Моніторинг виборів

Освітня політика

Житлово-комунальна політика

Аналітика

Ефективне використання ресурсів

ДП1

Під час реєстрації О. Вілкула на посаду голови м. Дніпропетровська, спостерігача ОПОРИ було видалено з приміщення протокольним рішенням Дніпропетровської міської виборчої комісії. До протоколу внесені неправдиві дані.

Раніше ОПОРА вже повідомляла про видалення кореспондента видання «Точка Опори» Сергія Федька з приміщення Дніпропетровської міської виборчої комісії. Слід зазначити, що члени комісії були обурені візитом журналіста, адже напередодні запевняли спостерігачів, що найближчим часом засідання проводитись не будуть.

Один з членів комісії заявив, що в Державному реєстрі не існує організації з назвою «ОПОРА», і посвідчення кореспондента фальшиве, оскільки неіснуюча організація не могла заснувати засіб масової інформації «Точка Опори». Хтось з присутніх вигукнув, що посвідчення прострочене, хоча насправді воно дійсне до 30 листопада 2015 року. Комісія проголосувала за видалення спостерігача.

Через відмови комісії, С. Федько тиждень не міг отримати протокол засідання. На восьмий день, представник ОПОРИ отримав довгоочікуваний документ, у якому жодного слова не сказано про те, що спостерігач виконував відеозйомку.

Нагадуємо, що згідно ч. 15 ст. 27 Закону України «Про місцеві вибори»: Рішення виборчої комісії вивішується на стенді офіційних матеріалів комісії для загального ознайомлення не пізніше ранку наступного дня після дня його прийняття, а прийняте напередодні дня голосування (дня повторного голосування), у день голосування (день повторного голосування) та під час встановлення результатів голосування (результатів повторного голосування) - не пізніше ніж через чотири години після завершення засідання виборчої комісії. Таке рішення у цей самий строк доводиться також до відома суб’єктів виборчого процесу, яких воно стосується. Копія рішення, засвідчена головою комісії чи його заступником і секретарем комісії та скріплена печаткою комісії, не пізніше ніж через чотири години після його прийняття, а в день голосування (день повторного голосування) - невідкладно, видається суб’єкту виборчого процесу, якого вона стосується, на його вимогу. Стенд офіційних матеріалів комісії обладнується у приміщенні комісії у місці, вільно доступному для відвідувачів.

Натомість зазначено, що спостерігач «…став заважати і вимагав зареєструвати документи, які він приніс… вимагав бути присутнім на засіданні комісії, при цьому перешкоджаючи проведенню засідання своїми викриками, приріканнями з членами комісії та пересуванням по приміщенню, де проводилося засідання». Далі йдеться: «…не зареєструвався, голосно перешкоджав проведенню засідання, перебивав голову та членів комісії…». Насправді ж, спостерігач виконував відеозйомку мовчки, сидячи на стільці, тому і підстав для його видалення не було.

Крім того, комісія підробила й результати голосування. В протоколі зазначено, що рішення про видалення прийнято одностайно: 16 – за, 0 – проти, 0 – утримався. Насправді ж одна з 16 членів комісії не голосувала за, а утрималась.

За фактом пограбування, пошкодження майна, застосування сили та перешкоджання діяльності журналіста спостерігач звернувся до правоохоронних органів. Жодної реакції міліції на дії злочинців поки що немає.

Нагадуємо, що згідно п. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві вибори»: Організація і проведення місцевих виборів здійснюються публічно і відкрито.

п. 4 ст. 13 Закону України «Про місцеві вибори»: Представникам усіх засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов’язані з місцевими виборами, а на засідання виборчих комісій - на умовах, визначених цим Законом. Виборчі комісії зобов’язані в межах своїх повноважень і компетенції надавати їм інформацію щодо ходу підготовки і проведення місцевих виборів.

п. 9 ст. 27 Закону України «Про місцеві вибори»: На засіданнях виборчої комісії мають право бути присутніми з додержанням вимог цього Закону:

6) представники засобів масової інформації (не більше двох осіб від одного засобу масової інформації).

Також, нагадаємо декілька положень з Кримінального кодексу України:

Стаття 358. Підроблення документів, використання підроблених документів

2. Складання чи видача працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

4. Використання завідомо підробленого документа -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Примітка. Під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів

1. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, -

карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.