Моніторинг виборів

Освітня політика

Житлово-комунальна політика

Аналітика

Ефективне використання ресурсів

ДП1

На днях більшість ЗМІ надрукували новину про те, що постаті Бандери та Шухевича виключили з тестів ЗНО з історії України. За останній місяць незалежне тестування вже вдруге спричиняє інформаційний вибух в медіапросторі країни. Однак, як і в першому випадку (маю на увазі заяву комуніста Калєтніка щодо неефективності ЗНО), найбільше, що вражає – це некомпетентність та заангажованість осіб, які інтерпретують таку інформацію, а ще більше тих, хто намагається використати її для отримання політичних дивідендів.

Зовнішнє незалежне оцінювання з історії України проходитиме лише 28 та 29 травня 2013 р., до того часу тести є невідомі для широкої громадськості, адже знаходяться у закритій частині банку тестових завдань. Тож тільки після проведення стандартизованого тестування можна буде з впевненістю стверджувати чи є прізвища Бандери та Шухевича у завданнях.    

Насправді ж мова йшла не про тести, а про Програму ЗНОз історії України на 2013 р., яка була затверджена наказом МОНМСУ № 1252 від 06.11.2012р. Відповідно до неї, УЦОЯО розробляє тести ЗНО, а абітурієнти готуються до перевірки знань. Щоб було зрозуміліше – програма визначає зміст навчального матеріалу, який учні вже засвоїли у школі, та який виноситься на тестування. З-поміж наведених історичних персоналій, які майбутній абітурієнт повинен вміти розпізнавати, характеризувати, встановлювати відповідність між їхньою діяльністю та певною історичною епохою і справді немає Бандери та Шухевича, а також Сверстюка, Горської, Драча, Світличного, Лук’яненка, Івашка. У той час, як у програмах ЗНО з історії України на 2012 р. ці прізвища були. Хоча, якщо бути послідовним до кінця – то до тестових завдань минулого року вони не потрапили, за винятком хіба Левка Лук’яненка.

Відсутність окремих прізвищ історичних постатей у програмі ЗНО не означає, що абітурієнт може оминати їх під час підготовки до тестування. Система зовнішнього незалежного оцінювання – це перевірка комплексу знань, а не окремих зазубрених дат, прізвищ, фактів. Хронологічно вона охоплює всю історію України від найдавніших часів до сьогодення, а тому вимагає від абітурієнта вмінь аналізувати, співставляти, шукати причинно-наслідкові зв’язки. Виключено, що учень може знати про утворення ОУН та УПА, їхню боротьбу, вміти характеризувати український визвольний рух, розпізнавати на картосхемі різні течії руху опору, нічого не знаючи про Бандеру чи Шухевича. Якщо ж не пересмикувати, то перевірку усіх цих предметних вмінь та знань передбачено у затвердженій міністерством програмі на 2013 р., як і виникнення руху «шістдесятників», а також дисидентського руху наприкінці 50-х – початку 60-х рр., який невід’ємно пов'язаний із персоналіями Ліни Костенко, Івана Драча, Миколи Вінграновського, Григора Тютюнника, Євгена Сверстюка.

Однобоко трактуючи відсутність прізвищ Шухевичата Бандери у «тестах ЗНО», політики та експерти несвідомо зводять підготовку до тестування лише до заучування дат та фактів, а не до аналізу та розуміння різних історичних процесів. Наголошую, що саме комплексний підхід до засвоєння навчального матеріалу має стати основним змістовим принципом системи перевірки знань, а не пошук готових відповідей на заздалегідь відомі запитання чи завдання.

Очевидно, що вдаватися до ґрунтовного аналізу змісту програми ЗНО з історії України значно складніше, ніж вести ідеологічні дискусії. Особисто я вважаю, що ідеологізація історії будь-якою політичною силою є неприпустимою, тим більше у школі. Однак окремі парламентарі вже звернулися у профільне міністерство з вимогою повернути виключених історичних персоналій до програми ЗНО. Така реакція є дещо запізнілою та однобокою.  

Вже два роки у тестах ЗНО офіційно використовується термін Велика Вітчизняна війна, а серед запропонованих для вивчення дат є 22 червня 1941 р. – початок Великої Вітчизняної війни, та 9 травня 1945 р. – завершення Великої Вітчизняної війни. Однак жоден політик не звернувся до міністра Д. Табачника з вимогою внести зміни до програми ЗНО та замінити існуючий термін на більш науково-коректний – «німецько-радянська війна».

До програми ЗНО з історії України на 2013 р. включена персона В. Януковича, натомість уже два роки немає згадки про прийняття у 2006 р. Верховною Радою України Закону «ПроГолодомор 1932 – 1933 років в Україні», яким голод 1932-1933 років визнаний геноцидом українського народу. Розголосу цій темі теж ніхто не надав.

Пропаганда серед школярів внеску українського народу у перемогу у «Великій Вітчизняній війні» та ігнорування значення УПА, постаті С. Бандери – ніщо інше як послідовний освітньо-політичний курс нинішньої влади. Популяризація радянського минулого серед найбільш чутливої аудиторії – школярів – добре продуманий ідеологічний прийом, апробований міністерськими чиновниками. Нещодавно у міністерстві навіть відбувся круглий стіл з питань безперервного військово-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді на державному рівні. 

Очевидно, що доречніше було б поговорити про перспективи становлення громадянської освіти в Україні, метою якої є формування незалежної, відповідальної та активної особистості з демократичними цінностями на противагу заідеологізованому, пропагандистському піонерському минулому. Однак про це мови ніхто не веде – ні у середовищі влади, ні серед опозиції.