Моніторинг виборів

Житлово-комунальна політика

Освітня політика

Аналітика

Ефективне використання ресурсів

ДП1

В переддень останнього тестування в рамках основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання Громадянська мережа ОПОРА підбиває підсумки спостереження за підготовкою та проведенням ЗНО в Україні. Вже традиційно, спостерігачі мережі були присутні на пунктах тестування та слідкували за дотриманням процедур незалежного оцінювання як з боку персоналу, так і з боку абітурієнтів. Цього року спостереження охопило 16 областей України та усі 9 регіональних центрів оцінювання якості освіти. Загалом спостерігачі ОПОРИ працювали на 909 пунктах тестування.

«Громадянська мережа ОПОРА відзначає якісний рівень організації зовнішнього незалежного оцінювання на місцях. В першу чергу, слід зазначити, що під час усіх іспитів тестові завдання залишалися засекреченими для вступників до початку роботи над ними у аудиторіях. Це дає підстави говорити про відсутність витоку інформації до моменту тестувань. Окрім цього, зі своїми обов’язками справився і персонал на пунктах тестування - помилки та порушення, які все ж таки зафіксували громадські спостерігачі, загалом не впливатимуть на визначення результатів оцінювання знань учасників»,  – розповідає Ольга Стрелюк, координатор спостереження за ЗНО від Громадянської мережі ОПОРА.

 Попри те, спостерігачі мережі ОПОРА звертають увагу Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти на найтиповіших випадках порушення процедури з боку інструкторів та чергових – використання мобільного телефону в рекреаційних зонах та безпосередньо в аудиторіях, неналежне реагування інструкторів на порушення учасників під час роботи над тестом,  помилки під час нумерування бланків відповідей та аудиторного протоколу за допомогою штрих-кодів, а також під час запакування пакета із заповненими бланками відповідей, видача зошитів із тестовими завданнями ще до закінчення роботи над тестом у цілому пункті. На жаль, спостерігачі фіксують не завжди якісну підготовку пунктів тестування до проведення оцінювання, а також невиконання черговими своїх прямих інструкцій щодо перевірки туалетних кімнат та виявлення заборонених технічних засобів зв’язку, друкованих чи рукописних матеріалів. Наприклад, під час тестування з історії України у Хотинській гімназії Чернівецької області ще до початку роботи над тестом громадський спостерігач виявив матеріали із історії України, а також з географії, які, ймовірно, були залишені там з минулих тестувань. Очевидно, що відповідальний за пункт тестування неналежним чином подбав про підготовку пункту тестування.

За словами Ольги Стрелюк, ситуація з дотриманням процедур проходження зовнішнього оцінювання з боку учасників тестування є порівняно гіршою. За оперативними даними Українського центру оцінювання якості освіти завчасно роботу над тестами у зв’язку із виявленням фактів порушень припинили 519 осіб. Характерно, що найбільша кількість вилучень зафіксовано під час тестувань з гуманітарних предметів – української мови й літератури, історії України, іноземних мов та географії.

Переважно учасники втрачали право отримати позитивний результат за підсумками ЗНО через наявність у них мобільних телефонів, які були виявлені за допомогою металодетекторів під час технологічної перерви, або намагання скористатися письмовими матеріалами та шпаргалками, заздалегідь залишеними у туалетах.

Таким чином, нова процедура застосування металодетекторів сприяла дотриманню процедур ЗНО. Позитивно, що цього року УЦОЯО визначив процедуру застосування цих засобів на пунктах тестування, в результаті чого було введено поняття «технологічної перерви», яка оголошується в аудиторії під час роботи абітурієнтів над тестовими завданнями. Саме тоді представники Державної служби охорони можуть використати металодетектори для контролю за дотриманням правил та процедур проходження ЗНО учасниками тестування.

На відміну від тестувань з хімії, іноземних мов та географії, коли усі учасники ЗНО перевірялися на наявність технічних засобів, під час сесій з інших предметів спостерігачі ОПОРИ зауважують нерівномірне використання металошукачів різними регіональними центрами оцінювання якості освіти. Так, наприклад під час тестування з наймасовішого предмету – української мови та літератури –  прилади застосовувалися на ПТ, де були присутні спостерігачі у Львівській, Рівненській, Волинській, Івано-Франківській, Харківській областях. У Києві, Черкаській, Донецькій та Луганській областях технологічна перерва взагалі не оголошувалася. Зважаючи на таку непропорційність та вибірковий підхід у застосуванні металодетекторів, Громадянська мережа ОПОРА наголошує на необхідності забезпечити уніфікований підхід до контролю за дотриманням процедур ЗНО його учасниками в частині, що стосується використання металошукачів. Також слід звернути увагу на неоднакову реакцію персоналу  на знайдені пристрої – іноді порушників не вилучають з пункту тестування, або лише забирають засоби зв’язку.

Окрім цього, представники ОПОРИ фіксували випадки, коли абітурієнти так і не змогли зайти у пункти тестування, бо забули один з необхідних документів – Сертифікат чи документ, який посвідчує особу. Натомість, були і такі, які задля перестраховки брали з собою на пункт тестування паспорт батьків, а також і свідоцтво, і паспорт, хоча достатньо було одного документа, за яким проходила реєстрація. Траплялися також абітурієнти, які запізнилися, або прийшли здавати певний предмет не у той день сесії: 5 червня замість 6-го і навпаки – 6-го замість 5-го. Були й такі абітурієнти, які приходили не у свій пункт тестування, чи зовсім не на той предмет, який був передбачений графіком.

На завершення слід зазначити, що загалом, спостерігачі ОПОРИ не зафіксували випадків перешкоджання їхній роботі персоналом пунктів тестування та констатують про приязне ставлення до себе працівників регіональних центрів оцінювання якості освіти. Винятками стали декілька ситуацій, коли Відповідальна та Уповноважена особи намагалися відмовити громадського спостерігача від фіксації порушень у Протоколі про завершення процедури тестування. Громадянська мережа ОПОРА звертає увагу, що проведене спостереження має на меті, в першу чергу, надати об’єктивну оцінку процесу перевірки знань для громадськості, а не впроваджувати ревізійну функцію за виконанням персоналу своїх обов’язків. Ми переконані, що лише результати комплексного спостереження дають можливість робити висновки про ефективність існуючої системи моніторингу якості освіти, її прозорість, рівність та справедливість по відношенню до різних категорій учасників.