Моніторинг виборів

Освітня політика

Житлово-комунальна політика

Аналітика

Ефективне використання ресурсів

ДП1

Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію моніторингу за позачерговими виборами народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. До моніторингу залучено 213 довготермінових спостерігачів (по 1 на кожен одномандатний округ) та 2 000 короткотермінових, які братимуть участь у паралельному підрахунку голосів на основі статистично обґрунтованої вибірки для пропорційної частини виборчої системи. ОПОРА системно інформує суспільство про перебіг кампанії, дотримання чинного законодавства суб’єктами виборчого процесу, участь посадових осіб, дотримання міжнародних стандартів організації виборів усіма зацікавленими сторонами. Масштабне громадське спостереження має на меті попередити порушення протягом передвиборчої кампанії та унеможливити зловживання під час підрахунку голосів.

РЕЗЮМЕ

Позачергові вибори народних депутатів відбуваються на тлі зовнішньої військової агресії  з боку РФ та збройного протистояння з проросійськими бойовиками. Безпека учасників та організаторів виборів, невідворотність покарання за вчинення злочинів проти виборчих прав громадян, зменшення впливу позазаконних методів виборчої агітації залишається серед ключових викликів. Порівнюючи позачергові вибори 2014 року з черговими 2012, спостерігачі ОПОРИ відзначають зменшення впливу адміністративного ресурсу, значну конкурентність кампанії та прогрес у частині доступу до інформації громадян. Втім, на порядку денному залишається підкуп виборців та недобросовісна агітація.

Позитивним проривом у частині законодавчого регулювання стали зміни до Кримінального кодексу України, прийняті українським парламентом від 14 жовтня 2014 року. Більшість злочинів проти виборчих прав переведено докатегорії тяжких. Таким чином, незаконна агітація, підкуп виборців, застосування адміністративного ресурсу, перешкоджання роботі спостерігачів, незаконне голосування, порушення процедур, фальшування виборчої документації, пошкодження виборчих скриньок каратимуться відчималих штрафів до тюремного ув’язнення. Зважаючи на те, що Закон зворотної дії не має, покарання відповідно до нього стосуватимуться порушень, які зафіксовані починаючи з 23 жовтня. Втім, нові норми можуть значно покращити день голосування та стати превентивним засобом проти спроб фальсифікацій.

Попри оголошене «перемир’я», у низці районів Луганської та Донецької областейпродовжуються, хоча й з меншою інтенсивністю, збройні сутички з незаконними збройними формуваннями, що діють за підтримки армії Російської Федерації. Окупація Автономної Республіки Крим та низки територіальних одиниць Донецької та Луганської областей блокують можливість проведення парламентських виборів на всій території України. Спостерігачам ОПОРИ стало відомо, що на окремих територіях, зайнятих терористичними угрупуваннями, за даними сайту ЦВК, сформовано дільничні виборчі комісії. Залишається відкритим питанням, яким чином влада держави Україна зможе забезпечити голосування в цих районах.

ПРОМІЖНІ ПІДСУМКИ

• Агітаційна кампанії кандидатів є вкрай конкурентною та активною. Це пов’язано з невтручанням органів влади у виборчий процес та короткими строками кампанії, протягом якої учасники виборів ставлять собі за мету досягнути максимальних результатів.
• Спостерігачі ОПОРИ відзначають зменшення впливу адміністративного ресурсу на вибори порівняно з 2012 роком та відсутність системного втручання з боку посадових та службових осіб у виборчий процес.
• Структура порушень, до яких найчастіше вдаються кандидати та партії у 2014 року виглядає так: 1) порушення правил передвиборчої агітації (212 фактів), підкуп виборців (117), застосування адміністративного ресурсу (84), кримінальне втручання у виборчий процес (74), процедурні (13), порушення прав офіційних спостерігачів та журналістів (4). ЦВК протягом виборів працювала переважно злагоджено та відкрито. Одним з основних напрямків діяльності комісії, крім традиційних, стало вирішення питання організації голосування на прифронтових територіях в Донецькій та Луганській областях та забезпечення виборчих прав громадян. ЦВК спростила процедуру тимчасової зміни місця голосування для внутрішньо переміщених осіб, дала роз’яснення щодо відкриття виборчих фондів кандидатам, які балотуються на конфліктних територіях, порядку погашення виборчих бюлетенів, які не будуть передані до дня голосування на конфліктні округи Донбасу. З питань безпеки роботи ЦВК змінила адресу засідань  окремих окружних виборчих комісій (ВО № 45, 51, 53, 59, 104, 114).
• ЦВК протягом виборів працювала переважно злагоджено та відкрито. Одним з основних напрямків діяльності комісії, крім традиційних, стало вирішення питання організації голосування на прифронтових територіях в Донецькій та Луганській областях та забезпечення виборчих прав громадян. ЦВК спростила процедуру тимчасової зміни місця голосування для внутрішньо переміщених осіб, дала роз’яснення щодо відкриття виборчих фондів кандидатам, які балотуються на конфліктних територіях, порядку погашення виборчих бюлетенів, які не будуть передані до дня голосування на конфліктні округи Донбасу. З питань безпеки роботи ЦВК змінила адресу засідань  окремих окружних виборчих комісій (ВО № 45, 51, 53, 59, 104, 114).
• За період роботи ОВУ в їх складі відбулось 1 723 заміни і склад усіх ОВК оновився майже на 46 % із моменту утворення відповідних комісій. За підрахунками ОПОРИ, за період з 05.09.2014 р. до 22.10.2014 замінено[1]121 голову ОВК, 126 заступників голів ОВК, 127 секретарів (при кількості кожної категорії посад-213). Більш ніж на 80 % оновився склад ОВК Донецької та Луганської областей.
• Формування ДВК в цілому відбулось без суттєвих зловживань і з дотриманням строків. ОПОРА відзначає непублічність процесу утворення ДВК в тих округах Донеччини, які  тотально або частково контролюються незаконними формуваннями. ОПОРА додатково проаналізувала постанови ОВК № 41, 43, 44, 55, 56 про утворення ДВК в умовах, які практично унеможливлювали повноцінну реалізацію суб’єктами виборчого процесу (виборчі комісії, партії, кандидати, офіційні спостерігачі) своїх прав та повноважень. Зокрема, офіційні копії постанов ОВК № 41, 44, 55, які оприлюднені на сайті ЦВК, засвідчують, що засідання цих виборчих комісій відбувалися у зайнятих терористичними організаціями м. Донецьк та Макіївка. У той же час  у документах ОВК № 43 (м. Донецьк)  зазначається, що засідання комісії з утворення ДВК відбувалося в Маріуполі, при цьому ЦВК не приймала рішення про зміну адреси розташування даної ОВК.  Невизначеність  місця роботи  цих ОВК  та реального формату їх діяльності не дозволяє встановити відповідність прийнятих рішень вимогам Закону України «Про вибори народних депутатів України».
• Правом тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси скористалось на 19 205 громадян більше ніж під час останніх виборів Президента України. 190 283 виборців голосуватимуть не за місцем реєстрації 26 жовтня 2014 року.
• Після того, як вступив в дію ЗУ №1703-VII«Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян», спостерігачі ОПОРИ відзначають активізацію роботи органів правопорядку. За тиждень до дня голосування свою роботу розгорнули оперативні штаби щодо фіксації та протидії порушень проти виборчих справ на базі МВС України та місцевих управлінь. Станом на 23 жовтня за офіційними даними МВС України відкрито 227 кримінальних проваджень. Найбільшу кількість справ відкрито щодо перешкоджання реалізації виборчих прав (106 кримінальних проваджень) та хуліганства (48 кримінальних проваджень). 5 осіб отримали повідомлення про підозру у скоєнні злочину. 84 кримінальних провадження стосуються підкупу виборців,  32 – нанесення тілесних пошкоджень кандидатам, агітаторам, працівникам виборчих штабів.

ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ

У жовтні партії та кандидати повною мірою розгорнули агітаційну роботу в більшості регіонів України, використовуючи усі традиційні види виборчої агітації: розміщення візуальної політичної реклами, встановлення агітаційних наметів у людних місцях, поширення агітаційних матеріалів у друкованих ЗМІ та на телебаченні, зустрічі кандидатів із виборцями, візити в регіони політиків всеукраїнського рівня. На відміну від минулих парламентських виборів, політичні сили практично не організовували масових публічних заходів (мітингів, демонстрацій, пікетів, концертів).

Порівняно з вереснем, передвиборча активність усіх рейтингових політичних партій значно виросла. Перш за все, за рахунок насиченої агітації на зовнішніх носіях та медійної реклами. Активізувалася також і вулична агітація – роздача партійних газет та інших друкованих матеріалів у наметах.

Найбільш масштабні передвиборчі кампанії розгорнули «Блок Петра Порошенка», політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», політична партія «Народний Фронт» та Радикальна партія Олега Ляшка. Ці партії використовують всі доступні форми агітації й забезпечують масовану агітаційну присутність у 70 % виборчих округів. Дещо менш активними були «Громадянська позиція», «Сильна Україна», «Опозиційний блок», ВО «Свобода», «Самопоміч» і «ЗАСТУП». Інші активні партії, передвиборча кампанія яких розгорталася головним чином на носіях зовнішньої реклами та в медійному просторі:  «Правий сектор», Інтернет партія України, «Блок лівих сил України», Ліберальна партія України, політична партія «5.10».

Рейтинг найактивніших партій (жовтень 2014 року)[2]:

Основна передвиборча боротьба відбувається на полі мажоритарників і вона затьмарює собою протистояння партій у загальнодержавному окрузі. Використання статусу «узгодженого кандидата» від партій Майдану є основною технологією, яку намагаються застосувати кандидати в одномандатних округах. Завершення війни (мир і безпека), проведення системних реформ та народна люстрація – найпопулярніші тези в передвиборчих обіцянках кандидатів і партій. 

Попри стабільно напружену ситуацію в східних регіонах України, у жовтні активізувалася передвиборча кампанія у Донецькій та Луганській областях.

У Донецькій області у відносно спокійних одномандатних округах (ОВО № 46, 47, 48, 49, 50, 57, 58, 59) політичні партії та кандидати розгорнули повноцінні агітаційні кампанії. Найбільш активно проводять агітацію політичні партії «Блок Петра Порошенка», «Народний Фронт», ВО «Батьківщина», «Опозиційний блок», «Сильна Україна», Радикальна партія Олега Ляшка і ВО «Свобода». В Луганській області, в містах і районах, які контролюються українською владою, агітаційна кампанія теж проходить досить масштабно та інтенсивно. Серед кандидатів, які балотуються в цих областях особливо популярні гасла щодо відновлення миру в регіоні (наприклад «Вместе к миру и согласию» – Сергій Клюєв, «За мир и справедливость» – Євген Геллер, «Мир и благополучне возможно только при гражданском согласии» – Віктор Тополов). У той же час деякі кандидати відкрито застосовують «передвиборчу благодійність» (непрямий підкуп) як звичний метод здобуття підтримки виборців.

Негативною характеристикою передвиборчої кампанії в Донецькій області стала відсутність активності лідерів провідних політичних сил щодо взаємодії із виборцями регіону. Фактично жоден з лідерів виборчих списків рейтингових партій не відвідав регіон за період виборчого процесу. Враховуючи масштабну делегітимізацію влади, яка внаслідок військового конфлікту відбулася в Донецькій області,  ігнорування політичними лідерами необхідності взаємодії із виборцями регіону створює додаткові суспільні ризики.

У Запорізькій області, яка межує з Донецькою фіксуються спроби дестабілізації чи зриву виборів з боку незаконних збройних формувань. У Запоріжжі СБУ періодично затримує диверсійні групи,  метою яких є зумисна дестабілізація суспільно-політичної ситуації.

З огляду на зростання інтенсивності виборчої кампанії спостерігачами протягом жовтня все частіше фіксувалися випадки порушення закону та різного роду зловживання з боку усіх суб’єктів виборчого процесу. Найбільше – порушення правил ведення агітації, підкуп виборців та використання адміністративного ресурсу на місцевому рівні. Найчастіше такі випадки мали місце в тих одномандатних мажоритарних округах, де розгорнулася гостра боротьба між однаково рейтинговими кандидатами (див. Таблицю «Округи з найвищим рівнем конкуренції кандидатів»). Запекла конкуренція між кандидатами зазвичай супроводжується публічними звинуваченнями опонентів у використанні адміністративного ресурсу та підкупі виборців, що не завжди підтверджується доказами. Також кандидати систематично застосовують брудну агітацію та чорний піар один проти одного. Це відбувається в значно більших масштабах, ніж під час президентської кампанії 2014 року. Почастішали випадки псування чи знищення друкованої агітаційної продукції та зовнішньої політичної реклами, залякування кандидатів чи агітаторів.

Непрямий підкуп виборців, який позиціонується самими кандидатами як безкорислива благодійна діяльність, залишається серед кандидатів-мажоритарників одним з найпопулярніших методів незаконного ведення передвиборчої кампанії. Широкий спектр «передвиборчої благодійності» кандидатів включає ремонти доріг, упорядкування дворів, скверів, встановлення дитячих майданчиків, фонтанів, подарунки лікарням, закладам освіти та культури, видання книг, безкоштовні запрошення на спортивні заходи. Новацією кампанії є використання в агітаційних цілях військової та оборонної тематики: матеріальна допомога військовим, підготовка добровольчих військових загонів, облаштування бомбосховищ, підготовка мирного населення до захисту в умовах військової загрози тощо.

До спостерігачів Громадянської мережі ОПОРА надходить все більше інформації про факти підкупу виборців (в тому числі в грошовій формі) в окремих одномандатних округах і про ймовірність організації  масштабних схем купівлі голосів виборців у переддень і день виборів.

Кількість прихованої агітації (джинси) в ЗМІ різного рівня суттєво виросла, порівняно з вереснем. Усі найактивніші партії вдаються до таких зловживань та маніпуляцій.

Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА виявили, що частина кандидатів проігнорували пряму вимогу Закону[3] й не подали до ОВК (або подали невчасно) проміжні фінансові звіти про надходження та використання коштів виборчого фонду. Ті ж звіти, що надійшли до ОВК часто є суто формальними і не містять усіх необхідних додатків (так званої «розшифровки»). На сайті ЦВК оприлюднено лише 18 % проміжних звітів кандидатів-мажоритарників.             

Втім масових порушень чи таких, що можуть суттєво вплинути на результати голосування в жовтні спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА не зафіксували. Після селекторної наради МВС за участі Громадянської мережі ОПОРА, яка відбулась 21 жовтня, керівники місцевих управлінь силових структур запевнили у готовності невідкладно реагувати на усі повідомлення про порушення виборчого процесу.

