Моніторинг виборів

Освітня політика

Житлово-комунальна політика

Аналітика

Ефективне використання ресурсів

ДП1

ВСТУП

Позачергові вибори Президента України відбуваються у безпрецедентно складних суспільно-політичних умовах. Важливим тестом стало утворення дільничних виборчих комісій, які організовуватимуть голосування 25 травня 2014 року.  Найбільше проблем під час формування ДВК прогнозовано виникло у Донецької та Луганської областях. Із 22 окружних виборчих комісій Донецької області лише 10 повністю виконали процедури із утворення ДВК. Натомість лише одна  ОВК Луганщини не змогла сформувати ДВК. На жаль, насилля та залякування щодо членів виборчих комісій у цих регіонах посилюється.

Окружні виборчі комісії були наділені повноваженнями із утворення більше 32 тисяч дільничних виборчих комісій. Усі кандидати на пост Президента Украйни мали можливість подати по одному представнику до кожної ДВК. Цим правом у тих чи інших обсягах  скористалося 19  кандидатів, 18 з них отримали представництво у відповідних комісіях.

Разом усі кандидати на пост Президента України внесли більше 300 тис. подань до складу ДВК. Втім, ОВК у всіх регіонах України зіштовхнулися із недостатньою кількістю кандидатів для роботи в ДВК у мінімально допустимому складі. Така ситуація призвела до необхідності внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України», у відповідності з якими мінімально допустимий склад ДВК було зменшено з 12 до 9 осіб.

У ДВК найбільше представлені кандидати на пост Президента України Зорян Шкіряк, Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, Микола Маломуж, Сергій Тігіпко. Члени комісій від цих кандидатів включені до складу більше 80 % ДВК. Найменше представлені у ДВК кандидати Вадим Рабинович, Василь Цушко, Юрій Бойко, Дмитро Ярош, Ренат Кузьмін: на рівні від 0,4 % (Рабинович) до 26 % (Кузьмін). Причинами цього стала відсутність значної ініціативи з боку кандидатів у Президенти забезпечувати організацію виборчого процесу та заповнити всі передбачені законом квоти у виборчих комісій.

Два кандидати – Валерій Коновалюк та Андрій Гриненко не скористалися можливістю взяти участь у формуванні ДВК та не забезпечили жодного подання. Крім того, пропозиції Володимира Саранова до складу ДВК, які надійшли лише до ОВК м. Київ, було відхилено через неналежне оформлення документів.

ОПОРА констатує, що процедури утворення ДВК на позачергових виборах Президента України в цілому заслуговують на позитивну оцінку. Виключенням є проблемні округи на Донеччині та Луганщині, оскільки фактори дестабілізації виборчого процесу озброєними сепаратистами не дозволили організовано утворити ДВК у передбачені законодавством терміни.                   

ДЕТАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

06 травня завершився один із найважливіших етапів виборчого процесу – утворення дільничних виборчих комісій на позачергових виборах Президента України (далі – ДВК). Процес утворення ДВК включав два етапи: 1) внесення кандидатами на пост Президента України, їхніми довіреними особами подань щодо кандидатур до складу ДВК; 2) утворення ДВК окружними виборчими комісіями (далі – ОВК).

Внесення подань щодо кандидатур до складу ДВК

До 01 травня  кандидати на пост Президента України мали можливість внести до ОВК  подання щодо кандидатур до складу ДВК. Кожен кандидат мав право внести по одній особі до кожної звичайної та спеціальної ДВК. Законодавство встановлює виключний перелік відомостей, які мають зазначатися у поданні. До подання додаються копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кожної запропонованої особи, а також заяви осіб, запропонованих до складу дільничної виборчої комісії, про згоду на участь у роботі виборчої комісії від відповідного суб’єкта подання, згоду виконувати посадові обов’язки голови, заступника голови або секретаря виборчої комісії та про ненадання згоди на участь у роботі виборчої комісії іншим суб’єктам подання на відповідних виборах (частина 6 статті 24 Закону України). Процедури формування ДВК на позачергових виборах Президента України не передбачають жеребкування подань від суб’єктів виборчого процесу. Якщо особа, яка була подана кандидатом на пост Президента України до складу ДВК, відповідає вимогам законодавства, вона в обов’язковому порядку  включається до складу ДВК.

