Моніторинг виборів

Освітня політика

Житлово-комунальна політика

Аналітика

Ефективне використання ресурсів

ДП1

(Інформація станом на 10 березня 2014 року)

1. Кадрові зміни серед керівників органів місцевої влади, їхня партійна приналежність

У Дніпропетровській області абсолютна більшість керівників органів місцевої влади є чинними членами ПАРТІЇ РЕГІОНІВ та не поспішають міняти свою партійну приналежність. Серед них – 22 голів районних державних адміністрацій; 22 голів районних рад; 7 голів та 4 виконуючих обов’язки голів міст обласного підпорядкування, 13 секретарів рад міст обласного підпорядкування (Див. табл. 1). Членом ПАРТІЇ РЕГІОНІВ залишається Голова ради Дніпропетровської області Є.В. Удод, який 24 лютого 2014 р. написав заяву про складання своїх повноважень, а на наступний день її відкликав.

Лише двоє високопосадовців – голови міст Дніпропетровськ та Новомосковськ, у лютому 2014 р. вийшли з лав ПАРТІЇ РЕГІОНІВ та наразі є безпартійними. Безпартійним також є новопризначений у березні 2014 р. голова Державної адміністрації Дніпропетровської області бізнесмен І.В. Коломойський.

 У містах Марганець і Нікополь депутатам районних рад вистачило голосів, щоб відсторонити своїх міських голів від виконання їхніх повноважень. Ще у двох містах – Жовтих Водах і Першотравенську, міські голови за власною ініціативою написали заяви про складання своїх повноважень. Наразі у зазначених чотирьох містах виконуючими обов’язки міських голів стали дійсні члени ПАРТІЇ РЕГІОНІВ. Характерно, що у низці випадків на сесіях міських рад для висловлення недовіри своїм міським головам забракло депутатських голосів (м. Кривий Ріг, м. Дніпродзержинськ).

2.  Зміна балансу політичних сил в області після подій Євромайдану

Після подій Євромайдану баланс політичних сил у Дніпропетровській області залишається практично незмінним. ПАРТІЯ РЕГІОНІВ, яка в результаті місцевих виборів 2010 р. та парламентських виборів 2012р. отримала максимальну підтримку населення, наразі продовжує бути найвпливовішою партією області з огляду на рівень представництва своїх членів серед керівництва органів місцевого самоврядування та державних адміністрацій.

Натомість, на рівні рад можна спостерігати певні процеси політичного переформатування. Так, на черговій 49 сесії Дніпропетровської міської ради було утворено 3 нові депутатські групи. Найбільшим депутатським об’єднанням із 57 депутатів стала група Народна довіра – «Наше місто», до якої увійшли представники фракцій «Демократи», ВО «Батьківщина» та позафракційні. Керівником групи обрано Е. Багдасаряна (ВО «Батьківщина»), заступником голови – К. Примакова (ВО «Демократи»). До «Єдиного Дніпропетровська» увійшло 10 депутатів, групу очолив В. Гетьман (ВО «Батьківщина»). Групу «Дніпро», до якої увійшли переважно члени ПАРТІЇ РЕГІОНІВ (33 особи), очолив О. Батюков. Подібні процеси спостерігаються і в інших містах – наприклад, 7 березня 2014 р.  на черговій сесії Дніпродзержинської міськради 37 депутатів вийшли із фракції «Регіони України», на базі якої створено депутатську групу «Єдність» з 16 депутатів.

3. Утворення нових громадських ініціатив і політичних сил

Протягом останніх трьох місяців у Дніпропетровській області з’явилися нові громадські ініціативи. Так, в Дніпропетровську створено громадські об’єднання «Дніпропетровський Євромайдан», «Правий сектор» (керівник – А. Денисенко), у Кривому Розі – «Євромайдан-Кривий Ріг», у Жовтих Водах – «Жовта сотня», «Громадський контроль». Прихильниці Євромайдану в Дніпропетровську створили жіночий рух «Сестринська сотня».

18 лютого представники політичних партій, громадських організацій та активісти Дніпропетровського Євромайдану (координатор – В. Романенко) на робочому засіданні створили Народну раду територіальної громади Дніпропетровська. Планується, що остання працюватиме  за юридичним напрямком, у сфері ЖКГ та контролю за використанням бюджетних коштів тощо. Окрім того, для охорони громадського порядку у місті було створено загони самооборони, які проводять спільні чергування разом з працівниками міліції.

2 березня 2014 р. в Дніпропетровську створено Національний штаб захисту регіону, який очолив керівник дніпропетровського осередку руху «Правий Сектор» А. Денисенко. До Штабу увійшли громадські та політичні сили області – «Правий Сектор», «Сестринська сотня», партії «Свобода», «УДАР», «Батьківщина» та інші організації, що виступили на підтримку Євромайдану. Робота штабу організована за прикладом Київського будинку профспілок: тут є самооборона, кухня, медичний підрозділ та інформаційний центр.

У свою чергу, 2 березня голова Дніпропетровської обласної ради Є. Удод на прес-конференції заявив, що на Дніпропетровщині створюється Єдиний координаційний центр громадського порядку і спокою. До складу центру увійдуть керівництво МВС, СБУ, прокуратури Дніпропетровської області, представники влади, громадських організацій та політичних партій регіону.