Виборча активність політичних партій-суб’єктів виборчого процесу

Рейтинг передвиборчої активності партій в розрізі різних типів агітації 
(жовтень 2014):

Партія «Блок Петра Порошенка»

Найбільш масштабну передвиборчу кампанію веде партія «Блок Петра Порошенка», дуже широко використовуючи агітацію на зовнішніх рекламних носіях. Через агітаторів та вуличні намети поширюється друкована продукція на рівні районів. Практикується пряма робота з виборцями, зокрема, у форматі мобільних груп, що здійснюють агітаційні візити у віддалені населені пункти. До агітаційної кампанії в регіонах активно залучаються провідні кандидати, що балотуються в загальнодержавному окрузі та інші vip-агітатори (Віктор Пинзеник, Оксана Продан, Ірина Луценко). У місцевих ЗМІ регулярно публікуються матеріали з рекламою «Блоку Петра Порошенка».

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»

ВО «Батьківщина» поєднує зовнішню, медійну, вуличну агітацію та пряму роботу з виборцями. Партія розгорнула широку мережу агітаційних наметів, які встановлені у більшості районних центрів і активізувала роботу волонтерів з розповсюдження партійних газет та листівок. В агітаційних наметах продовжується збір підписів на підтримку референдуму щодо вступу України в НАТО. ВО «Батьківщина» застосовує кампанію «від дверей до дверей» для спілкування з виборцями, в рамках якої головним чином представники виборчих штабів спілкуються із виборцями біля під’їздів та на вулицях. Масово присутня також зовнішня реклама (білборди) із зображенням першого номеру списку партії – Надії Савченко, а також білборди із зображенням Юлії Тимошенко.

Партія «Народний Фронт»

Політична партія «Народний Фронт» застосовує зовнішню (білборди й сітілайти), вуличну форми агітації (роботу в наметах і розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів) та дещо менше пряму роботу з виборцями. Політична реклама партії інтенсивно поширюється в місцевих ЗМІ.

Радикальна партія Олега Ляшка

Найбільше партія застосовує медійну та вуличну агітацію (агітаційні намети, де розповсюджуються друковані матеріали). Також масово поширюється агітація на зовнішніх рекламних носіях. Кандидати в одномандатних округах активно використовують методи прямої роботи з виборцями. 

Партія «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка використовує усі традиційні форми ведення агітації. Найбільш масово передвиборча кампанія партії представлена зовнішньою агітацією та вуличними наметами до рівня районних центрів. Найменшою мірою використовується політична реклама не телебаченні.                     

Політична партія «Сильна Україна» головним чином веде медійну агітацію, зовнішню рекламу та поширює друковані матеріали через мережу вуличних агітаторів.

Партія Всеукраїнське об’єднання «Свобода» в цілому проявляє меншу активність, ніж на попередніх парламентських виборах. ВО «Свобода» в основному використовує зовнішню, вуличну агітацію, а також пряму роботу з виборцями. В західних та центральних областях України розгорнута широка мережа агітаційних наметів партії, які встановлені у більшості районних центрів. Політична реклама в ЗМІ хоча й присутня, дуже широко не використовується.

Всеукраїнське Аграрне Об’єднання «ЗАСТУП» та партія «Правий сектор»використовують візуальну агітацію, а також не надто масово поширюють друковані матеріали через мережу вуличних агітаційних наметів. Партія «Об’єднання«Самопоміч» масово використовує зовнішню рекламу і в окремих регіонах проводить вуличну агітацію та поширює партійну газету. Політична партія«Опозиційний блок» застосовує зовнішню й медійну форми агітації та у східних й південних  областях України встановлює намети, де розповсюджує друковані агітаційні матеріали. Партії «Україна майбутнього», Ліберальна партія України, «5.10» та Інтернет партія України свої агітаційні кампанії ведуть переважно через зовнішні рекламні носії. 

Активність кандидатів у одномандатних виборчих округах

Після передвиборчого затишшя у вересні, цього місяця в усіх одномандатних округах активізувалася передвиборча кампанія мажоритарників. Помітну передвиборчу агітацію в кожному з округів ведуть в середньому 3-4 кандидати, яких відповідно можна розглядати як реальних претендентів на депутатський мандат. Решта, як правило, виконують різного роду технічні функції – в агітаційній кампанії чи на рівні впливу на виборчі комісії. В цілому, найбільшу активність проявляють висуванці партій «Блок Петра Порошенка», «Народного Фронту», ВО «Батьківщина», «Самопоміч», Радикальної партії Олега Ляшка і самовисуванці (серед яких найпомітнішими є колишні депутати Партії регіонів). Найактивнішими кандидатами-мажоритарниками повною мірою використовуються усі форми роботи з виборцями: зовнішня, медійна, вулична агітація та пряма робота з виборцями. Більшість кандидатів в одномандатних округах роблять акцент на вуличну агітацію та пряму роботу з виборцями, що часто має ознаки непрямого підкупу виборців й супроводжується зловживанням адміністративним ресурсом.

У межах кожної області виділяються округи, де рівень конкуренції між кандидатами є особливо високим, що може провокувати партії і кандидатів вдаватися до різного роду незаконних маніпуляцій чи зловживань. 

Лише 181 кандидат самостійно відмовилися від балотування, звернувшись із відповідною письмовою заявою до ЦВК. Більшість кандидатів (111 осіб), реєстрацію яких було скасовано, є самовисуванцями, що не проявляли жодної передвиборчої активності. Серед партійних висуванців відмовилися балотуватися 18 кандидатів від «Опозиційного блоку» і 11 – від «Сильної України».

СТАТИСТИКА ПОРУШЕНЬ

Станом на 23 жовтня спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували 502 випадки порушень виборчого законодавства з боку кандидатів і партій-суб’єктів виборчого процесу.  З них найбільша кількість інцидентів (212) стосується порушень правил ведення передвиборчої агітації. На другому місці підкуп виборців – 117 випадків. Дещо менше виборчих зловживань пов’язано із застосуванням адміністративного ресурсу (84 випадки) і силового втручання в хід виборчого процесу (74 інциденти).  

Порушення правил ведення передвиборчої агітації

Серед порушень правил агітації саме поширення матеріалів передвиборчої агітації без належного маркування[4] є наймасовішим зловживанням з боку всіх найактивніших суб’єктів виборчого процесу («Опозиційний блок», «Громадянська позиція», ВО «Свобода», Ліберальна партія України, «Народний Фронт», «Самопоміч», ВО «Батьківщина», Радикальна партія, «Блок Петра Порошенка», Інтернет партія України, «Блок Лівих Сил» і кандидати-самовисуванці). 76 таких випадків зафіксовано у Волинській, Чернігівській, Одеській, Херсонській, Луганській, Закарпатській, Івано-Франківській, Житомирській, Сумській, Тернопільській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Чернівецькій областях і місті Київ. Частиною 23 статтею 74  Закону «Про вибори народних депутатів України» прямо заборонено виготовлення та розповсюдження друкованих передвиборчих агітаційних матеріалів, що не містять відомостей про замовника, установу, яка здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск. Подібні випадки є ознаками політичної корупції і свідчать про те, що кандидати і партії витрачають кошти в обхід виборчих фондів. Відповідно до останніх змін в Кримінальному кодексі поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду карається обмеженням волі на строк до трьох років (Стаття 159-1).