Із 21 кандидата на пост Президента України скористалися своїм правом запропонувати представників до складу ДВК 19 (Зорян Шкіряк, Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, Микола Маломуж, Сергій Тігіпко, Петро Симоненко, Василь Куйбіда, Олег Тягнибок, Анатолій Гриценко,  Олександр Клименко, Ольга Богомолець, Михайло Добкін, Олег Ляшко, Ренат Кузьмін, Дмитро Ярош,  Юрій Бойко, Василь Цушко, Володимир Саранов, Вадим Рабинович). Не подавали своїх представників до складу ДВК Валерій Коновалюк та Анатолій Гриненко. Орієнтовна кількість поданих кандидатами на пост Президента України представників до складу ДВК, не враховуючи окремі проблемні округи на Донеччині та Луганщині,  складає більше 300 тис. осіб.

Лідером за кількістю представників, поданих до складу ДВК, є Зорян Шкіряк. Шкіряк запропонував своїх представників до складу майже кожної ДВК, які створені на території України (див. табл. 1). Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, Микола Маломуж, Сергій Тігіпко внесли пропозиції до більшості виборчих комісій країни. Значну активність в утворенні ДВК проявили також кандидати Петро Симоненко, Василь Куйбіда, Олег Тягнибок, Анатолій Гриценко, Ольга Богомолець, Михайло Добкін, Олег Ляшко, Ренат Кузьмін. Значно менше подали  своїх представників до ДВК  Дмитро Ярош, Юрій Бойко, Василь Цушко. Василь Саранов та Вадим Рабинович подали своїх представників до ДВК лише одного регіону (м. Київ та Черкаська обл. відповідно).

10 травня кандидат на пост Президента України Зорян Шкіряк, який найбільше за інших подав представників до складу ДВК, заявив про свої наміри відмовитися від балотування. У зв’язку із недотриманням Шкіряком крайнього терміну подання до ЦВК офіційної заяви про відмову від балотування (до 02 травня включно), його рішення не матиме жодних правових наслідків. Кандидат залишиться у виборчому бюлетені, а його представники у ДВК не припинять виконувати свої повноваження.

«Розподіл кандидатів на пост Президента України за кількістю подань до складу ДВК на позачергових виборах Президента України, не враховуючи окремі округи Донецької та Луганської обл.»

Спостерігачі ОПОРИ відзначають безконфліктність та належну організацію процесу внесення подань щодо кандидатур до складу ДВК та опрацювання документів членами ОВК. Більшість кандидатів сумлінно поставились до підготовки подань. На відміну від попередніх виборів, не виявлено масових фактів внесення декількома кандидатами на пост Президента України однієї і тієї самої особи до складу ДВК (так звані «двійники»). У той же час окремі інциденти ОПОРОЮ були зафіксовані.  Зокрема,  у м. Київ усі 183 кандидатури до складу ДВК, внесеніВолодимиром Сарановим, були відхилені ОВК, оскільки  подання були підписані неналежною особою. Закон України «Про вибори Президента України» (частина 2 статті) наділяє правом вносити подання щодо кандидатур до складу ДВК довірених осіб кандидата в загальнодержавному чи територіальному виборчих округах. Натомість пропозиції Саранова до складу ДВК були внесені уповноваженою особою кандидата в ЦВК. ОВК № 32 (Дніпропетровська обл.) відхилила подання від кандидата Ольги Богомолець, оскільки вони надійшли пізніше 01 травня. А в Одеській, Рівненській, Волинській, Черкаській та Луганській областях у поданнях були достатньо масово зафіксовані так звані двійники, коли одна особа надала згоду бути членом ДВК від різних кандидатів. ОВК № 124 (Львівська обл.) виявила у поданнях від кандидатів 24 особи, які були запропоновані для включення до складу ДВК інших округів. Така сама ситуація була зафіксована в ОВК № 19, 21 (Волинська обл.)  Водночас ОВК № 16 (Вінницька обл.) відхилила дві кандидатури до складу ДВК, оскільки подані кандидатури є державними службовцями. У низці округів зафіксовано подібні інциденти, але вони суттєво не впливали на якість виборчих процедур.

