Моніторинг виборів

Освітня політика

Житлово-комунальна політика

Аналітика

Ефективне використання ресурсів

ДП1

Уперше за історію незалежної України президентська виборча кампанія відбувається у настільки складних умовах. Постійна зовнішня загроза, нестабільність у східних областях, неможливість організації виборів Президента у Криму є лише частиною викликів цьогорічного виборчого процесу. Незважаючи  на такі складі умови, Центральна виборча комісія вчасно затвердила склад окружних виборчих комісій, більшість з яких на цьому тижні розпочали роботу, а частина кандидатів вже розпочала активну агітаційну кампанію.  Разом з тим існує потреба мінімізувати ризики розвитку сценаріїв зриву волевиявлення 25 травня.

Зовнішня загроза вже стала дестабілізуючим фактором підготовки і проведення виборчої кампанії в України. Окупація Російською Федерацією Автономної Республіки Крим унеможливлює створення умов для організації і проведення виборів Президента у цій адміністративній одиниці України. Більше того ЦВК прийняла закономірне рішення про неможливість утворення ОВК на окупованих територіях (АРК і м. Севастополь) через відсутності пропозицій щодо кандидатур до складу ОВК округів № 1–10, 224, 225 як з боку кандидатів на пост Президенти України, так і з боку Голови Верховної АР Крим та голови Севастопольської міської ради.

На думку Ольги Айвазовської, координатора виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА, значним викликом також є гарантування безпеки роботи виборчих комісій зараз і у день голосування, адже захоплення адміністративних будівель в окремих містах і населених пунктах може паралізувати роботу окремих виборчкомів. «Зрив виборів у теперішніх умовах у окремих регіонах є серйозним викликом. Наразі ми не бачимо плану органів влади, щоб мінімізувати такі виклики», - наголосила Ольга Айвазовська.

Починаючи з квітня, частина кандидатів у Президенти вже розпочала активну агітацію, подорожуючи по регіонах та формуючи виборчі штаби на місцях. Більшість кандидатів мають своїх представників у всіх 213 окружних виборчих комісіях або майже в усіх (дехто з них заповнив 210 або 212 ОВК). Однак п’ятеро кандидатів у Президенти делегували своїх представників не до всіх ОВК, обмежившись певними регіонами і округами. Наприклад, Олег Царьов не подав кандидатур до складу ОВК західноукраїнських областей – Волинської, Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської і Хмельницької. А Михайло Добкін не має своїх представників в ОВК Київської, Львівської та Рівненської областей. Втім, кожен кандидат отримав частку керівних посад пропорційно кількості поданих кандидатур до складу ОВК, які розподілялися за допомогою єдиної інформаційно-аналітичної системи «Вибори».

На перші засідання ОВК цього тижня не з’явилися більш ніж 1 094 особи, що становить 26 % від загальної кількості членів окружних комісій. Суттєво ускладнювало продуктивну роботу комісій у рамках першого засідання те, що відсутніми були члени ОВК, які входили до керівного складу – голова, заступник голови або секретар.  Найбільше перші засідання ОВК проігнорували представники Олега Царьова (119 осіб), Василя Цушка (110 осіб), Володимира Саранова (109), Вадима Рабіновича (89 осіб) і Дмитра Яроша (82 особи). З іншого боку, найбільш дисциплінованими були члени ОВК від Юлії Тимошенко (8 відсутніх на перших засіданнях), Петра Порошенка і Олега Тягнибока (15 відсутніх), Михайла Добкіна і Петра Симоненка (по 16 відсутніх). 

Олександр Клюжев, аналітик ОПОРИ, відзначає: «Основними причинами відсутності членів ОВК на перших засіданнях сталинеможливість встановити з ними телефонний зв'язок, а також неготовність осіб приїхати на засідання комісії, оскільки вони проживають у інших областях. Деякі члени виборчкомів взагалі вперше дізнавалися про те, що кандидати їх делегували до комісій. У окремих випадках це може створити перепони для стабільної роботи ОВК». За підрахунками спостерігачів Громадянської мережі ОПОРА щонайменше 304 (7 % від загальної кількості) членів ОВК на момент свого призначення мешкали в інших областях.

Всього ж до роботи окружних виборчих комісій залучено 4 164 особи. З них – 52% чоловіків та 48% жінок. Попередній досвід роботи у виборчих комісіях мають майже 67 % делегованих до їхнього складу осіб. Тоді як на останніх президентських виборах 2010 року цей показник становив 95,5%. Так само зменшилася кількість членів ОВК з вищою освітою – з 93% (у 2010 році) до 83% (у 2014). Однак зросла кількість молоді в ОВК – особи віком до 30 років становлять майже чверть (23 %) складу виборчих комісій, у 2010 році їх було 13% і лише 11% у 2004 році.

Повний текст звіту