Іншим регулярним порушенням правил агітації, що фіксується громадськими спостерігачами є розміщення передвиборчої агітації у недозволених місцях: у громадському транспорті, на пам’ятках архітектури, на будинках і приміщеннях комунальних та державних установ, на стовпах. У цілому зафіксовано 46 таких випадків у 12 регіонах (найбільше у Сумській, Запорізькій областях та місті Київ). Наприклад, партія «5.10», порушуючи правила благоустрою, продовжує масово розфарбовувати тротуари та стіни будинків у різних регіонах.  

Брудна агітація та чорний PR ще один популярний серед кандидатів незаконний метод ведення передвиборчої кампанії. В 13 областях України зафіксовано 41 такий випадок – найбільше в Харківській, Запорізькій областях та місті Київ. Об’єктами дискредитації найчастіше ставали партія «Сильна Україна», кандидати, висунуті «Блоком Петра Порошенка», «Народним Фронтом», Радикальною партією і самовисуванці. Наприклад, у Дніпропетровській області (ОВО № 34)  поширено листівки із зображенням кандидата-самовисуванця (бійця батальйону «Дніпро-1») Артема Кравченка із написом «Я – ФАШИСТ». Законом (п.10 статті 74 Закону «Про вибори народних депутатів України») прямо заборонено розповсюдження недостовірних або наклепницьких відомостей про кандидата у депутати. Такі дії є адміністративним правопорушення відповідно до статті 212-10 КУпАП.

Підкуп виборців

Найчастіше кандидати вдавалися до підкупу у формі надання виборцям, закладам, установам, організаціям безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, лотерей та інших матеріальних (не грошових) цінностей – що класифікується якнепрямий підкуп виборців. 101 такий випадок зафіксовано у 20 областях України. Найбільше в Одеській, Харківській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській областях і місті Київ. Більшість таких зловживань (70 %) здійснювалася кандидатами-самовисуванцями. Серед партійних кандидатів непрямий підкуп виборців найчастіше застосовували представники від «Блоку Петра Порошенка», «Народного Фронту», «Сильної України», «Батьківщини» і «ЗАСТУПУ».

З наближенням дня виборів зростає кількість випадків спроби організаційгрошового підкупу виборців. Так, агітатори, які представляються від кандидата-самовисуванця Олеся Довгого (ВО 
№ 102) обходять будинки й збирають підписи виборців, які за 200 гривень погоджуються віддати свій голос за О. Довгого. Гроші обіцяють надати після дня виборів і тільки після пред'явлення фотографії бюлетеня з галочкою навпроти кандидата. В схожий спосіб особи, які представляються агітаторами кандидата-самовисуванця Михайла Поплавського (ВО № 101) пропонують 300 гривень тим, хто 26 жовтня проголосує за М. Поплавського. Бажаючих вносять у список. Гроші обіцяють надати після дня голосування. Такі дії містять ознаки злочину, а саме: пропозицію, обіцянку або надання виборцю неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права  (ч.2 статті 160 КК України) й караються обмеженням або позбавленням волі на строк до трьох років.

Не зменшується кількість випадків надання кандидатами безоплатно або на пільгових умовах товарів чи послуг, зокрема – військового спорядження (Іван Фурсін, самовисуванець у ВО № 138), квартир (Леонід Байсаров, самовисуванець у ВО № 50), господарських товарів (Олександр Пресман, самовисуванець у ВО № 139), продуктів (Раїса Михайлова, «Сильна Україна», ВО № 219; Владлен Гірін, самовисуванець у ВО № 182).

Розмах діяльності передвиборчих благодійних фондів є суттєво меншим, ніж на парламентських виборах 2012 року. Спостерігачі ОПОРИ виявили 14 випадків діяльності благодійних фондів в агітаційних цілях у 12 областях України: благодійний фонд «ДАР» (Дмитро Рева, самовисуванець, ВО № 46); фонд пов'язаний з Юрієм Солодом («Опозиційний блок» ВО № 47); фонд «Патріоти Волині» (самовисуванець Степан Івахів, ВО № 21); Фонд Олеся Довгого (самовисуванець, ВО № 102); Благодійний фонд Олександра Волкова («Блок Петра Порошенка» ВО № 81).

Хоча закон не встановлює обмежень на здійснення благодійної діяльності у період виборчої кампанії, передвиборча агітація у такій формі чітко класифікується як непрямий підкуп виборців (відповідно до частини 14 статті 74 Закону України «Про вибори народних депутатів України»). І відповідно до нових норм Кримінального кодексу такі злочинні дії караються  позбавленням волі на строк до семи років (стаття 160 КК України).

Адміністративний ресурс

На позачергових виборах застосування адміністративного ресурсу не носить системного та спланованого характеру й обмежується окремими випадками зловживань на рівні органів місцевого самоврядування та місцевих органів влади. Характерною ознакою використання адміністративного ресурсу є те, що він одночасно використовується різними суб’єктами виборчого процесу, наближеними до владних інституцій. 

Зафіксовані випадки зловживання адміністративним ресурсом головним чином зводяться до незаконної участі посадових та службових осіб у передвиборчій агітації (27 випадків у 14 областях України) і до використання приміщень органів влади для агітації (23 випадки у 11 областях України.)

Найчастіше посадові й службові особи в незаконний спосіб долучалися до участі в агітаційній діяльності у Харківській, Волинській, Чернівецькій області та місті Київ. Наприклад, у ВО № 172 поширюються плакати, де Харківський міський голова Генадій Кернес агітує за кандидата-мажоритарника Анатолія Денисенка. А в ВО № 168 через аналогічні агітаційні плакати посадовець 
Г. Кернес висловлює підтримку кандидату-самовисуванцю Валерію Писаренку. Голова ж Івано-Франківської обласної ради Василь Скрипничук на урочистому віче 14 жовтня агітував за кандидата-самовисуванця Петра Шкутяка. 

Випадків розміщення агітаційних матеріалів у приміщеннях органів державної влади і/або використання приміщень органів влади в агітаційних цілях найбільше зафіксовано у Харківській, Одеській та Херсонській областях. Окрім кандидатів-самовисуванців, до такого роду зловживань вдавалися представники партії «ЗАСТУП» (Миколаївська і Дніпропетровська обл.), «Народного Фронту» (ВО № 69), ВО «Свобода» (Рівненська область), партії «Самопоміч» (ВО № 217), Радикальної партії (Волинська, Чернівецька області).

Також було виявлено 19 випадків використання в агітаційних цілях матеріальних та людських ресурсів державних та місцевих органів влади. Найбільша кількість інцидентів зафіксована у Херсонській області. А в Запорізькій області, наприклад, Семен Семенченко («Самопоміч») проводив зустріч із виборцями у приміщенні Запорізької ОДА.

Силове втручання в хід виборчого процесу

Серед основних проявів силового (кримінального) втручання в хід виборчого процесу є пошкодження майна та передвиборчої агітації. Всього зафіксовано55 таких випадків в 15 областях України. Найбільше – у місті Київ, Закарпатській і Чернівецькій областях. Основними жертвами таких незаконних дій стали «Народний Фронт», «Сильна Україна», ВО «Батьківщина», Радикальна партія, «Громадянська позиція», «Опозиційний блок».  