4. Ключові зміни у структурі правоохоронних органів (МВС, Прокуратура, СБУ) та судовій гілці влади станом на березень 2014 р.

У Дніпропетровській області було проведено низку кадрових змін у керівництві правоохоронних органів.

24 лютого 2014 р. було звільнено начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області генерал-лейтенанта міліції В.М. Бабенка, посаду якого обійняв полковник міліції Г.Г. Гогуадзе. Представники Дніпропетровського Євромайдану не схвалили це призначення через те, що на виборах 2010 р. до Дніпропетровської обласної ради Г.Г. Гогуадзе балотувався у депутати від ПАРТІЇ РЕГІОНІВ. Дніпропетровське міське управління ГУМВС очолив генерал-майор міліції В.А. Глуховеря. На початку березня 2014 р. керівник криворізької міліції С. Шматов подав у відставку, а його місце зайняв полковник А.О. Гречух. Новим  в.о. начальника СБУ Дніпропетровської області став Р. Семенов, який з жовтня 2010 р. по березень 2014 р. працював у службі зовнішньої розвідки України.

Новим прокурором  Дніпропетровської області у березні 2014 р. було призначено старшого радника юстиції  Р. Федика. Також нових прокурорів призначено у Бабушкінському та Кіровському районах 
м. Дніпропетровськ. Ці посади зайняли Л. Іванов та Ю. Юрченко відповідно.

14 березня 2014 р. у Дніпропетровську на базі розформованого «Беркуту» створено «Спеціальний батальйон міліції».

У судовій гілці влади змін не відбулося.

5. Позиціонування депутатів Верховної Ради України від області

Серед 17 мажоритарників від Дніпропетровщини, кожен з яких після свого обрання до парламенту увійшов до  фракції ПАРТІЇ РЕГІОНІВ,лише А.Ф. Шипко залишив фракцію і наприкінці лютого 2014 р. вступив до новоствореної депутатської групи «Економічний розвиток» (Див. табл. 2).

Депутат Л.Г. Сергієнко, виключений у жовтні 3013 р. з лав фракції «Батьківщини», у лютому 2014 р. приєднався до однієї з нових депутатських груп «Суверенна європейська Україна».

6. Місцеві політики чи народні депутати від регіону, що мають наміри балотуватися на посаду Президента України

Лідер руху «Правий сектор» Дмитро Ярош, який є уродженцем  м. Дніпродзержинськ, заявив, що буде балотуватися на посаду  Президента України.

7. Наявність у регіоні конфліктів (політичних, економічних, соціальних, військових), які можуть мати вплив на перебіг виборчої кампанії

В області триває конфлікт між активістами Євромайдану та місцевими чиновниками, масового оновлення складу яких не відбулося станом на березень 2014 р. Окрім того, має місце вираження сепаратистських настроїв у деякої частини населення міст Дніпропетровськ та Кривий Ріг. Так, наприклад, 9 березня 2014 р. в Дніпропетровську близько двох сотень мітингувальників вимагали проведення референдуму щодо питання приєднання України до Російської Федерації, а в Кривому Розі була спроба встановити  російський прапор на будівлі міської ради.

8.  Якою є структура медіа-ринку в області і як змінився інформаційний простір регіону після подій Євромайдану

Особливістю медіапростору в Дніпропетровській області було те, що державні та муніципальні ЗМІ перебували під контролем владних структур та вкрай незбалансовано подавали інформацію щодо останніх подій в країні. Можна стверджувати,  що після лютневих подій місцеві канали телебачення, радіомовлення, друковані ЗМІ під тиском прихильників Євромайдану почали міняти свою редакційну політику, зокрема надавати активістам Майдану ефірний час для представлення своїх позицій. Керівники місцевих ЗМІ не змінилися.

Важливою ініціативою нового керівництва облдержадміністрації у медійній сфері є виведення з державної власності обласної телерадіокомпанії – 51 каналу. Планується передання зазначеного каналу у громадську власність і створення на його основі громадського телебачення.

9. Зміни у структурах власності основних бізнес-груп регіону, наявність випадків перерозподілу власності, рейдерських атак тощо 

Структура власності бізнес-груп не змінилася. Основні власники фінансових активів Р. Ахметов, І. Коломойський та В. Пінчук продовжують контролювати найбільші виробничі ресурси в різних сферах господарства.

10. Випадки притягнення до відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, кримінальної) за вчинення правопорушень представниками місцевої владної еліти

11 березня 2014 р. прокуратура Дніпропетровської області відкрила кримінальне провадження щодо посадових осіб ДУ МВС в області, які спільно з посадовими особами Дніпропетровської облдержадміністрації 26 січня 2014 р. надали  в користування внутрішні приміщення адміністрації особам, котрі згодом вчинили напад на мітингувальників під час мирної акції протесту й завдали тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості більш як 30 особам. Дії посадовців-організаторів побиття кваліфіковано за ч.2 ст.365 Кримінального кодексу України (перевищення влади та службових повноважень).

11. Позиція місцевих політичних еліт щодо подій Євромайдану та позачергових президентських виборів

Місцева політична еліта, яка складається з представників ПАРТІЇ РЕГІОНІВ висловила запізніле засудження кровопролиття в м. Київ. Наразі депутати-мажоритарники від області не проявляють публічної активності та не коментують результати подій Євромайдану.