В цілому, частка відхилених ОВК осіб складає 0,7 % від загальної кількості кандидатур, запропонованих до складу ДВК. Цей показник не є високим та свідчить про належну підготовку документів кандидатами на пост Президента України.

Утворення ДВК та розподіл керівних посад

До 06 травня ОВК були зобов’язані утворити ДВКу складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше дев’яти осіб. Вимоги щодо мінімальної кількості членів ДВК було змінено Верховною Радою України в останній день, який відведений для прийняття рішень ОВК про утворення відповідних комісій[1]. Попередня редакція Закону України «Про вибори Президента України» передбачала, що мінімальний склад ДВК становить 12 осіб. Внесення змін до законодавства в умовах виборчого процесу стало вимушеною реакцією на відсутність подань від кандидатів у кількості, достатній для  створення ДВК у складі 12 осіб.

У всіх регіонах України ОВК  не спромоглися утворити ДВК, спираючись виключно на підставі подань від кандидатів на пост Президента України. Це пов’язано із тим, що кандидати вносили неоднакову кількість пропозицій, ігноруючи окремі округи чи навіть регіони. Неоднорідна активність кандидатів в округах щодо внесення відповідних подань ускладнило утворення ДВК у мінімально допустимому складі.  Зокрема, Василь Цушко не подав кандидатур до складу Луганської, Київської, Рівненської, Херсонської, Харківської, Житомирської, Хмельницької, Вінницької, Донецької, Кіровоградської, Дніпропетровської областей. Михайло Добкін повністю проігнорував утворення ДВК Чернігівської, Київської, Рівненської, Львівської,  Житомирської, Хмельницької, Вінницької областей. Юрій Бойко не подав представників до ДВК Миколаївської, Івано-Франківської, Вінницької, Кіровоградської, Запорізької, Волинської областей. Дмитро Ярош не має представників в ДВК Миколаївської, Луганської, Одеської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Закарпатської областей.  Олег Ляшко не представлений у  Херсонській області, а Олександр Клименко – Харківській, Донецькій, Запорізькій обл.,Ренат Кузьмін – Чернівецькій, Київській, Рівненській, Львівській, Івано-Франківській, Херсонській, Хмельницькій, Вінницькій, Полтавській обл. та м. Київ, Василь Куйбіда – Чернівецькій обл.   Ольга Богомолець майже не представлена в ДВК Луганської області, Олег Тягнибок має представників лише в окремих ДВК Донецької області. Вадим Рабинович представлений лише в ДВК Черкаської області. Андрій Гриненко та Валерій Коновалюк не мають представників у жодній з ДВК  України.

Найбільше представлені у ДВК  на позачергових виборах Президента України кандидати Зорян Шкіряк, Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, Микола Маломуж та Сергій Тігіпко. Їхні представники включені до складу більше 80 % ДВК.

«Представництво кандидатів на пост Президента України у дільничних виборчих комісіях, не включаючи окремі округи Донецької та Луганської областей»

Усього дільниць 32 428

Якщо кількість запропонованих до складу виборчої комісії осіб була меншою мінімально допустимого складу, ДВК утворювалися ОВК за поданням її голів на підставі пропозицій членів цих комісій.               