Значно серйознішими за наслідками та впливом на виборчий процес є напади на кандидатів, партійних активістів та спостерігачів. Відомо про 11 таких інцидентів в 9 областях України. Зокрема, в Ужгороді побито агітатора від «Блоку Петра Порошенка» Андрія Граба. У Києві (ВО 
№ 215) вчинено напад на спостерігача ОПОРИ під час зустрічі з виборцями кандидата-самовисуванця Віктора Кондратенка. На Харківщині невідомі підпалили машину довіреної особи кандидата в депутати Сергія Кузана («Народний Фронт»). Відповідно до нових положень Кримінального Кодексу такі дії караються обмеженням або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років (частина 2 статті 157 КК України).

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Політичним партіям та кандидатам:

• Докласти максимальних організаційних зусиль для унеможливлення делегітимізації виборчого процесу в Донецькій та Луганській областях;
• Утриматися від неконкурентних та нечесних  методів ведення передвиборної діяльності й за жодних умов не вдаватися до позазаконних способів впливу на процес голосування та підрахунку голосів;
• Оперативно подати в ОВК проміжні фінансові звіти про надходження та використання коштів виборчого фонду  та забезпечити вчасне подання остаточних фінансових звітів.

Посадовим особам державних органів та органів місцевого самоврядування:

• Дотримуватися неупередженого ставлення та забезпечити рівні умови для ведення виборчої кампанії усіма кандидатами і партіями. Гарантувати проведення чесних та конкурентних виборів. 

Правоохоронним органам:

• Оперативно протидіяти і запобігати будь-яким спробам перешкоджанню здійсненню виборчого права, використовуючи наявні додаткові можливості у виявленні та фіксування порушень виборчого законодавства (внаслідок змін внесених до КК України).

ДІЯЛЬНІСТЬ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ НА ПОЗАЧЕРГОВИХ ВИБОРАХ

Діяльність  Центральної виборчої комісії

Протягом жовтня 2014 року ЦВК прийняла 610 постанов, які стосувалися організації позачергових виборів народних депутатів України. До основних завдань Комісії в цей період належали: 
1) скасування реєстрації кандидатів у депутати на підставі їхніх заяв про відмову балотуватися; 
2) реєстрація/скасування реєстрації довірених осіб кандидатів/уповноважених осіб; 3) внесення змін до складу ОВК та затвердження/внесення змін єдиних кошторисів видатків ОВК. У той же час ЦВК було зареєстровано 34 спостерігача від іноземних держав та 2 017 спостерігачів від міжнародних організацій.

Одним із важливих напрямків діяльності ЦВК стало врегулювання проблем виборчого процесу в Донецькій і Луганській областях. Зокрема, Комісією було прийнято рішення про звільнення виборців цих регіонів від обов’язку при зверненні до органу ведення Державного реєстру виборців надавати документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування[5]. Крім цього, ЦВК ухвалила Роз’ясненнястосовно відкриття рахунків виборчих фондів кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах Донецької та Луганської областей, враховуючи специфіку роботи банківських установ у цих регіонах[6]. Враховуючи об’єктивну неможливість передачі виборчих бюлетенів частині ДВК цих регіонів, ЦВК прийняла Роз’яснення щодо порядку погашення виборчих бюлетенів для голосування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в одномандатних виборчих округах, утворених у межах Донецької та Луганської областей, непереданих окружним та/або дільничним виборчим комісіям[7].

Із метою створення безпечних умов функціонування ОВК в Донецькій та Луганській областях, ЦВК прийняла низку рішень щодо змін адрес приміщень окружних виборчих комісій на час підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів. Фактично мова йде про перенесення роботи ОВК із населеного пункту округу, який перебуває на лінії бойових дій, до стабільного міста (селища) цього округу. Врахувавши звернення Донецької та Луганської облдержадміністрацій, ЦВК змінила адреси приміщень ОВК № 45, 51, 53, 59, 104, 114. При цьому, ЦВК двічі переглянула адресу розташування ОВК № 45, 59 (Донецька обл.). Робота ОВК № 45 була перенесена до центру зовсім іншого округу – м. Слов’янськ. ЦВК не змінювала межі та центри одномандатних округів, що протягом виборчого процесу заборонено частиною третьою статті 18 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Ці нестандартні  рішення ЦВК щодо забезпечення діяльності ОВК в проблемних регіонах є наслідком попередньої відмови українського парламенту дозволити ЦВК переглядати центри одномандатних округів.

Водночас ЦВК не приділяла достатньої уваги інформуванню суб’єктів виборчого процесу  та широкої громадськості про організацію голосування в тих округах Донецької та Луганської областей, які повністю або частково знаходяться під контролем незаконних збройних формувань. Відсутність проактивної позиції  з боку ЦВК сприяла непублічній діяльності ОВК в цих округах.

Діяльність окружних виборчих комісій

На позачергових виборах народних депутатів України ЦВК утворила 213 окружних виборчих комісій (далі – ОВК) в усіх регіонах України, за винятком  Автономної Республіки Крим та м. Севастополь[8]. У зв’язку із законодавчим визнанням АР Крим та м. Севастополь тимчасово окупованими територіями[9], діяльність ОВК не могла бути організована в 12 одномандатних виборчих округах (ОВО № 1-10, 224-225). Враховуючи відсутність аналогічного правового статусу окремих округів Донецької та Луганської областей, населенні пункти яких де-факто перебувають під контролем незаконних збройних формувань та терористичних організацій, ЦВК утворила ОВК і в цих проблемних випадках. У зв’язку із особливостями проведення позачергових парламентських виборів, до складу ОВК увійшли лише представники політичних партій, які мають депутатські фракції у поточному скликанні Верховної Ради України та політичні партії, які на чергових виборах 2012 р. висували кандидатів у загальнодержавному окрузі[10].

Ротації у складі ОВК

Із моменту утворення ОВК у їхньому складі відбулося 1 723 заміни, найчастіше шляхом  внесення до ЦВК подання про заміну члена ОВК політичної партією, за поданням якої такого члена було включено до складу комісії. Таким чином, склад усіх ОВК оновився майже на 46 % із моменту утворення відповідних комісій[11].  За підрахунками ОПОРИ, за період з 05.09.2014 р. до 22.10.2014 замінено[12] 121голову ОВК, 126 заступників голів ОВК, 127 секретарів (при кількості кожної категорії посад-213).

Значні ротації у складі ОВК не призвели до серйозних проблем у організації виборчого процесу, за винятком ОВК Донецької та Луганської областей. У той же час заміна майже 50 % членів ОВК знизила ефективність зусиль ЦВК щодо навчання членів комісій, оскільки значна частина з них достроково припинили повноваження.

Ротації в складі ОВК Донецької та Луганської областей

Більше, ніж на 80 % оновився склад ОВК Донецької та Луганської областей.  Деякі ОВК цих регіонів зазнали ротацій вже нового складу членів комісій. Зокрема, в ОВК № 52 (Донецька обл.) було здійснено 28 ротацій, в ОВК № 49, 59 (Донецька обл.) – більше 20 ротацій при максимальному складі комісій у 18 осіб. У ОВК № 104, 105, 106, 112, 113 (Луганська обл.) відбулося більше 15 замін у складі кожної з цих комісій.

