Моніторинг виборів

Освітня політика

Житлово-комунальна політика

Аналітика

Ефективне використання ресурсів

ДП1

Реалізація виборчого права громадян України на території АР Крим під час президентських виборів перебуває під загрозою. Такі країни як Грузія, Молдова, Сербія і Азербайджан змогли виробити механізми забезпечення виборчих прав громадян на окупованих територіях. Незважаючи на наявність позитивного міжнародного досвіду, українське експертне середовище, члени ЦВК і парламентарі мають виробити власні механізми для подолання цих викликів відповідно до поточних реалій України. Про це заявили українські і міжнародні експерти  на круглому столі «Вибори Президента на окупованих територіях АР Крим: конституційні права громадян України необхідно захистити».

Координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська наголосила на важливості забезпечення легітимності виборів і прийняття їх результатів усім суспільством: «25 травня організація голосування на всій території України є викликом, у першу чергу політичним. Зважаючи на те, що сьогодні внесено зміни до законодавства, які дають можливість не враховувати голосування  в тих окремих округах чи виборчих дільницях, на яких не розпочнеться голосування, все ж є політичний виклик того, щоб результати виборів Президента України були прийняті усім суспільством, були визнані легітимними і максимально зробити все на законодавчому рівні, щоб ці виклики були подолані».

Експерт IFES Денис Ковриженко відзначив декілька механізмів забезпечення виборчих прав громадян у надзвичайних умовах: відтак у Азербайджані громадяни, примусово переміщені з території Нагорного Карабаху, включаються до списку виборців на звичайних або спеціально утворених виборчих дільницях і голосують в загальному порядку. Іншим є досвід Грузії: «До 2008 р. були спроби залучення Абхазії до виборів, але потім був прийнятий закон про окуповані території, який фактично визнав режим надзвичайного стану на території Абхазії і Південної Осетії за результатами військового втручання Росії і після цього вибори на цих територіях не проводяться до того моменту, поки не буде припинено особливий статус цих окупованих територій», - наголосив пан Ковриженко.  Також експерт відзначив особливий досвід Сербії, яка після проголошення незалежності Косово організовує голосування на сербських загальнодержавних виборах через створення виборчих дільниць у межах сербських анклавів Косово і проведення прийому-передачі виборчої документації за участі міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ.

Організація голосування у сусідній Молдові також має свої особливості. Експерт організації Promo-Lex Павєл Постіца відзначив, що майже 10% виборців Республіки Молдова знаходяться у Придністров’ї. «Найбільша проблема – це відсутність виборчих списків для жителів Придністровського регіону. «До цього часу списки у Республіці Молдова складаються місцевими публічними адміністраціями, які у Придністров’ї наразі є непідконтрольними центральній молдовські владі», - наголосив пан Костіца. Саме тому у Молдові на суміжних з Придністров’ям територіях створюються спеціальні виборчі дільниці: як змішані, так і окремі для жителів Придністров’я. Як відзначив експерт, через відсутність виборчих списків утворюються черги на дільницях, що часто може паралізувати їх роботу, а окремих труднощів додають спроби блокування переміщення людей до виборчих дільниць на блокпостах у прикордонних територіях.

Одним з інноваційних підходів до подолання викликів голосування на окупованих територіях є електронне голосування.Директор з розвитку в країнах Центральної та Східної Європи, Scytl-Innovation DemocracyОлексій Личковах вважає, що пасивний метод реєстрації виборців у Криму не спрацює, тому варто забезпечити можливість онлайн-реєстрації громадян, охочих взяти участь у волевиявленні. Яскравим є приклад Франції, де після впровадження онлайн-реєстрації для голосування громадян закордоном кількість виборців, що взяли участь у голосування зросла з 9% до 65%. «Ті виборці, які вже зареєструвалися онлайн, отримують доступ до веб-сайту голосування. Виборець може отримати пароль для голосування через електронну пошту, смс або електронний підпис», - підкреслив пан Личковах. Експерт наголосив, що для впровадження пілотної системи онлайн-голосування для 1,5 млн. виборців Криму коштуватиме від 1 до 5 млн. євро, потребуватиме проведення сертифікації і роз’яснювальної роботи серед експертів та виборців.

Президент Інституту виборчого права Юрій Ключковський наголосив на необхідності врахування поточної ситуації та проблемах організації виборчого процесу у Криму: «Одна справа організувати виборчий процес для тих, хто сьогодні виїжджає з території Криму і набуває в Україні тимчасового статусу біженця і, можливо, навіть зарахувати ці голоси як голоси, подані мешканцями Криму. А з іншого боку постає проблема створення умов для тих громадян, які залишаються на території Криму. Зірвати вибори 25 травня – це  мрія агресора». Саме тому пан Ключковський запропонував розв’язувати ці проблеми у безпековому вимірі всього виборчого процесу, що може відбутися за допомогою забезпечення голосування мешканців Криму у сусідніх з Кримом областях, а в самому Криму залучити до організації голосування Меджиліс кримсько-татарського народу.

На думку Голови правління Комітету виборців України Олександра Черненка, окупаційна влада буде зацікавлена у тому, щоб жоден українець не поїхав голосувати для висловлення своєї позиції і підтвердження громадянства України. «Організувати голосування на території Криму у теперішніх умовах практично неможливо, але не варто відкидати цю можливість», - відзначив пан Черненко. Експерт наголосив, що вже зараз навіть у сусідніх з Кримом областях буде досить складно провести голосування, зокрема забезпечити приїзд виборців до виборчих дільниць через перешкоджання з боку окупаційної влади у Криму. Однак, пан Черненко вважає, що держава має докласти достатньо зусиль, щоб надати можливість проголосувати усім охочим жителям Криму.