За підрахунками ОПОРИ, голови ОВК внесли більше 27 тис. кандидатур до складу ДВК. Проведена робота із доукомплектування ДВК вимагала надзвичайних зусиль з боку членів ОВК, особливо в тих регіонах, де відбуваються сепаратистські виступи. ОВК застосовували нестандарті підходи для вирішення кадрової проблеми при утворенні ДВК. Найчастіше ОВК зверталися до довірених осіб кандидатів на пост Президента України, які внесли своїх представників до складу, із пропозицією запропонувати комісії додаткових осіб. У разі згоди довірених осіб кандидатів, запропонованих осіб включали до складу ДВК за поданнями голів ОВК.  Також поширеною була практика звернення ОВК до місцевих органів влади із проханням сприяти підбору громадян, які вмотивовані виконувати повноваження членів ДВК.

Доукомплектація ДВК за поданням голови ОВК

Відповідно до Закону України «Про вибори Президента України», кожен суб’єкт подання кандидатур  до складу ДВК має право на пропорційну частку  кожної категорії керівних посад у складі дільничних виборчих комісій окремо малих, середніх, великих виборчих дільниць у межах територіального виборчого округу – голів, заступників голів та секретарів комісій[2]. Пропорційна частка кожної категорії керівних посад для кандидатів на пост Президента України визначалася за формулами, зазначеними у Постанові ЦВК «Про порядок розподілу керівних посад у складі дільничних виборчих комісій» № 71 від 25.03.2014 р., або за допомогою інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України» Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Вибори».

ОПОРА зафіксувала проблеми із забезпеченням доступу членів ОВК до інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України» під час розподілу керівних посад у складі ДВК (ОВК № 58 (Донецька обл.), № 140 (Одеська обл.), № 129-134 (Миколаївська обл.), ОВК № 202, 203 (Черкаська обл.).

Мережа виявила поодинокі випадки порушення процедур розподілу керівних посад у складі ДВК. Зокрема, ОВК № 87, 89 (Івано-Франківська обл.) порушили принцип пропорційного розподілу керівних посад у складі ДВК, змінивши частки, які були визначені за допомогою інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України». Члени комісії пояснили свої дії відмовою низки членів ДВК виконувати повноваження голів, заступників, секретарів відповідних комісій та досягненням домовленостей із усіма довіреними особами кандидатів. Подібна ситуація склалася і на Львівщині (ОВК № 123), де члени ОВК за результатами внутрішніх домовленостей перерозподілили пропорційні частки кандидатів у керівному складі ДВК. В ОВК № 16 виявлено факт незначного перевищення пропорційних часток у керівному складі ДВК на користь окремих кандидатів. Натомість у більшості територіальних виборчих округах не зафіксовано порушень, які ставлять під сумнів законність  розподілу посад у складі ДВК.

За результатами розподілу керівних посад у складі ДВК найбільш потужні позиції займають кандидати Зорян Шкіряк, Петро Порошенко, Юлія Тимошенко,  Сергій Тігіпко, Микола Маломуж.

Діяльність ОВК у нестабільних регіонах

У Донецькій та Луганській областях утворення ДВК та початок їхньої роботи відбувався в надзвичайних умовах. Діяльність на території цих регіонів злочинних угруповань та проросійськи налаштованих провокаторів серйозно дестабілізувала діяльність ОВК. Зокрема, 06 травня представники сепаратистських груп протиправно втрутилися в засідання ОВК № 42 із утворення ДВК та вимагали від них передати приміщення та майно комісії для підготовки так званого референдуму про «новий» статус регіону. 08 травня невідомі особи пограбували приміщення ОВК № 43, обґрунтовуючи свої дії необхідністю матеріально-технічного забезпечення псевдо-референдуму. 13 травня відбулися напади на приміщення ОВК № 52 та 62.