Нестабільна політична та безпекова ситуація в Донецькій та Луганській областях спричиняла масові відмови членів виборчих комісій виконувати свої повноваження. У той же час масштабні ротації в ОВК Донеччини і Луганщини частково бути пов’язані із непублічним узгодженням політичних інтересів між різними суб’єктами виборчого процесу. У низці випадків інтенсивні ротації у складі ОВК супроводжувались заявами окремих суб’єктів виборчого процесу про політичну незбалансованість комісій у проблемних регіонах та незаконний тиск. До прикладу, кандидат-самовисуванець у ОВО № 49 (Донецька обл., м. Костянтинівка) Валерій Панасовський[13] оголосив голодування на знак протесту проти заміни членів ОВК напередодні виборів (20.10.2014 ЦВК припинила повноваження 6 членів ОВК № 49[14]). У той же час у Луганській області до Сєвєродонецького міськвідділу МВС України надійшло декілька заяв від членів ОВК № 106 щодо надходження телефонних погроз від невідомих осіб.

Спостерігачі ОПОРИ зафіксували ознаки наявності непублічної більшості в ОВК № 47 (Донецька обл. м. Слов’янськ) та ОВО № 59 (Донецька обл., м. Мар’їнка)[15].

Низька вмотивованість членів ОВК Донецької та Луганської областей виконувати власні повноваження, безпекова ситуація та загострене політичне протистояння значною мірою дестабілізували роботу відповідних комісій. Ці обставини вимагають від суб’єктів виборчого процесу відповідальної позиції щодо забезпечення стабільної роботи їхніх представників у виборчих комісіях. Водночас правоохоронні органи зобов’язані продемонструвати готовність убезпечити роботу ОВК Донецької та Луганської області від незаконного втручання третіх осіб, гарантувати належну охорону членів ОВК та приміщень відповідних комісій.

 Заміни у складі ОВК у регіональному розрізі: станом на 22.10.2014

(у спадаючому порядку за кількістю замін)

Ротації у складі ОВК стабільних регіонів

У порівнянні із Донецькою та Луганською областями, ротації у складі ОВК регіонів зі стабільною безпековою ситуацією були менш інтенсивними, але їх кількість також була вагомою. Більше ніж на 50 % оновився склад ОВК в Одеській, Херсонській, Кіровоградській, Київській та Дніпропетровській областях. Найбільш стабільним є склад ОВК Тернопільської, Івано-Франківської, Житомирської та Полтавської областей.

У складі 213 ОВК, утворених на позачергових виборах народних депутатів України, найчастіше відбувалися заміни представників політичних партій «Наша України», «УДАР» Віталія Кличка,  «Зелені», Української платформи «Собор» та Партії регіонів.

Заміни у складі ОВК в розрізі суб’єктів подання членів відповідних комісій: 
станом на 22.10.2014 р.

Діяльність ОВК з формування дільничних виборчих комісій

Відповідно до Календарного плану виборчого процесу[16], протягом жовтня 2014 року ОВК мали здійснити низку заходів з організації проведення голосування: 1)  утворити ДВК (до 10.10.2014 р. включно); 2) прийняти виборчі бюлетені від  ЦВК (з 19.10.2014 р.); 3) реєструвати офіційних спостерігачів від партій, кандидатів у одномандатних округах, громадських організацій у на підставі подань, які надійшли до 20.10.2014 включно; 4) передати виборчі бюлетені ДВК (з 23 по 24 жовтня включно). Крім цього, ОВК були зобов’язані надати ЦВК копії проміжного фінансового звіту про надходження та використання коштів виборчого фонду кандидата у депутати[17] для оприлюднення на веб-сайті Комісії, а також затвердити аналіз проміжних звітів.

Процес формування дільничних виборчих комісій в цілому відбувся без суттєвих зловживань і з дотриманням визначених законом строків, за винятком комісій, які створювалися в нестабільних регіонах (див. детальний звіт про утворення ДВК[18]).  За оцінками ОПОРИ, ОВК № 46, 47, 48, 49, 50, 57, 58, 59 (Донецька обл.), № 104, 106, 107, 112, 113, 114 (Луганська обл.) утворили ДВК, але із значним запізненням. 

ОПОРА відзначає непублічність процесу утворення ДВК в тих округах Донеччини, які  тотально або частково контролюються незаконними формуваннями. В умовах відсутності доступу спостерігачів та кандидатів на засідання ОВК, які організовують голосування у нестабільних округах, принцип рівності умов та можливостей суб’єктів виборчого процесу у цьому випадку не міг бути забезпечений повною мірою.

Утворення ДВК в округах, які повністю або майже повністю контролюються незаконними збройними формуваннями.

Таким чином, встановлено прийняття ОВК № 41,43,44, 55, 56 рішень про утворення ДВК в умовах, які практично унеможливлювали повноцінну реалізацію суб’єктами виборчого процесу (виборчі комісії, партії, кандидати, офіційні спостерігачі) своїх прав та повноважень. Зокрема, офіційні копії постанов ОВК № 41, 44, 55, які оприлюднені на сайті ЦВК, засвідчують, що засідання цих виборчих комісій відбувалися у зайнятих терористичними організаціями м. Донецьк та Макіївка. У той же час  у документах ОВК № 43 (м. Донецьк)  зазначається, що засідання комісії з утворення ДВК відбувалося в Маріуполі, при цьому ЦВК не приймала рішення про зміну адреси розташування даної ОВК. 

ОПОРА заявляє, що невизначеність  місця роботи ОВК  (№ 41, 43, 44, 55, 56) та реального формату їх діяльності не дозволяє встановити відповідність прийнятих рішень вимогам Закону України «Про вибори народних депутатів України». Водночас оприлюднені на веб-сайті ЦВК рішення щодо утворення ДВК в цих округах не дозволяють визначити кількість ДВК, які утворені для проведення голосування. Лише постанова ОВК № 44 вказує, що в окрузі утворено 9  ДВК, при цьому ці комісії мають здійснювати діяльність на підконтрольній незаконним формуванням території Петровського району м. Донецьк.

Вище наведені обставини вимагають від ЦВК термінового оприлюднення повної інформації про підготовку голосування в округах Донецької та Луганської областей, які повністю або частково знаходяться під контролем незаконних збройних формувань. Забезпечення прозорості та відкритості  організаційних заходів в проблемних округах має убезпечити виборчий процес від маніпулювання та використання надзвичайної безпекової ситуації в інтересах окремих партій та кандидатів.

Порушення в діяльності ОВК

За винятком Донецької та Луганської областей, діяльність ОВК здійснювалася у стабільному режимі, без серйозних порушень вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України».  Натомість зафіксовано поодинокі випадки недотримання ОВК та членами відповідних комісій вимог законодавства.

До прикладу, член ОВК № 197 (Черкаська обл.) вдався до публічних закликів не голосувати за окремого кандидата. ОВК № 177 (Харківська) не повною мірою забезпечувала можливість офіційним спостерігачів ознайомитися із змістом прийнятих рішень. У той же час ОВК № 139 (Одеська обл.) приймала незаконне рішення щодо відхилення подання до складу ДВК від кандидата Дмитра Пєструєва, що було встановлено в судовому порядку. ОВК № 166 (Тернопільська обл.) порушувала вимоги законодавства щодо оприлюднення своїх рішень на інформаційному стенді. В ОВК № 199 (Черкаська обл.) та № 107 (Луганська обл.) зафіксовані поодинокі інциденти зі зникненням печаток ДВК, які знаходилися на зберіганні ОВК. Натомість ОВК № 157 (Сумська обл.) досі не отримала належного фінансування. Порушення в діяльності ОВК не носили системного характеру і у більшості випадків є процедурними.

