угодами, укладеними Виконавчою дирекцією на виконання відповідних робіт із вирішення соціальних проблем територіальних громад.

Керівник Групи підпорядковується Голові обласної асоціації і виконує його завдання. Дає відповідні доручення експертам, організовує та контролює їх роботу з питань підготовки проектів розвитку територій та вирішення соціальних проблем громад Дніпропетровщини.

Відповідальність за забезпечення Групи необхідними умовами для виконання  ними  своїх  завдань покладається на Виконавчу дирекцію асоціації.

Група у своїй діяльності керується: Конституцією України, законами України, Статутом Дніпропетровської обласної асоціації органів місцевого самоврядування та цим Положенням.

8.3.  Найактивніші суспільно-політичні громадські організації регіону

Серед громадських організацій, що здійснюють аналіз, моніторинг та спостереження за виборами в Дніпропетровському регіоні ГО «ОПОРА», Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України».

25 лютого в Дніпропетровську був створена обласна координаційна рада «ЧЕСНО» та обрані два співкоординатора: Галина Кучеренко (громадська організація «Народний контроль») та Костянтин Шамаханов (громадська організація «Молода Україні ХХІ»).

Про це на прес-конференції повідомили члени столичного координаційної ради «ЧЕСНО» Олексій Кляшторний (профспілка «Народна солідарність») і Олег Рибачук (громадська організація «Центр UA»).

 «Що являє собою група «ЧЕСНО»? Це об'єднання активних громадян і громадських організацій. Ініціатива «ЧЕСНО» не спрямована на підтримку якогось конкретного кандидата або на підтримку якоїсь політичної партії. Місія руху – забезпечення нової якості української політики через активізацію громадян, фільтрування та недопущення проходження в парламент нового скликання недостойних людей, які не відповідають певним критеріям доброчесності », – заявив Олексій Кляшторний.

Співзасновники громадянського руху – 12 українських громадських організацій: Центр UA, Центр політичних досліджень і аналітики, Інтерньюз-Україна, Інститут масової інформації, Комітет виборців України, Інститут медіа права, Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, Фонд «Суспільність», «Холодноярська ініціатива», Всеукраїнська профспілка «Народна солідарність», Антирейдерський союз Україна, «Українська справа».

Активно діючих організацій громадського суспільства в Дніпропетровській області 79, а всього зареєстровано 868 неприбуткових організацій, з яких 303 благодійних фонди, 565 об’єднань громадян (за даними Дніпропетровського обласного управління юстиції).

Агророзвиток, фермерство

Асоціація захисту трудових і майнових прав селян та сільгосптоваровиробників.

Аналітична, дослідницька діяльність

Громадська організація «Асоціація аналітиків політики»,

Громадська організація «Дніпровський центр соціальних досліджень»,

Громадська організація «Союз споживачів»,

Громадська організація «Центр експертиз «Альтернатива»,

Громадська організація «Центр підтримки громадських і культурних ініціатив»,

Громадська організація «Центр сприяння розвитку місцевого самоврядування та громадських ініціатив «Третій сектор» та ін.

Бізнес та підприємництво

Благодійний фонд «Науково-технологічний парк»,

Громадська організація Дніпропетровський обласний союз промисловців і підприємців,

Громадська організація «Спілка Менеджерів» та ін.

Благодійництво

Благодійний фонд «Джерела майбутнього»,

Благодійний фонд «Науково-технологічний парк»,

Благодійний фонд «НОВА МАМА Міжнародна фундація»,

Благодійний фонд «Реабілітаційний центр наркозалежних «Віртус»,

Громадська організація «Союз Чорнобиль України» Дніпропетровської області,

Громадська організація «Товариство батьків дітей-інвалідів та повнолітніх інвалідів з дитинства «НАДІЯ» та ін.

Військово-патріотичне виховання

Дніпропетровська обласна організація Товариства сприяння обороні України

Нікопольська громадська організація "Вільне козацтво України"

Розвиток громадянського суспільства

Всеукраїнська Громадська Організація «Віче України»,

Громадська організація «Асоціація аналітиків політики»,

Громадська організація «Дніпровський центр соціальних досліджень» та ін.

Екологія

Громадська організація «Зелені Лікарі»,

Дніпропетровська обласна громадська організація «Відродження Дніпра»,

Дніпропетровський Естетико-Екологічний центр «Еріс» та ін.

Освіта

Дніпропетровський регіональний ресурсний центр з питань ВІЛ/СНІД на базі БФ «РЦН «Віртус»,

Всеукраїнська громадська організація «Українська ліга зі зв'язків із громадськістю», Дніпропетровське відділення Громадська організація «Асоціація аналітиків політики» та ін.

9. Джерела:

1. http://prosvita.at.ua/
2. http://batkivschina.dp.ua/
3. http://batkivschina.com/
4. http://www.ua.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.showSection&rgn_id=19&sc_id=4
5. http://www.megainfo.com.ua/region/dnepropetrovsk/
6. http://www.expert.ua/articles/25/0/1266/
7. http://www.dcz.gov.ua/dnp/control/uk/statdatacatalog/list
8. http://www.adm.dp.ua
9. http://arcelormittal.com.ua/index.php?id=10&pr=267&lang=ua
10. http://ordzhonikidze.org/index.php?option=com_content&view=article&id=130&Itemid=194
11. http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=5305
12. http://www.sta.gov.ua/control/
13. http://www.president.gov.ua/
14. http://www.mtu.gov.ua/uk/news.html
15. http://www.kmu.gov.ua/control/
16. http://frontzmin.ua/
17. http://frontzmin.ua/ua/party/regional-organization/dnipropetrovsk-region.html
18. http://www.kpu.ua/
19. http://dniprorada.gov.ua
20. http://www.unian.ua/news/405363-rezultati-viboriv-do-dnipropetrovskoji-miskradi.html
21. http://oblrada.dp.ua/
22. http://portal.rada.gov.ua/
23. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_2
24. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8
25. http://most-dnepr.info/news/stories/analytics/1980.htm
26. http://www.dts.dp.ua/about/index.php
27. http://www.drv.gov.ua/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_num_voters&pid100=12&pdt=1
28. http://www.cvk.gov.ua/
29. http://www.reestr2009.org.ua
30. http://eparhia.dp.ua/
31. http://www.eparhia.com.ua
32. http://eparchia.at.ua
33. http://djc.com.ua/
34. http://www.krjew.com/
35. http://www.opora.org.ua
36. http://www.obljust.dp.ua
37. http://adm.dp.gov.ua/OBLADM/Obldp.nsf/(DOCWEB)/4E8D4721F6F52004C2256FE4004E66A1?OpenDocument
38. http://dp.ric.ua/index.php?newsid=488785
39. http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/12217
40. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/dutp/2010_2/txts/10gvasdu.pdf