Протягом 01-06 травня, які відведені для прийняття ОВК рішень про утворення ДВК,  на Луганщині здійснювали провокації та злочини, які спрямовувалися проти членів виборчих комісій. 05 травня 2014 року у м. Лисичанськ (Луганська обл.) група проросійських радикалів  у складі близько 100 осіб намагалася прорватись до будівлі, де розташована ОВК № 110. Завдяки своєчасним діям правоохоронців, захоплення приміщення ОВК не відбулося. Як повідомляла спостерігачам ОПОРИ голова комісії ОВК Антоніна Мельникова, основною вимогою групи провокаторів було надання  списків виборців для проведення референдуму щодо створення так званої Луганської народної Республіки.

Із 22 окружних виборчих комісій Донецької області лише 10 комісій повністю виконали процедури із утворення ДВК (територіальні виборчі округи № 41, 45, 46, 55, 56, 57, 58, 59, 61, 62). На Луганщині лише ОВК № 108 не змогла сформувати ДВК.

08 травня виконуючий обов’язки Президента України Олександр Турчинов підписав Розпорядження «Про забезпечення належної охорони приміщень окружних, дільничних виборчих комісій та органів ведення Державного реєстру виборців у період підготовки та проведення позачергових виборів Президента України 25 травня 2014 року»[3]. Втім, станом на 13 травня в Донецькій та Луганській областях посилюється злочинний тиск сепаратистських груп на членів виборчих комісій із метою зриву дострокових виборів Президента України. 

ВИСНОВКИ

• Утворення ДВК на позачергових виборах відбувалося у складних суспільно-політичних умовах та із значними організаційними складнощами, але більшість комісій  розпочали свою діяльність;
• Спостерігачі ОПОРИ не зафіксували суттєвих порушень з боку ОВК під час утворення ДВК. Виявлені недоліки у реалізації виборчих процедур більше стосувалися організаційних складнощів, ніж визначалися протиправними намірами членів виборчих комісій;
• Кандидати на пост Президента України не повній мірі скористалися своїм правом формувати ДВК, що спровокувало недобір членів відповідних комісій. Рішення парламенту про  внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України»  щодо зменшення мінімального складу ДВК з 12 до 9 осіб було вимушеним, але необхідним кроком;
• Ключовим дестабілізуючим фактором виборчого процесу є діяльність у Донецькій та Луганській областях злочинних та терористичних груп, що залякують членів виборчих комісій та зривають заходи із організації голосування;
• Суспільна-політична та криміногенна ситуація в Донецькій та Луганській областях вимагає від органів державної влади України застосування нестандартних підходів до забезпечення виборчих прав громадян та адекватного врахування безпекових аспектів проведення голосування. За наявних обставин ЦВК повинна мати можливість  оперативно вносити корективи до окремих виборчих процедур.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Правоохоронним органам

• Забезпечити посилену  охорону приміщень окружних та дільничних виборчих комісій та передбачити державну охорону окремих членів виборчих  комісій;
• Розробити комплексний план заходів із забезпечення громадської безпеки до дня голосування, у день голосування та під час підрахунку голосів на виборчих дільницях та встановлення підсумків голосування в межах територіальних виборчих округів;
• Здійснити дієві кроки із локалізації сепаратистських виступів та попередити поширення гострих форм протистояння на території населених пунктів Донецької та Луганської областей, де зберігається стабільна суспільно-політична та криміногенна ситуація.

Центральній виборчій комісії

• Посилити взаємодію із ОВК, особливо тих, які функціонують на території Донецької та Луганської областей;
• Забезпечити розробку в межах законодавства алгоритму проведення голосування на території Донецької та Луганської областей.

Окружним виборчим комісіям

• Забезпечити навчання членів ДВК, враховуючи імовірність оновлення персонального складу цих комісій.

Громадське спостереження ОПОРИ – це сфера діяльності мережі, спрямована на об’єктивну оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням виборчого законодавства через ефективно організований громадський контроль. Стратегічно спостереження фокусується на покращенні системи виборів та окремих процедур. Для цього організація бере активну участь у підготовці, обговоренні та лобіюванні змін до виборчого законодавства.