Діяльність ДВК

На позачергових виборах народних депутатів України ДВК були утворення у складі 10-14 осіб – для малих виборчих дільниць (до 500 виборців), 12-16 осіб – для середніх виборчих дільниць (від 500 до 1 500 виборців) і 14-18 осіб – для великих виборчих дільниць (більше 1 500 виборців). На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує 50 осіб, ДВК може утворюватися у складі голови, секретаря та 2-4 членів комісії.

Правом подання кандидатур до складу ДВК (по 1 кандидатурі до кожної ДВК) могли скористатися:

• політичні партії, депутатські фракції яких зареєстровані в Апараті Верховної Ради України поточного скликання («УДАР», ВО «Свобода», Партія регіонів, ВО «Батьківщина»);
• політичні партії-суб’єкти виборчого процесу, кандидати у депутати від яких зареєстровані у загальнодержавному окрузі (всього 52 партії);
• кандидати у депутати у відповідному одномандатному окрузі[25].
• Діяльність виборчих комісій усіх рівнів у цілому відповідає вимогам законодавства та забезпечує виконання основних організаційних заходів з підготовки голосування на позачергових виборах 26 жовтня 2014 р. У той же час функціонування виборчих комісій в Донецькій та Луганській областях ускладнено у зв’язку із надзвичайною політичною та безпековою ситуацією;
• Ротації у складі окружних та дільничних виборчих комісій, за винятком Донецької та Луганської областей, не спричиняють зривів в діяльності комісій. Водночас масштабні заміни в складі виборчих комісій знижують ефективність зусиль ЦВК та ОВК щодо навчання членів виборчих комісій;
• Непублічність організаційних заходів з підготовки голосування в окремих округах Донецької та Луганської областей спричиняє ризики використання надзвичайної безпекової ситуації в інтересах окремих партій та кандидатів. В умовах невизначеності формату роботи виборчих комісій в цих округах українській державі достатньо складно гарантувати дотримання принципу рівних прав та можливостей для усіх суб’єктів  виборчого процесу.

ОВК були зобов’язані утворити ДВК до 10 жовтня включно, натомість ДВК мали провести свої перші  засідання не пізніше, ніж на третій день після їх утворення.

Традиційною для українських виборів проблемою в діяльності ДВК стали значні ротації До прикладу,  у ОВО № 117 (Львівська обл.) політична партія «Аграрне об’єднання «ЗАСТУП»  на другий день роботи ДВК внесла подання на заміну 96 %  своїх представників у цих комісіях. Натомість, в ОВО № 129 (Миколаївська)  протягом 7 календарних днів  політичні партії та кандидати внесли 450 подань для заміни членів ДВК. Найбільш нестабільним є склад ДВК в Донецькій та Луганській областях, що пояснюється надзвичайними суспільно-політичними та безпековими умовами в цих регіонах. Зокрема, у ОВО № 112 (Луганська обл.) лише 12 з 105 ДВК розпочали свою практичну роботу.

ДВК здебільшого на належному рівні забезпечили ознайомлення громадян із  попереднім списком виборців та доставили виборцям іменні запрошення.

ВИСНОВКИ

• Діяльність виборчих комісій усіх рівнів у цілому відповідає вимогам законодавства та забезпечує виконання основних організаційних заходів з підготовки голосування на позачергових виборах 26 жовтня 2014 р. У той же час функціонування виборчих комісій в Донецькій та Луганській областях ускладнено у зв’язку із надзвичайною політичною та безпековою ситуацією;
• Ротації у складі окружних та дільничних виборчих комісій, за винятком Донецької та Луганської областей, не спричиняють зривів в діяльності комісій. Водночас масштабні заміни в складі виборчих комісій знижують ефективність зусиль ЦВК та ОВК щодо навчання членів виборчих комісій;
• Непублічність організаційних заходів з підготовки голосування в окремих округах Донецької та Луганської областей спричиняє ризики використання надзвичайної безпекової ситуації в інтересах окремих партій та кандидатів. В умовах невизначеності формату роботи виборчих комісій в цих округах українській державі достатньо складно гарантувати дотримання принципу рівних прав та можливостей для усіх суб’єктів  виборчого процесу.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Центральній виборчій комісії

• Невідкладно проінформувати широку громадськість про перебіг підготовки до голосування в Донецькій та Луганській областях, особливо в округах, які повністю або частково підконтрольні незаконним формуванням;
• Забезпечити оприлюднення на веб-сайті ЦВК усіх звітів проміжних фінансових звітів про надходження та використання коштів кандидатів у одномандатних округах.
• Забезпечити належну охорону  приміщень виборчих комісій та виборчої документації;
• Оперативно реагувати на повідомлення про тиск на членів виборчих комісій.
• Утриматись від втручання в роботу виборчих комісій та забезпечити ефективну роботу своїх представників в ОВК та ДВК.

Правоохоронним органам

• Забезпечити належну охорону  приміщень виборчих комісій та виборчої документації;
• Оперативно реагувати на повідомлення про тиск на членів виборчих комісій.

Політичним партіями-суб’єктам виборчого процесу та кандидатам у депутати

• Утриматись від втручання в роботу виборчих комісій та забезпечити ефективну роботу своїх представників в ОВК та ДВК.

ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ

Як і у вересні 2014 р., спостерігачі ОПОРИ проаналізували діяльність відділів ведення Реєстру (далі – ВВ ДРВ) виборців на предмет їх готовності виконувати обов’язки відповідно до вимог Законів України «Про Державний реєстр виборців», «Про вибори народних депутатів України». До повноважень ВВ ДРВ належить періодичне оновлення та уточнення персональних даних виборців  в Реєстрі,  складання  та передача дільничним виборчим комісіям попередніх та уточнених списків виборців, забезпечення можливості тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси тощо.

За висновками ОПОРИ, ВВ ДРВ не допускали порушень під час здійснення своїх обов’язків,  забезпечуючи належний доступ виборців з питань уточнення персональних даних або тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Натомість інформування громадян про можливості Державного реєстру виборців, необхідність уточнення в Реєстрі персональних даних виборців, процедуру тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси здійснювалося, як правило, неактивно.

До 20 жовтня включно громадяни мали можливість подати заяву до органів ведення ДРВ з метою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Враховуючи фактор внутрішніх переселенців, до цієї процедури забезпечення виборчих прав громадян була звернена значна увага громадськості.

Кількість виборців, які тимчасово змінили місце голосування у розрізі позачергових парламентських та президентських виборах 2014 р.

За інформацією ЦВК, з 190 283 осіб  змінили місця голосування:  у Донецькій області – 21 704 особи, Дніпропетровській – 15 040, Львівській – 14 715, Києві – 11 213 та на Луганщині – 11 119 осіб.

РОБОТА ОРГАНІВ ПРАВОПОРЯДКУ ТА СУДІВ

Роль органів правопорядку (міліції, СБУ та Прокуратури) є визначною у питанні профілактики злочинів проти виборчих прав, забезпечення громадського порядку та дотримання принципу невідворотності покарання за вчинення злочину. У вересні 2014 року відповідно до рішення міжвідомчої наради при РНБО було створено оперативні штаби щодо фіксації та протидії порушенням, забезпечення заходів безпеки під час виборів. Штаби розпочали свою роботу на базі Міністерства внутрішніх справ та на місцевому рівні. Спостерігачі ОПОРИ відзначають, що діяльність штабів активізувалась за тиждень до дня голосування. 21 жовтня відбулась селекторна нарада під головуванням міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та за участі представників СБУ, Генеральної Прокуратури, відповідних відомств на місцях та координаторів Громадянської мережі ОПОРА з усіх регіонів України. Під час наради обговорювались питання щодо застосування ЗУ №1703-VII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян», співпраці між органами правопорядку та громадськими спостерігачами ОПОРИ, результативній роботі міліції на місцях, а також необхідності інформувати громадян про справи, які стосуються виборчого процесу.

Станом на 23 жовтня за офіційними даними МВС України відкрито 227 кримінальних проваджень. Серед регіонів, в яких зафіксовано та взято на контроль міліції найбільшу кількість порушень, місто Київ, Чернігівська, Харківська, Запорізька, Одеська, Київська, Черкаська та Житомирська області. Найбільшу кількість справ відкрито щодо перешкоджання реалізації виборчих прав (106 кримінальних проваджень), хуліганство (48 кримінальних проваджень). 5 осіб отримали повідомлення про підозру у скоєнні злочину. Відкрито 84 кримінальних провадження щодо підкупу виборців, 32 – нанесення тілесних пошкоджень кандидатам, агітаторам, працівникам виборчих штабів.

За законодавством України виборчі спори віднесені до юрисдикції адміністративних судів, провадження по даній категорії справ здійснюється за Кодексом адміністративного судочинства. Cуди дотримувались принципу розгляду справ в розумні строки. Судова практика позитивно впливає на дотримання  всіма суб’єктами виборчого процесу законодавства про вибори.

За час від початку виборчого процесу з позачергових виборів народних депутатів України до 20 жовтня 2014 року реєстр судових рішень значну кількість судових рішень. Близько половини з них це є процесуальні рішення у формі ухвал про порушення справи, про закінчення підготовки до розгляду, про залишення позовної заяви без розгляду тощо.

Значну кількість справ, що розглядаються місцевими судами як адміністративними займають про уточнення списків виборців, а саме включення виборців до списків, значно менше звернень щодо виключення осіб зі списку виборців, та щодо наявності чи відсутності у списку позначки «НСП» (неспроможний пересуватися самостійно).Велику частку[26] становлять рішення Київського апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду позовних заяв до ЦВК стосовно оскарження рішень щодо реєстрації або відмови у реєстрації кандидатів у народні депутати, а також рішень Вищого адміністративного суду за наслідками апеляційного розгляду таких справ. Деякі з них набули суспільного резонансу.

Окремою категорією справ, яка розглядалася судами протягом виборчого процесу є публічно-правові спори про визнання фактів порушення порядку ведення передвиборчої агітації. Зокрема варто виокремити категорію визнання фактів непрямого підкупу, агітації з порушенням порядку фінансування, та поширення кандидатами неправдивих відомостей. На підставі судових рішень ЦВК оголошено попередження кандидатам Медвідю В. [27](визнано протиправними дії кандидата Медвідя В. щодо виготовлення та розповсюдження друкованих матеріалів передвиборчої агітації без зазначення відомостей про замовника друкованих передвиборних агітаційних матеріалів) та Зубрію Д. (за непрямий підкуп виборців встановлений рішенням суду).

Не зважаючи на це, слід відзначити неоднаковий підхід, який застосовується судами до встановлення фактів непрямого підкупу. Зокрема в рішенні[28] суд не визнав факту надання виборцям товарів за зниженими цінами, що супроводжувалася агітацією за певного кандидата за непрямий підкуп виборців.

Також, однією з проблем правозастосовної практики є те, що законодавство України не встановлює чіткого поняття обману виборців. Так, ст.6 Закону України «Про вибори народних депутатів України» заборонено застосування обману, що перешкоджає вільному формуванню волі виборця. Проте суди зазвичай не вбачають в неправдивих відомостях, які подаються кандидатами, перешкод для вільного формуванню волі виборця. Наприклад, в рішенні за розглядом справ про визнання обманом інформації, поданої у засобах масової інформації одним із кандидатів про те, що він не голосував за «диктаторські закони» (попри те, що інформація про голосування ним за закони 16 січня 2014 року міститься на офіційному сайті ВРУ ) суд зазначає, що пропри те що інформація надана кандидатом не відповідає дійсності, перешкод у формуванні волі виборця немає. Воля виборця, на думку суду, формується серед іншого і на підставі інформації, яка спонукає виборця не голосувати за певного кандидата. Таким чином, кандидат-позивач, на думку суду має можливості впливати на формування волевиявлення виборців самостійно, спростовуючи недостовірну інформацію подану іншим кандидатом.

Відповідно до п.2.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику  застосування  адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час  розгляду спорів щодо правовідносин пов'язаних з виборчим  процесом» № 15 від 01.11.2013 лише  спір  щодо  відмови  (ухилення)  засобу  масової  інформації опублікувати відповідь на оприлюднену раніш недостовірну є виборчим і підлягає  розгляду  в  порядку  адміністративного судочинства, а недостовірність  інформації [29] у виборчих справах у порядку  адміністративного судочинства не  встановлюється. Очевидно для зміни судової практики необхідновдосконалити відповідні положенняЗУ «Про вибори народних депутатів України».

У реєстрі є низка рішень, що стосується оскарження дій посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі у зв’язку з агітацією на користь кандидатів. Зокрема, зобов’язано[30] Сумську обласну раду видалити  з офіційного сайту частину інтерв'ю голови Сумської обласної ради, в якому він декларує підтримку кандидату в народні депутати України. Проте в ряді судових рішень при аналізі публічної підтримки посадовою особою кандидата суди займають позицію не визнання агітацією фактів висловлювання власного ставлення до кандидата в народні депутати як до фізичної особи, якщо в тексті немає прямих закликів голосувати за того чи іншого кандидата в народні депутати.

Дедалі частіше судами розглядаються справи щодо оскарження дій засобів масової інформації. Так, визнано дії [31]телерадіокомпанії по при висвітленні  в ефірі програми «Новини» результатів соціологічного опитування без вказівки на замовника, часу проведення, територію охоплювання опитування,  розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитування, метод опитування, точного формування питань,  та можливої статистична похибка порушенням законодавства про вибори, та визнано неприйнятним аргумент телерадіокомпанії про неможливість висвітлення таких даних технічно.

В судовому порядку визнавалися протиправними також рішення, дії, бездіяльність окружних виборчих комісій та членів цих комісій. Зокрема в судовому порядку Київський окружний адміністративний суд окремою ухвалою визнав як порушення присяги дії заступника голови ОВК 93-го [32]виборчого округу Віталія Куценка. Також доволі значною є категорія справ, щодо оскарження рішень ОВК, щодо відмови в реєстрації членів ДВК та офіційних спостерігачів. Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду партії «Блок Петра Порошенка» частково відмовлено у задоволенні позову[33] щодо протиправності дій ОВК № 93 – відповідно до якого комісія не зареєструвала подання кандидатур на членів ДВК від цієї політичної сили.

Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА також були суб’єктами подання [34]адміністративних позовів. В більшій мірі це стосувалося відмови в реєстрації офіційних спостерігачів.

ДОДАТОК

Виборчі округи з найвищим рівнем конкуренції та конфліктності:

Найактивніші кандидатів в депутати по одномандатних виборчих округах
в межах областей: